Рішення № 100296867, 27.09.2021, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/611/21

2/302/215/21

Номер рядка звіту 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2021 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П

розглянувши в приміщенні районного суду в смт.Міжгір`ї у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 49471 грн 17 коп, та судових витрат у виді судового збору в сумі 2270 грн,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2021 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог. Відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору без номера від 30.12.2013 року отримала у позивача кредит, а саме ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 4500 грн, зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитом. Відповідачка станом на 13.05.2021 допустила заборгованість, що складається: 49471,17 грн – кредитна заборгованість, з яких 42027,47 грн - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 42027,47 - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 7443,70 - заборгованість за простроченими відсотками. Позивач подав заяву про розгляд справи в спрощеному провадженні.

Згідно ухвали судді від 17.06.2021 розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог ст.ст. 19 ч.6, 274, 279 ЦПК України. Заперечення на ухвалу судді з боку відповідача або клопотання про розгляд справи з участю сторін до суду не надходило.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з чим судове засідання у справі не призначалось.

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач вважає, що між сторонами мали місце укладення кредитного договору в письмовій формі на основі Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів, що зафіксовано в цих документах, а також в заяві позичальника (відповідача), що стверджено: його особистою заявою-анкетою від 30.12.2013 з викладенням ним персональних даних та інформації і підписами про ознайомлення, особистим заповненням цього документу позичальником, одержанням Пам`ятки клієнта, одержанням банківської картки «Універсальна» з визначенням кредитного ліміту, одержанням кредитних коштів відповідачем за цією карткою та проведення ним розрахунків, зняття кредитних коштів їх поверненням на кредитний рахунок (сплатою частково) протягом дії договору та строку дії кожної платіжної картки з відповідним терміном дії, які надано відповідачу Банком за кредитним рахунком. Наявність договірних зобов`язань також підтверджується позивачем письмовим розрахунком руху коштів по кредитному рахунку. Позивач також вважає, що розрахунок кредитного боргу є правильним. Зміна розміру відсоткової ставки передбачена кредитним договором, про що було відомо відповідачці, яка тривалий час використовувала кредитну платіжну картку (картки) і мала можливість одержувати інформацію про стан карткового кредитного рахунку.

Відповідач позов заперечує повністю такими доводами.

Позивач подав докази до суду з порушенням встановленого порядку, а тому їх прийняття слід відхилити. Позивач надав споживчий кредит відповідача без узгодження кредитного ліміту, базової процентної ставки в належній письмовій формі: Банківські Умови, Правила, Тарифи і Пам`ятку відповідач не підписував, тому договір приєднання вважається неукладеним

Судом установлено такі обставини.

30.12.2013 ОСОБА_1 отримала в банку кредит у розмірі 4500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банком за цим кредитним договором відкрито кредитний рахунок для виконання зобов`язань сторін, та видано відповідачці кредитну платіжну картку за № НОМЕР_1 . В подальшому банк видав відповідачу для обслуговування кредитного рахунку ще три платіжні банківські картки (номер останньої НОМЕР_2 з терміном дії до 08/23). Станом на 13.05.2021 внаслідок порушення виконання зобов`язань за цим кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 є заборгованість, яка складається з наступного: 49471,17 грн – кредитна заборгованість, з яких 42027,47 грн - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 42027,47 - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 7443,70 - заборгованість за простроченими відсотками.

Встановлені обставини підтверджуються Анкетою-заявою позичальника від 30.12.2013, довідками про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», про стандартні умови кредитування Приватбанку та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, які підписані особисто позичальником, довідкою про кількість платіжних карток, виданих позичальнику для обслуговування кредиту, а також змістом Умов та Правил, Тарифів банку.

Оцінивши встановлені обставини, подані в справу докази, доводи представників сторін, суд дійшов такого висновку.

Для ухвалення рішення судом застосовуються такі норми матеріального права.

Згідно з статтею 634 ч.2 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику на умовах і в розмірі, встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання, а ч.2 ст. 615 цього ж Кодексу – одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтями 1054 і ч.2 статті 1050 ЦК України передбачено, що наслідком порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини позики (кредиту), тобто в разі прострочення, позикодавець (кредитор) має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, які належить сплачувати відповідно до положень статті 1048 ЦК України.

З обставин справи видно, що між сторонами мають місце зобов`язання, які виникли від надання (одержання) споживчого грошового кредиту з видачею та обслуговуванням через банківську платіжну картку. Із змісту письмового розрахунку руху коштів заборгованості за цими договірними зобов`язаннями, довідок банку видно, що відповідач, починаючи з дати укладення договору і одержання платіжної картки одержувала в кредит кошти в користування під визначений кредитний ліміт та 36 % річних (в подальшому відсоткова ставка змінювалась відповідно до 30% , 34,8% , 43,2 %). Протягом періоду з 30.12.2013 - 01.04.2021 відповідач одержувала кошти за кредитним лімітом і сплачувала заборгованість періодично з пропуском щомісячних платежів погашення заборгованості, в тому числі на значні періоди обов`язкових платежів і востаннє здійснила платіж на погашення заборгованості за кредитним договором 05 лютого 2021 року у сумі 1114,03 грн (відомості за останньою колонкою розрахунку «сума погашення за наданим кредитом» письмового розрахунку, наданого позивачем).

Отже, відповідач неналежно виконала свої зобов`язання і допустила кредитну заборгованість на вище встановлену суму за видами платежів а тому має нести відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань.

Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 на основі таких обґрунтувань і мотивів.

Відповідач особисто підписала вищезазначені документи, що свідчать про укладення нею кредитного договору. Із змісту цих документів видно, що відповідачка була належно поінформована про зміст договору та його умови, а саме про розмір кредиту, відсоткову ставку та про її зміну за рішенням кредитора, про порядок розрахунків із використанням платіжної банківської картки, встановлення банком ліміту кредитних коштів. Це також підтверджується поведінкою відповідачки під час дії кредитного договору (частковим виконанням своїх зобов`язань). Зокрема, відповідачка одержувала платіжні картки для цілей обслуговування кредиту неодноразово в зазначений вище період, за цими банківськими картками сплачувала та одержувала кошти кожного року. Ці обставини підтверджені письмовим розрахунком позивача, довідками про обслуговування кредитного рахунку через платіжні банківські картки з визначенням номерів карток дати їх відкриття і терміну дії кожної картки і не спростовані відповідачкою жодним доказом. З огляду на це суд вважає надуманими покликання відповідачки, щодо порушення її права як споживача та неможливості встановити скільки коштів нею отримано, чи отримані вони взагалі, і що розрахунок заборгованості є припущенням.

Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про те, що вона не була ознайомлена з Умовами, Правилами, Тарифами банку. Адже в заяві-анкеті позичальника і довідках, що стверджують укладення договору є особисті підписи відповідача про те, що вона ознайомлена із Умовами надання споживчого кредиту, Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які надані їй у письмовому вигляді. За цих підстав суд відхиляє твердження відповідача, що докази надані позивачем з порушенням процедури, передбаченої ЦПК України, бо копії цих документів надані позивачем суду і такі є належно завіреними юрисконсультом АТ КБ "ПриватБанк Мазченко В.О. Суд вважає, що в такому випадку не має порушення процедури подання доказів у справу.

Зміна кредитного ліміту, процентної ставки з ініціативи Банку передбачені Умовами та Правилами, з якими ознайомлена відповідач ОСОБА_1 . Отже, до цих обставин та позицій сторін суд застосовує правові позиції Верховного Суду у справах № 356/1635/16-ц – постанова від 10.04.2019, № 428/2873/17 – постанова від 28.03.2019, № 755/2720/16-ц від 06.02.2018, № 666/388/16-ц від 17.04.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати у виді судового збору, які сплачені позивачем за подання позовної заяви в сумі 2270 грн, слід покласти на відповідача із стягненням у користь позивача на підставі положень статті 133, 141 ЦПК України, з урахуванням мінімальної ставки, яка передбачена законом «Про судовий збір» за позовні вимоги юридичної особи, виходячи з виду позовних майнових вимог та ціни цього позову, що задоволена судом.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 в користь АТ КБ "ПриватБанк" ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, п.інд. 49094) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.12.2013 року в сумі 49471 (сорок дев`ять тисяч чотиристо сімдесят одна) грн 17 коп та судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка