Ухвала суду № 100287057, 11.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18149/21

Провадження № 2/161/4400/21

У Х В А Л А

11 жовтня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю помічника судді Євчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощук Денис Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощук Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовує тим, що 21.09.2021 звернулася із заявою до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 66500931. Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2021, стало зрозуміло, що підставою для його відкриття слугував виконавчий напис нотаріуса № 25088 від 29.04.2021 про стягнення з неї заборгованості на суму 26478,00 грн. Зазначає, що нотаріусом при винесені виконавчого напису не було здійснено відповідної перевірки наданих заявником документів, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 25088 від 29.04.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. до вирішення справи по суті є необхідним для недопущення стягнення з позивача більшої частини коштів за документом, законність якого оспорюється.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 6 частини першої ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи маєправо вжити передбаченихст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Судом встановлено, що 29.04.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 25088 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 367500 в сумі 26478,00 грн., на підставі якого державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощуком Д.В. відкрито виконавче провадження № 6650093 та винесено постанову про арешт коштів боржника.

Виконавчий напис № 25088 від 29.04.2021 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. оскаржується в судовому порядку, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження від 11.10.2021 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощук Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, між сторонами наявний реальний спір, а відтак між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв`язок, невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки у даному випадку заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, у даному випадку мала б застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Саме про це зазначив заявник у своїй заяві, вказуючи, що після виконання приватним виконавцем виконавчого напису, повернути стягнуте за виконавчим написом для неї буде утрудненим у разі задоволення судом поданого ним позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання. Це означає, що позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Керуючись ст. 149, п.6 ч. 1 ст.150, ст.ст. 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощук Денис Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича за № 25088 від 29 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 26478,00 грн. за кредитним договором № 367500 від 03 серпня 2019 року.

Ухвалу до негайного виконання надіслати державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощуку Денису Васильовичу (вул. Винниченка, 27А, м. Луцьк).

Про результати виконання ухвали державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тимощуку Денису Васильовичу, повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта