Вирок № 10028538, 22.06.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-145/10 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2008 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі: головуючого судді Гура А.О.

при секретарі Соколовій Н.О.,

з участю: прокурора Гладкова В.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

підсудних: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , їх законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника кримінальної міліції в справах дітей Бондюка Ю.А.,

представника служби в справах дітей Лебединської РДА Стеблянко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню неповнолітніх :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пристайлове Лебединського району, Сумської області, українця, освіта базова середня, не одруженого, вихованого в повній сімї, учня 9 класу Будильської ЗОШ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, на обліку в кримінальній міліції та службі в справах дітей не перебував,

по ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, не одруженого, вихованого в повній сімї, учня 9 класу Будильської ЗОШ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, на обліку в кримінальній міліції та службі в справах дітей не перебував,

по ч. 3 ст. 185 КК України, -

та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Охтирка, Сумської області, українця, освіта базова середня, не одруженого, виховувався без батька, учня 9 класу Будильської ЗОШ, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, на обліку в кримінальній міліції та службі в справах дітей не перебував,

по ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2010 року о 19 години 00 хвилин, неповнолітні підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за попередньою змовою та погоджено між собою, умисно, таємно, за відсутністю сторонніх громадян, через вікно проникли на охоронювану територію ТОВ «Будильське», до приміщення МТФ№ 1, яке розташоване в с. Будилка Лебединського району, Сумської області, звідки умисно, таємно, за допомогою механічних ключів, заготовлених заздалегідь неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_5, скоїли крадіжку деталей транспортера ТСН 2Б, а саме: редуктора ТСН, вартістю 907 грн. 50 коп., 10 м транспортерного ланцюга ТСН 3А, вартістю 635 грн., двох натяжних пристроїв транспортера ТСН 2Б, вартістю 989 грн., металевої осі з гужового воза, вартістю 100 грн., та металевого колеса з гужового воза, вартістю 151 грн. 50 коп. на загальну суму 2783 грн. Викрадене заховали за територією ферми, а наступного дня вивезли з с. Будилки для здачі на металобрухт, але були затримані працівниками міліції при вїзді в м. Лебедин.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав повністю і пояснив, що 27.03.2010 року близько 19 години, він зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 гуляли поблизу МТФ ТОФ «Будильське», яке розташоване в с. Будилка Лебединського району Сумської області , зайшли на вищевказану територію та в приміщенні ферми помітили стрічковий транспортер, металеве колесо та металеву вісь до возу. Під час їхньої розмови вони вирішили викрасти металеві вироби та здати їх на пункт прийому металобрухту. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 принесли гайкові ключі різних розмірів і за їх допомогою всі втрьох розібрали на метал стрічковий транспортер, знявши з нього редуктор, два натяжні пристрої, потім розпиляли цеп, та все це перенесли до вікна, а він взяв металеве колесо до возу, яке теж відніс до вікна, після чого винесли все за територію ферми і заховали. Наступного дня, о 7 год. він взяв дома коня, запряженого у віз, та поїхав до ферми, де зустрілися разом зі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, попередньо домовившись про перевезення металевих виробів у пункт прийому металобрухту. Там вони всі разом попереносили металеві вироби на воза та поїхали в напрямку м. Лебедина, але поряд з автозаправною станцією «ТНК» були зупинені працівниками міліції і доставлені до Лебединського МВ. Все, що вони викрали з МТФ ТОВ «Будильське», працівники міліції в них вилучили та повернули власнику.

Допитані в судовому засіданні неповнолітні підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину свою визнали повністю та дали аналогічні покази.

Дії підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При обранні підсудному ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та навчання, визнання ним своєї вини.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, те, що даний злочин він скоїв, будучи неповнолітнім, раніше не судимий та не перебував на обліку в кримінальній міліції та службі в справах дітей, добровільно відшкодував завдану ним шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за даний злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, враховуючи думку представників кримінальної міліції в справах дітей та служби в справах дітей, суд дійшов висновку про доцільність при обранні міри покарання ОСОБА_4 застосування ст. 75, 104 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також застосування ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України та зобовязання засудженого: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації.

При обранні неповнолітньому підсудному ОСОБА_5 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристики підсудного з місця проживання та навчання та визнання ним своєї .

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також те, що він є неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував завдані ним збитки.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за даний злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, враховуючи думку представників кримінальної міліції в справах дітей та служби в справах дітей, суд дійшов висновку про доцільність при обранні міри покарання ОСОБА_5 застосування ст. 75, 104 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також застосування ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України та зобовязання засудженого: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації.

При обранні неповнолітньому підсудному ОСОБА_6 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та навчання, визнання ним своєї вини.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої ним шкоди, а також те, що злочин він скоїв, будучи неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в кримінальній міліції та службі в справах дітей не перебував.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за даний злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, враховуючи думку представників кримінальної міліції в справах дітей та служби в справах дітей, суд дійшов висновку про доцільність при обранні міри покарання ОСОБА_4 застосування ст. 75, 104 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також застосування ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України та зобовязання засудженого: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації.

Суд вважає, що саме така обрана судом міра покарання буде доцільною і достатньою для виправлення засуджених та попередження нових злочинів з їх сторони.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудних на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої та авто товарознавчої експертиз.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 п. 3 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Застосувати ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік, та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3 та 4 КК України, покласти на засудженого обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації .

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Застосувати ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік, та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3 та 4 КК України, покласти на засудженого обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації .

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Неповнолітнього ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону з застосуванням ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Застосувати ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік, та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3 та 4 КК України, покласти на засудженого обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання та періодично зявлятись до них для реєстрації .

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187 грн. 80 коп.: з кожного по 62.60 грн., та за проведення авто- товарознавчої експертизи в сумі 300 грн. 48 грн. : з кожного по 100 грн. 16 коп., а в разі відсутності в них самостійного заробітку, вказана сума підлягає стягненню з їхніх батьків: ОСОБА_13, проживаючого в с. АДРЕСА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15 проживаючої в АДРЕСА_4 та ОСОБА_8, проживаючої в АДРЕСА_3.

Речові докази: редуктор ТСН-2Б, два натяжні пристрої ТСН-2Б, 10 м транспортерного ланцюга ТСН-3А, металеве колесо від гужового воза та металева вісь від гужового воза, які знаходяться під зберігальною розпискою ОСОБА_16, вважати повернутими власнику; гайковий ключ розміром 22х24мм, який визнаний знаряддям злочину та знаходиться в камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС знищити, як такий, що не представляє собою цінності.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя

Лебединського райсуду А.О.Гура