Ухвала суду № 100291629, 07.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25101/21

Провадження № 1-кс/947/13534/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Кравченка О.Є., захисника підозрюваного – адвоката Марченко Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області старший Дмитрієнка А.С., яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021164010000042 від 30.07.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кунисівці, Івано-Франуівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 28.11.2017 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , командира військової частини А2980, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021164010000042 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 410 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері.

Так, 18.06.2020 наказом Міністра оборони України № 261 та відповідно до наказу командира військового частини А2980 (по стройовій частині) № 202 від 10.08.2020, призначено командиром військової частини А2980 підполковника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати негідних вчинків.

В силу наявного досвіду проходження військової служби – ОСОБА_1 знає та розуміє вищевикладені вимоги Конституції України, Законів України та виданих в її розвиток та реалізацію інших нормативно-правових актів, що встановлюють зазначені обмеження.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини; за додержання принципів соціальної справедливості. Командир відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Крім того, згідно ст. 59 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир батальйону зобов`язаний: негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; встановлювати у військовій частині такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту.

Також, відповідно Статуту, командир батальйону зобов`язаний: керувати правовим вихованням військовослужбовців бригади, у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення негайно повідомляти про його вчинення органу досудового розслідування; знати справжній стан військової дисципліни в бригаді, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, негайно доповідати старшому командирові (начальникові) про події, кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією та військові адміністративні правопорушення в бригаді і повідомляти про них відповідного прокурора (у разі належності бригади до Збройних Сил України повідомляти також начальника відповідного органу управління Служби правопорядку), особисто з`ясовувати причини катастрофи та інших випадків, пов`язаних із загибеллю людей чи з іншими тяжкими наслідками; щоденно видавати письмові накази по стройовій частині, а у разі потреби - з питань бойової підготовки, окремо по тилу, технічній частині та службі ракетно-артилерійського озброєння; керувати фінансовою діяльністю бригади, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом.

Одночасно, ст. ст. 45, 48, 53 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема командир батальйону має право застосовувати стягнення, у вигляді: зауваження, догани, суворої догани.

В той же час, як визначено «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом № 260 від 07.06.2018 Міністерства оборони України, командири (начальники) військових частин Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

В той же час, при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється не в повному обсязі або не виплачується взагалі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , обіймає посаду помічника начальника штабу – начальника зв`язку 11 окремого мотопіхотного батальйону військової частини А2980, яка дислокується за адресою: Одеська обл., м. Подільськ, вул. Армійська 77.

Встановлено, що останній, у період з жовтня 2020 року по липень 2021 року виконував завдання на лінії бойового зіткнення у зоні ООС Луганських та Донецьких областей.

Згідно Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений Наказом Міністерства оборони України 18 вересня 2020 року

№ 340, пункт 3 встановлено, що виплати винагороди здійснюється військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО.

Умови віднесення військовослужбовців до таких, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО, визначаються пунктами 4-6 розділу II Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Виплата винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів органів військового управління та військових частин, у яких зазначається розмір винагороди в гривнях. Командирам військових частин - на підставі наказів вищих командирів (начальників, керівників).

Крім того, пунктом 5 зазначеного Порядку, розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі в заходах ЗНБО, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

Відповідно до пункту 7 Порядку, з підтверджуючих документів являється бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об`єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об`єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання.

Так, у період часу з жовтня 2020 по липень 2021 року, ОСОБА_2 , виконував бойові завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО, за які згідно Додатку 1 до Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (пункт 1 розділу ІІ), здійснюється нарахування нагород в розмірі 6500 гривень, щомісячно.

Крім того, командир військової частини А2980 ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем здійснював табелювання ОСОБА_2 , у період часу з жовтня 2020 по липень 2021 року, який начебто виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; участь у заходах з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Відповідно до Порядку виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (пункт 1 розділу ІІ), розмір винагород за вказані завдання становить 17000 гривень, щомісячно.

Згідно злочинного плану командир в/ч А2980 ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем у період часу жовтень 2020 – липень 2021 року видавав накази «Про виплату винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь в ООС», до яких включались військовослужбовці зазначеної частини, в тому числі ОСОБА_2 , відповідно до яких здійснювались виплати винагород за безпосередню участь в ООС в інших місцях дислокації в межах визначеної зони проведення ООС пропорційно дням безпосередньої участь з розрахунку 6500,00 гривень за повний місяць, та виплати винагород за безпосередню участь в ООС на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 17000,00 гривень за повний місяць.

Проте, як встановлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_2 , фактично не перебував на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів в зоні проведення ООС.

У подальшому, зазначені накази стали підставою для нарахування ОСОБА_2 грошових коштів, визначена частина яких за усною вимогою ОСОБА_1 повинна була йому передаватись в обов`язковому порядку, що в свою чергу у подальшому впливало на не створення штучних перешкод при проходженні військової службі у зазначеній військовій частині.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до примітки 1 до статті 364 КК України, ОСОБА_1 під час перебування на посаді командира військової частини А2980, відповідно до своїх обов`язків є службовою особою.

З метою укриття своїх злочинних, протиправних дій, ОСОБА_1 залучив начальника служби охорони державної таємниці 11 окремого мотопіхотного батальйону військової частини А2980 ОСОБА_3 , якому була відведена роль пособника, а саме останній повинен був збирати грошові кошти з військовослужбовців, та передавати їх командиру в/ч А2980 ОСОБА_1 .

Так, 25.07.2021 близько о 10 годині 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на місці постійної дислокації військової частини А2980, за адресою: Одеської обл., м. Подільськ, вул. Армійська, 77, ОСОБА_3 діючи за вказівкою ОСОБА_1 , переслідуючи злочинний умисел зустрівся з ОСОБА_2 . В ході бесіди ОСОБА_3 запитав, чи отримав він за червень 2021 року виплату винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь в ООС, на що ОСОБА_2 , повідомив, що отримав.

Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що за вказівкою ОСОБА_1 , він повинен передати грошові кошти в розмірі 5000 гривень, оскільки ця сума становить різницю від виплати, нарахованої йому за виконання завдань на лінії бойового зіткнення в той час, коли він фактично знаходився у «другій лінії» оборони. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , про те, що йому з цього приводу нічого невідомо і він ніяких рапортів та заяв не писав. Як повідомив ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 , самостійно вирішувалось питання, щодо «табелювання» та в подальшому нарахування грошових виплат військовослужбовцям за безпосередню участь в ООС.

Того ж дня, у вечірній час ОСОБА_1 , знаходячись у офіцерському гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , почав вимагати з ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5000 гривень та повідомив, що у разі не надання неправомірної вигоди з його боку як службової особи будуть вжиті заходи, щодо накладення на нього дисциплінарних стягнень та в подальшому він клопотатиме перед вищим керівництвом про розірвання з ним військового контракту та звільнення з військової служби. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, щоб ОСОБА_2 в найкоротший час розрахувався та передав грошові кошти ОСОБА_3 .

Окрім того, 17.08.2021 в денний час, ОСОБА_3 знаходячись на території А2980, за адресою: Одеської обл., м. Подільськ, вул. Армійська, 77 зустрівся з ОСОБА_2 та повідомив, останнього про те, що коли він буде готовий надати йому грошові кошти в сумі 5000 гривень, для передачі невстановленій службовій особі, щоб зателефонував і ОСОБА_3 під`їде до нього.

Так, 17.08.2021 близько 18 години 40 хвилини, на мобільний телефон ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про намір зустрітися, на що, ОСОБА_3 повідомив, що сам приїде та запитав, де знаходиться ОСОБА_2 , останній повідомив, що знаходиться біля кафе «FLATWHITE», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 27, на що ОСОБА_3 сказав, що під`їде через 10 хвилин.

17.08.2021 близько 18 години 49 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в попередній змові з ОСОБА_1 , виконуючи відведену йому роль посібника, під`їхав на автомобілі «Renault Megane», чорного кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », до ОСОБА_2 за вказаною адресою. В ході розмови, ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_3 коли він повідомить ОСОБА_1 , про те, що він передав грошові кошти, які він вимагав від нього, на що ОСОБА_3 відповів, щоб не турбувався, він зателефонує до командира в/ч А2980 ОСОБА_1 .

У подальшому, після розмови, ОСОБА_3 , з метою закінчення реалізації злочинного умислу, запропонував пройти до машини ОСОБА_2 , де останній повинен був передати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди.

