Рішення № 10028415, 31.05.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2010 р.Справа № 12/50 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/50

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград

про стягнення 35 777,78 грн. та повернення предмету лізингу залишковою вартістю 110 391,82 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - участі не брали;

Сторони повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Про вручення поштового відправлення позивачу свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 25.05.10р. № 1127788.

Господарський суд враховує, що ухвала про відкладення розгляду даної справи від 18.05.2010р. направлена на адресу відповідача 19.05.2010 року, що підтверджується списком № 91 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 20.05.2010 року та реєстром №25022 0113966 2 рекомендованих відправлень від 20.05.2010 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвали про порушення провадження у справі №9/56 від 30.04.2010 року, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Автомир" про стягнення штрафних санкцій в сумі 35 777,78 грн. та повернення предмету лізингу залишковою вартістю 110 391,82 грн. відповідно до договору фінансового лізингу № 080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року.

У судовому засіданні 18.05.2010 року представник позивача участі не брав. Натомість, надіслав до суду телеграму та клопотання № 14/5 від 18.05.2010 року. У своєму клопотання позивач просить суд справу розглядати за наявними матеріалами та без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг". Також, позивач просить вважати ціну позову 146 169,60 грн., а розрахунок позовних вимог (додаток № 1 до позовної заяви) - помилковим. Позовними вимогами позивача є: стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 16299,98 грн., штраф в сумі 19477,80 грн., що разом складає 35777,78 грн.; вилучити та передати власнику - позивачу предмет лізингу, а саме: автомобіль Subaru Forester, реєстраційний номер АА3331АВ, номер кузова JF1SH5LS59G00221, 2008 року випуску в кількості 1 одиниця.

Відповідач відзиву на позовну заяву та документи, витребувані ухвалою суду не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Справа розглянути на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідвши усі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18 січня 2010 року по справі № 9/53 встановлено, що 17.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (надалі по тексту - лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир" (надалі по тексту - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №080417-55/ФЛ-Ю-А (надалі по тексту - договір №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року).

Предметом договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року згідно п. 1.1 цього договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору наведена у специфікації (предмет лізингу) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

В додатку №1 до договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року сторони встановили графік сплати лізингових платежів; в додатку №2 сторони визначили кількість, ціну та вартість предмета лізингу.

Згідно п. 2.1 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 61 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно п. 4.3 даного договору за умовами належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Пунктом 3.1 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року передбачено сплату лізингоодержувачем лізингодавцеві лізингових платежів відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.

Положеннями п. 18.1 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року визначено, що даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно положень додаткової угоди №1 від 05.05.2008 року до договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року сторони домовились, що правильним найменуванням лізингоодержувача є приватне підприємство "Автомир".

Крім того, відповідно до змісту даної додаткової угоди сторони погодили викласти в новій редакції п.п. 4.1, 7.1.4 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року та додаток №1 "Графік сплати лізингових платежів".

На виконання умов договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року лізингодавець передав лізингоодержувачеві автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску, державний номер АА 3331 АВ, номер кузова JF1SH5LS59G002201, вартістю 194778,00 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування від 16.05.2008 року (т. 1 а.с. 22).

31.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та приватним підприємством "Автомир" укладено додаткову угоду до договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року, відповідно до умов якої сторони погодили викласти в новій редакції п.п. 3.4.1, 7.10, 17.3.5 та виключити п. 3.4.2 цього договору.

Відповідач в порушення п. 3.1 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року та п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" належним чином не сплатив у строки, визначені в графіку сплати лізингових платежів в обумовлених сумах, прострочивши виконання грошового зобов'язання, більше ніж на 30 днів.

Відповідно до п. 14.8 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за даним договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної вимоги. Сторони дійшли згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

22.10.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату з усіх несплачених частин за вищезгаданим договором на момент направлення цієї вимоги загальної вартості предмету лізингу в сумі 320834,71 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість перед позивачем по лізингових платежах станом на 25.12.2009 року, враховуючи п.3.1., 14.8. договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року, складала 163965,01 грн., що не оспорювалось відповідачем.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори за винятком встановлених рішенням третейського суду) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 214 Цивільного кродексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Тобто для відмови від договору в односторонньому порядку достатньою є наявність відповідних підстав, передбачених законом.

Частиною 2 ста. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Аналогічна норма закріплена в п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" в якій встановлено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Окрім того пунктом 16.3 Договору передбачено, що на вимогу Лиізингодавця цей Договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, коли Лізингоодержувач:

п.п. 16.3.2 Якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

В п. 7, ч.1, ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Лізингодавець має право вилучити Майно в таких випадках:

10.1.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить бульше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів ( Додаток № 1 до Договору);

Пунктом 10.2 Договору визначено, у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1, 10.1.5 даного Договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про вилучення Майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття Лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є рекомендований або цінний лист Лизангодавця. Лизінгоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту направлення Лізингоодержувачем на адресу Лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно Лізингодавцю.

У відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору відповідачу, у зв'язку з існуванням простроченої заборгованості в сумі 131 294,25 грн., строк існування якої 99 днів (станом на 28.10.2009 року) 28 жовтня 2009 року було направлено письмове повідомлення про відмову (розірвання) від договору та вилучення майна від 28.10.2009 року № 4628, що підтверджено описом вкладення в цінний лист, яке було отримано відповідачем 04.11.2009 року , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зазначеному повідомленні відповідача було зобов'язано в строк до 27 жовтня 2009 року повернути позивачу майно.

Відповідач не подав господарському суду доказів своєчасного внесення лізингових платежів або повернення об'єкту лізингу Лізингодавцю.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України. Правові наслідки порушення зобов'язання зазначені у ст. 611 названого Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин господарський суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині вилучення та передачі власнику - Позивачу предмета лізингу, а саме: автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця, державний номер АА 3331 АВ, номер кузова JF1SH5LS59G002201, залишковою вартістю 110391,82 грн.

Пунктом 11.2.2 Договору передбачено, що якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Майно, при обов'язковій наявності відповідного письмового дозволу Лізингодавця, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна у відповідності до статті 10. даного Договору, Лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості майна на момент укладення Договору, вказаної в пункті 3.2 Договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.

Оскільки відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів, позивачем, враховуючи умови договору та положення статей 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нараховано 16 299,98 грн. пені та 19 477,80 грн. штрафу.

З огляду на умови договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року та приписи ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 16 299,98 грн., нарахована за період з 19.03.09р. по 27.10.09р., оскільки доказів її сплати господарському суду відповідачем не подано.

Крім того, в п. 11.2.5 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року передбачено, що за порушення процедури вилучення майна та положень статті 7, пунктів 5.3, 5.5 цього договору Лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення. Згідно розрахунку відповідача розмір штрафу складає 19477,8 грн.

Господарський суд враховує, що відповідач не подав господарському суду доказів повернення предмету лізингу на вимогу позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою лізингових платежів чи доказів сплати штрафу у розмірі, зазначеному в позовній заяві та доповненні до вказаної заяви.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення штрфу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Автомир" (м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 1Б, ідентифікаційний код 32615967) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) - 16 299,98 грн. пені, 19 477,80 грн. штрафу, а також 1461,70 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Вилучити та передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) предмет лізингу, а саме: автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця, державний номер АА 3331 АВ, номер кузова JF1SH5LS59G002201, залишковою вартістю 110391,82 грн.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Макаренко Т.В.