Рішення № 100289670, 12.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7772/21

Провадження № 2/755/4210/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Кошель К.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Менеджмент» (далі - ТОВ «Терра Менеджмент») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за несвоєчасне виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року у справі № 755/2500/14-ц в розмірі 157 194,19 грн, з яких: 139 24,95 грн - нарахування по індексу інфляції за період

з 12 березня 2014 року по 30 квітня 2021 року, 17 949,24 грн - нарахування 3 % річних від простроченої суми за період з 12 березня 2014 року по 30 квітня 2021 року, а також судовий збір.

Позов мотивовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва

від 28 лютого 2014 року у справі № 755/2500/14-ц з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПАТ «СК «Альфа Страхування») стягнуто суму збитків в порядку регресу. 25 квітня 2014 року на виконання вказаного судового рішення стягувачу видано виконавчий лист. 17 лютого 2021 року між ТОВ «Терра Менеджмент» та ПАТ «СК «Альфа Страхування» укладено договір про відступлення права вимоги № 01, за яким ТОВ «Терра Менеджмент» набуло права вимоги до боржника

ОСОБА_1 в розмірі 83 835,85 грн. Враховуючи, що ТОВ «Терра Менеджмент» набуло права вимоги до боржника, а також враховуючи, що відповідачем не виконано рішення суду про стягнення з нього заборгованості, позивач, як новий кредитор у зобов`язанні, просить стягнути з ОСОБА_1 , в порядку частини другої статті 625 ЦК України, 3 % річних в сумі

17 949,24 грн та інфляційні втрати в розмірі 139 244,95 грн за період з 12 березня 2014 року

по 30 квітня 2021 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою реєстрації, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до виконавчого листа № 755/2500/14-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 25 квітня 2014 року, рішенням суду від 28 лютого 2014 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Альфа Страхування» стягнуто суму збитків в порядку регресу в розмірі 83 832,85 грн.

Згідно із Договором про відступлення права вимоги від 17 лютого 2021 року № 01 ТОВ «Терра Менеджмент» набуло прав нового кредитора до ОСОБА_1 на суму збитків в порядку регресу в розмірі 83 832,85 грн, стягнутих рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року у справі № 755/2500/14-ц.

Актом приймання-передачі № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 17 лютого 2021 року ПАТ «СК «Альфа Страхування» передало ТОВ «Терра Менеджмент» оригінал виконавчого листа від 25 квітня 2014 року № 755/2500/14-ц.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі

№ 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Відповідно до статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За правилами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства, внаслідок відступлення права вимоги за договором від 17 лютого 2021 року, новий кредитор ТОВ «Терра Менеджмент» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язанням, що існувало на момент переходу цих прав.

Таким чином, відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.

Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Основними засадами судочинства є обов`язковість рішень суду (частина третя статті

129Конституції України).

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Така позиція суду узгоджується з правововою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження

№ 14-16цс18.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та

3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня

2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення суми збитків в порядку регресу

від 28 лютого 2014 року зобов`язання відповідача сплатити заборгованість не припинилося та триває до теперішнього часу. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, починаючи з 17 лютого 2021 року, тобто з дати відступлення прав вимоги позивачу.

Посилання позивача, щодо право на відшкодування сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, у позивача виникло за період з 12 березня 2014 року, не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ «Терра Менеджмент» набуло право вимоги до ОСОБА_1 лише 17 лютого 2021 року, уклавши Договір про відступлення прав вимоги. Крім того, відповідно до пункту 3.1.1 Договору про відступлення права вимоги від 17 лютого 2021 року № 01 право вимоги відступається (передається) в розмірах заборгованостей боржників, вказаних у пунктах 2.2 цього договору, перед первісним кредитором. Згідно із пунктом 2.2.5 Договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати суми боргу - суми збитків в порядку регресу у розмірі 88 832,85 грн, що посвідчено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року у справі № 755/2500/14-ц, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь первісного кредитора суму збитків в порядку регресу в розмірі 83 835,85 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Терра Менеджмент» до ОСОБА_1 в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції за період з 12 березня 2014 року по 17 лютого 2021 року задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов`язання з виконання рішення суду, внаслідок чого заборгованість істотно не зменшується, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів, а тому суд здійснює розрахунок індексу інфляції та трьох відсотків річних з 17 лютого 2021 року по 30 квітня 2021 року.

Враховуючи викладене вище, збитки від інфляції ТОВ «Терра Менеджмент» за прострочення виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого

2014 року за період з 17 лютого 2021 року по 30 квітня 2021 року на суму заборгованості

83 835,85 грн складають 2 020,42 грн.

Індекс інфляції офіційно встановлений Державним комітетом статистики України та у зазначений період часу становив: березень 2021 року - 101,7; квітень 2021 року - 100,7.

Отже, інфляційна складова боргу за вказаний період, виходячи з сум заборгованості становить - 83 835,85 грн *101,7/100* 100,7/100* - 83 835,85= 2 022,04 грн.

Три відсотки річних ТОВ «Терра Менеджмент» за прострочення виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року за період з 17 лютого

2021 року по 30 квітня 2021 року на суму заборгованості 83 835,85 грн складають 503,01 грн.

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 37,73 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 629, 1048 ЦК України, статтями 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Менеджмент» (ЄДРПОУ 40873498, адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-Б, оф. 216) 3 % річних в розмірі 503,01 грн (п`ятсот три гривні 01 коп.) та інфляційні втрати в розмірі 2 020,42 грн (дві тисячі двадцять гривень 42 коп.) за період з 17 лютого 2021 року до 30 квітня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Менеджмент» (ЄДРПОУ 40873498, адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-Б, оф. 216) судовий збір в розмірі 37,72 грн (тридцять сім гривень 73 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.

Повне рішення суду виготовлено 12 жовтня 2021 року.

Суддя О.О. Хромова