Рішення № 10028226, 09.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р.Справа № 5/23 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/23

за позовом: державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", с.Суботці Знам'янського району Кіровоградської області

про стягнення 181 827,29 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали

Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (далі - ТОВ "Знам'янський граніт") коштів в сумі 181 827,29 грн., у тому числі: сума основного боргу - 166 069,24 грн., сума пені - 2 967,11 грн., три проценти річних - 3 146,58 грн., інфляційні збитки - 9 644,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт .

Ухвалою господарського суду від 11.03.2010 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5/23.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 09.04., 30.04. та 26.05.2010 р. (а.с. 44, 56-57, 69-70).

Представник позивача в судове засідання 09.06.2010 року не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання суду, про що свідчить штамп суду на звороті ухвали від 26.05.2010 р. про направлення ухвали позивачу та список згрупованих внутрішніх відправлень господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2010 р. (а.с.74).

Відповідач участі уповноваженого представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про їх проведення (33, 45, 71), відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Натомість, на адресу суду неодноразово надходили клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 36, 47, 67, 75).

Відповідне клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.06.2010 р., надійшло до суду 09.06.2010 р. з обґрунтуванням підстав відкладення - неможливістю з'явлення в засідання з причин перебування керівника підприємства у відрядженні, а представника - на лікарняному (а.с. 75). Підписано вказане клопотання головним бухгалтером ТОВ "Знам"янський граніт".

Господарський суд відхиляє вказане клопотання, оскільки докази, які б підтверджували викладені в клопотанні обставини, а також докази, які б свідчили про наявність у головного бухгалтера діяти від імені юридичної особи, відсутні.

Господарський суд враховує, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України не обмежує коло осіб, які можуть представляти юридичних осіб в господарському суді.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору з обставин, зазначених у частині 1 наведеної норми зокрема, з причин нез’явлення в засідання представників сторін, неподання витребуваних документів. Однак, відкладення розгляду справи можливе лише в межах строків вирішення спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи фактичну участь представника позивача в судових засіданнях по даній справі 09 та 30.04.2010 р., належне повідомлення обох сторін про дату, час і місце проведення судового засідання 09.06.2010 р. та граничні строки вирішення спору по даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні у справі документи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007 р. між ТОВ "Знам'янський граніт" (Замовник) та ДП "НВО"Павлоградський хімічний завод" (Підрядник) укладено договір № 4184107 на проведення вибухових робіт (далі - Договір).

За умовами укладеного Договору Підрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню вибухових робіт на ТОВ "Знам'янський граніт", а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1. Договору).

При укладенні договору сторонами шляхом підписання протоколу узгоджено договірну ціну на проведення масового вибуху в розмірі 6,05 грн./ за 1 куб.м гірничої маси в тісному тілі (а.с. 23).

Згідно з підпунктами 1.4., 1.5. Договору орієнтовний об'єм гірничої маси за даним Договором складає 40,0 куб.м., орієнтовна сума Договору - 242 000,00 грн., у тому числі ПДВ 40333,00 грн.

В комплекс робіт, які повинен здійснити Підрядник входить: доставка ВМ до місць роботи; охорона заряджених блоків при виробництві масових вибухів; виробництво масових вибухів у відповідності з технічними розрахунками, паспортами або проектами вибухових робіт (п. 1.2. Договору).

Результатом виконаних робіт (продукцією) є гірнича маса, яка забезпечує роботу гірничо-транспортного комплексу (п. 1.3. Договору).

Здача-приймання робіт оформлюється актом не пізніше 3-х днів після виконання вибухових робіт; оплаті підлягає вся підірвана гірнича маса (п. 4.3. Договору).

Форма оплати встановлюється угодою сторін. У разі відсутності спеціальної угоди оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 5.3. Договору).

У відповідності до пунктів 5.4., 5.5. Договору за умови проведення масових вибухів замовник здійснює 30% вартості передплати від передбачуваного об'єму вибухових робіт за три банківських дні до проведення масового вибуху. Суму, що залишилася, замовник сплачує відповідно до фактично виконаних робіт протягом 30 банківських днів з дня підписання акта про виконання робіт.

Строк дії Договору - з моменту його підписання до 31.12.2008 року (п. 12.1.Договору). Також сторонами передбачено пролонгацію вказаного Договору на наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання

Оговорені умови договору прийняті повноважними представниками сторін шляхом підписання Договору без будь-яких заперечень чи зауважень, а їх підписи 09скріплено відтисками печаток підприємств.

Додатковою угодою від 27.03.2008 р. № 1/2008 до Договору сторони встановили ціну на здійснені в 2008 році роботи з розрахунку 6,58 грн. разом з ПДВ за 1 куб. м. гірничої маси (а.с. 25).

Як повідомляється позивачем, ним на виконання умов Договору № 4184107 від 28.11.2007 р. було виконано обумовлені Договором роботи на загальну суму 486 660,24 грн., вказані роботи прийнятті відповідачем.

Виконання таких робіт і передання їх результатів відповідачу підтверджується актами:

від 28.12.2007 р. на суму 175 571 грн. (а.с. 63);

від 02.04.2008 р. на суму 125 020 грн. (а.с. 64);

від 08.04.2009 р. на суму 106 122,24 грн. (а.с. 26);

від 29.07.2009 р. на суму 79 947 грн. (а.с. 27).

Натомість, відповідач прийняті роботи оплатив частково в розмірі 320 591 грн. (а.с. 40), в результаті чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість в сумі 166 069,24 грн. (а.с. 8, 62), а саме:

за актом від 08.04.2009 р. залишок заборгованості 86 122,24 грн.;

за актом від 29.07.2009 р. на суму 79 947 грн. відсутня жодна оплата.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивач звернувся 12.11.2009 р. до відповідача з претензією на оплату суми основного боргу 166 069,24 грн.(а.с. 29-39), яка залишилась відповідачем без виконання.

Враховуючи наведені норми та оговорені й оцінені вище докази, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості проведених позивачем і прийнятих відповідачем робіт за актами від 08.04.2009 р. та від 29.07.2009 р. і неподання їх на вимогу суду, позовна вимога про стягнення з ТОВ "Знам'янський граніт" 166 069,24 грн. суми основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання є підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня); оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки (штраф, пеня) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 7.4. Договору встановлено відповідальність Замовника за несвоєчасну чи неповну оплату робіт у вигляді пені в розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до вказаної умови договору та з урахуванням зазначених норм, позивачем заявлено до стягнення пеню в загальному розмірі 2 967,11 грн., яка розрахована (а.с. 8):

на суму боргу 86 122,24 грн. за актом від 08.04.2009 р. за період з 21.05. по 21.11.2009р. (183 к.дн.) з розрахунку 0,01% в розмірі 1576,04 грн.;

на суму боргу 79 947 за актом від 29.07.2009 р. за період з 10.09.2009 р. по 01.03.2010 р. (174 к.дн.) з розрахунку 0,01% в розмірі 1391,08 грн.

Поміж тим, позивачем при визначені періоду прострочення платежу не враховано поняття банківського дня та що розрахунок за роботу має здійснюватися протягом 30 саме банківських днів (п. 5.5. Договору).

Суд враховує, що відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З урахуванням викладеного, граничним строком сплати платежу за актом від 08.04.2009 р. є 25.05. 2009 р., за актом від 29.07.2009 р. - 10.09.2009 р.

Поміж тим, з огляду на те, що зміна початку прострочення платежу з урахуванням граничного строку нарахування пені, встановленого ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України не призводить до зменшення розміру пені, а також те, що нарахована позивачем пеня не перевищує подвійну облікову ставку НБУ України, стягненню з відповідача підлягає пеня у заявленому розмірі - 2 967,11 грн.

Підлягають стягненню з відповідача також 3% річних та інфляційні витрати, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно розрахунку (а.с. 8) позивач обчислив інфляційні втрати:

за актом від 08.04.2009 р. з травня 2009 р. по січень 2010 р. в розмірі 5 167,33 грн.;

за актом від 29.07.2009 р. з вересня 2009 р. по січень 2010 р. в розмірі 4 477,03 грн.

Всього інфляційні втрати становлять 9644,36 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

При нарахуванні 3% річних господарський суд враховує викладене вище щодо періоду прострочення оплати та з урахуваннях розрахунку позивача (а.с. 8) є правильним нарахування 3% річних:

за актом від 08.04.2009 р. на суму заборгованості 86 122,24 грн. за період з 26.05.2009 р. по 01.03.2010 р., що становить 1 981,99 грн.;

за актом від 29.07.2009 р. на суму заборгованості 79 947 грн. за період з 11.09.2009 р. по 01.03.2010 р., що становить 1 130,21 грн.

Всього, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 3 112,20 грн.

З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи матеріалів, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 181 792,91 грн., з якої: 166 069,24 грн. сума основного боргу, 2 967,11 грн. пені, 9 644,36 грн. інфляційних збитків та 3 112,20 грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (27444, с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, вул. Кар'єрна, 1, ідентифікаційний код 32315888, р/р 26000301333437 в КЦВ ПИБ, МФО 323301) на користь державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51402, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Заводська, 44, ідентифікаційний код 14310112, р/р 260013834 в ДФ ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305448) - 181 792,91 грн. боргу, з якого: 166 069,24 грн. сума основного боргу, 2 967,11 грн. пені, 9 644,36 грн. інфляційних збитків та 3 112,20 грн. 3 % річних, а також 1 817,92 грн. державного мита та 235,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська