
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/8831/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській, в якому просить:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та розрахунку пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 09.03.2021 призначити та розрахувати ОСОБА_1 , пенсію, відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що положення частини третьої статті 45 Закону №1058, щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», на пенсію за Законом №1058, не можуть застосовуватись при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058. У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058 для розрахунку пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим законом. Вважає, що відмовляючи в призначенні їй пенсії вперше згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, відповідач помилково ототожнює поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії», внаслідок чого в розрахунку пенсії з 01 березня 2021 року відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це повинно бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки, посилаючись на пункт 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вважає, що позивач не перебувала на пенсії по інвалідності, а отримувала пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», то підстави для врахування середньомісячної заробітної плати за 2018, 2019 та 2020 роки при переведенні на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області, що підтверджується копією Пенсійного посвідчення від 04.01.2012 серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Із заявою від 09.03.2021 позивач звернулася до відповідача, в якій просила призначити їй пенсію згідно Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої зарплати за 2018, 2019, 2020 роки (а.с. 12).
Листом від 16.03.2021 № 2500-0306-8/14314 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що з 01.03.2021 року проведено автоматичне без її звернення, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи. Отже, після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2021 становить 6331,15 грн. Для розрахунку пенсії врахована заробітна плата за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.08.2011, яка визначена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за 2014-2016 роки, і складає 15516,71 грн (3764,40 грн х 1,441557 - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки х 2.85938 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Враховуючи вищевикладене, в проведенні перерахунку відмовлено. Рішення про відмову прийнято 15.03.2021 (а.с. 13).
Листом від 23.03.2021 № 2500-0306-8/16452 відповідач повідомив позивача, про те, що призначити їй пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосувати середню заробітну плату за 2018- 2020 роки не передбачено чинним законодавством (а.с. 14).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, що діяла станом на 2011 рік) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачу було призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вказаний Закон передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась вперше.
Верховний Суд у справі № 520/6808/17 дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, які є подібними до тих, що є предметом розгляду у даній справі.
Крім того, позиція відповідача щодо того, що коли особа отримувала пенсію відповідно до інших законів України, то органами Пенсійного фонду пенсія не призначається вперше, а перераховується на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним, оскільки пенсія державного службовця і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію державного службовця, не відповідає передбаченому частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поняттю переведення на інший вид пенсії.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 363/1493/17 та від 09.06.2021 у справі № 367/1276/17.
Пунктом 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Тобто, відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною другою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на встановлені судом обставини, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку пенсії за віком з 09.03.2021 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2018-2020 роки; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати позивачу при здійсненні розрахунку пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, з 09.03.2021; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу з 09.03.2021 перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки.
Позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією охоплюється зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 09.03.2021 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку пенсії за віком з 09.03.2021 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2018-2020 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку пенсії за віком з 09.03.2021 показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 09.03.2021 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 08.10.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Судове рішення № 100280545, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/8831/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: