Рішення № 10028158, 08.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 16/018-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Анастасія-КЛ», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе

про стягнення 5677,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Кметь О.Л. –довіреність № Д/1 від 16.04.2010р. –представник.

від відповідача – Козленко О.В. –довіреність № б/н від 10.05.2010р. –представник;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анастасія-КЛ» (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 16.04.2010 (Вх. №суду 1998 від 06.05.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 5 251,26 грн., 383,13 грн. пені, 111,37 грн. 3% річних, а всього 5 745,76 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 153 від 20.04.2007р. в частині зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5 251,26 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 383,13 грн. пені, 111,37 грн. 3% річних.

Відповідно до ухвали від 11.05.2010р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/018-10 та призначено її розгляд на 25.05.2010р. об 11 год. 00 хв. за участю повноважних представників сторін.

Враховуючи неявку представників позивача та відповідача в судове засідання 25.05.2010р., господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 08.06.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 01.06.2010р. (Вх. № суду 6393 від 07.06.2010р.), в якій просить стягнути з відповідача тільки пеню у розмірі 383,13 грн., 111,37 грн. 3% річних та судові витрати, у зв’язку з тим, що відповідач повністю сплатив основний борг у розмірі 5251,26 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (Вх. № суду 6472 від 08.06.2010р.), в якому не погоджується тільки з нарахуванням йому пені у розмірі 383,13 грн. За розрахунком відповідача, згідно ст. 232 ГК України сума пені, яку він визнає становить 272,52 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анастасія-КЛ»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»(Покупець) 20 квітня 2007 року було укладено Договір поставки в торгівельну мережу № 153 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати окремими партіями, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати на умовах цього договору товар (парфумерія, мило) кількість, асортимент, ціна конкретної партії товару визначається в накладних (специфікаціях), які є невід’ємно частиною договору (п.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець повинен розрахуватися за товар на протязі 30 календарних днів з моменту продажу.

Перша партія товару по договору повинна бути поставлена покупцю не пізніше трьох днів з дня підписання даного договору. Кожна послідуюча партія повинна бути поставлена покупцю не пізніше трьох днів з дня направлення заявки позивачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анастасія-КЛ»свої договірні зобов’язання виконало належним чином та поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія»товар (парфумерну продукцію), що підтверджується товарними накладними №291 від 11.03.2009р., №365 від 25.03.2009р та №200 від 25.02.2009р. Про приймання товару по вказаних товарних накладних свідчить підпис представника відповідача, засвідчений відбитком штампу.

Порушуючи умови договору, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався з позивачем.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 5 251,26 грн., зазначена заборгованість підтверджується також підписаним з обох сторін актом звірки розрахунків відповідно до якого заборгованість ТОВ «Експансія»станом на 30.09.2009р. складає 5 251,26 грн.

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи відповідачем повністю сплачено основний борг у розмірі 5 251,26 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 656140 від 26.05.2010 року, та не заперечується позивачем, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 5 251,26 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення строку оплати, зазначеного у п.п. 3.1 даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 7.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, згідно розрахунку позивача розмір якої становить 383,13 грн. за період з серпня 2009р. по квітень 2010р.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання. Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців).

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі –268,38 грн. за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. В частині стягнення пені в сумі 114,75 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 111,37 грн. за період з серпня 2009р. по квітень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 268,38 грн. пені, та 3 % річних в сумі 111,37 грн.

Оскільки оплата основного боргу відбулась після заявлення позову, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           В частині стягнення основного боргу в розмірі 5 251,26 грн. провадження припинити.

3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(18132, Київська область, Києво–Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905, р/р 2600431348601 в АБ «Південний»у м. Києві, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анастасія-КЛ»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, код ЄДРПОУ 25041000, р/р 260081471 в ДОФ АБ «Укргазбанк», м. Одеса, МФО 328588) 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 38 коп. пені, 111 (сто одинадцять) грн. 37 коп. 3 % річних, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 96 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 29 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           В решті позову відмовити.

5.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко