Вирок № 100289661, 11.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15415/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Омельян І.М., при секретарі Василезі А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002521 від 28.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора Смоліної К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2021 року, приблизно о 19:21, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Коло» ТОВ «АРІТЕЙЛ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 15-А, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці магазину банку «Norven Ікра лососева (форелі)» 110 г, в кількості 1 шт., закупівельною вартістю 254 грн 12 коп., та сховав її до наплічної сумки, потім взяв з полиці банку «Jacobs Monarh Кава розчина» 95 г, в кількості 1 шт., закупівельною вартістю 147 грн 14 коп., та сховав її до правого карману шортів. Після цього залишив приміщення магазину з вищевказаним викраденим товаром, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АРІТЕЙЛ» матеріальної шкоди на загальну суму 401 грн 26 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, ввечері 23.08.2021 року за обставин, викладених у обвинувальному акті, він вчинив крадіжку продуктів харчування у магазині «Коло», що розташований за адресою: місто Київ, Туманяна, 15-А. Зокрема показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

11 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника потерпілого ТОВ «АРІТЕЙЛ» - Савченка П.Д., який просив розглядати справу без його участі, будь-яких претензій, у тому числі матеріального характеру, у ТОВ «АРІТЕЙЛ» до обвинуваченого немає, цивільний позов потерпілий заявляти не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, зокрема і тих, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 , який не оспорював фактичні обставини справи, повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у вчиненому, дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; ставлення обвинуваченого до вчиненого - вину визнав повністю, щиро кається у вчиненому; дані про особу обвинуваченого, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, працює не офіційно, раніше судимий. Крім того, суд враховує думку представника потерпілого ТОВ «АРІТЕЙЛ» - Савченка П.Д., який у своїй заяві від 11 жовтня 2021 року зазначив, що будь-яких претензій, у тому числі матеріального характеру, у ТОВ «АРІТЕЙЛ» до обвинуваченого немає, цивільний позов потерпілий заявляти не буде.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, розміру заподіяної матеріальної шкоди, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав, жалкує про вчинене), наявності пом`якшуючої обставини, думки сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.М. Омельян