Того ж дня, ОСОБА_1 , діючи з єдиним злочинним корисливим наміром, спрямованим на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав вказівку ОСОБА_3 отримати від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 5000 тисяч гривень. ОСОБА_3 перебуваючи у своєму автомобілі, що розташовувався на парковці біля будинку АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 , виконуючи відведену йому роль пособника, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 5000 тисяч гривень, для подальшої передачі ОСОБА_1 , за вчинення та не вчинення дій, а саме: нарахування грошових коштів у виді надбавки в період перебування в зоні проведення ООС ОСОБА_2 та в подальшому не накладання на останнього дисциплінарних стягнень, що можуть стати підставою для розірвання військового контракту та звільнення з військової служби.

30 вересня 2021 року ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи викладені у клопоатнні обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов`язків, тому орган досудового розслідування звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та долучила письмові заперечення відповідно до яких, остання зазначає, що підозра необґрунтована, підозрюваний службовим становищем не зловживав, клопотання необґрунтоване, ризики викладені в клопотанні не підтверджуються, підозрюваний не збирається переховуватись від органу досудового розслідування та суду, на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу з`явився за першою вимогою. Підозрюваний є військовослужбовцем, підозрюваний не має доступу до документів які містяться в слідчого, експерта, або оператора мобільного зв`язку. Підозрюваний ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_2 надають неправдиві покази. Також, підозрюваний позитивно характеризується за місцем служби, має багато нагород за сумлінну службу, є учасником АТО та має на утриманні двох неповнолітні дітей та батька похилого віку. Розмір застави зазначений у клопотанні є непомірним для підозрюваного. У зв`язку з викладеним, захисник просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, вину не визнав, з підозрою не погодився.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 30.09.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується: повідомленням про вчинення злочину від 29.07.2021, заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2021, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 , відповіддю на доручення від 30.07.2021, протоколами допиті свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , протоколом затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом обшуку автомобіля, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 5000 тисяч гривень, які є неправомірною вигодою, протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_3 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_1 , протоколами проведення НСРД та іншими доказами, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, корисливий характер вчинення такого правопорушення, а також те, що на час ймовірного вчинення кримінального правопорушення підозрюваний перебував на посаді командира військової частини А2980. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, те, що підозрюваний не одружений, не надав суду документів на підтвердження факту утримання двох неповнолітніх дітей та батька похилого віку, враховуючи майновий стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість ризику переховування.

Кримінальний процесуальнийкодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 особисто знайомий з підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_2 , які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також враховуючи протоколи допиту свідка ОСОБА_2 та допиту підозрюваного ОСОБА_3 , а також протокол проведення НСРД, на яких ОСОБА_1 використовуючи своє службове становище, впливає на останніх з метою зміни раніше наданих ними показів, де вони надають покази, щодо злочинних дій ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків та підозрюваного ОСОБА_3 , схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ймовірно вчинене під час передування останнього на службі на посаді командира військової частини А2980, а тому підозрюваний може продовжити вчинення кримінального правопорушення, шляхом продовження вчинення злочинної діяльності, а тому слідчий суддя вважає що ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України існує.

А також, перебуваючи на посаді командира військової частини А2980, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження та встановлення обставин кримінального провадження, задля приховання кримінальної діяльності, а тому слідчий суддя встановлює існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, враховуючи те, що підозрюваний під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді командира військової частини А2980, у зв`язку з чим мав певний ступінь довіри від суспільства, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя зазначає, що прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність призначення підозрюваному застави у розмірі п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на момент вчинення злочину складає 1 147 000 (один мільйон сто сорок сім тисяч) гривень.

Разом з тим, у клопотанні сторона обвинувачення посилається лише на норми законодавства, не аналізуючи конкретний випадок взагалі.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення такого кримінального правопорушеннята його корисливий характер, який носять значний ступінь загрози для суспільства, майновий стан підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконанняпідозрюваним процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області старший Дмитрієнка А.С., яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42021164010000042 від 30.07.2021 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Південного територіального управління Військової служби правопорядку у ЗУ України, строком на 43 (сорок три) дні, до 18.11.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 18.11.2021 року, в межах строку досудового розслідування, покласти наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;

4. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.