Ухвала суду № 100280405, 11.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2021 року справа № 580/8006/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Енджисі-Транс” до Головного управління ДПС у Черкаській області та Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Енджисі-Транс” до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№1250214/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250223/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.01.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250215/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.01.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250216/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 22.05.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250222/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 22.05.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250225/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 03.06.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250221/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 12.06.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250220/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 12.06.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250224/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 24.06.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250219/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації накладної № 20 від 03.07.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1250218/42530995 від 09.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 12.07.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

№1325335/42530995 від 08.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 11.10.2019 року Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача днем фактичного подання, а саме:

податкову накладну № 1 від 03.01.2019 року зареєструвати 14.06.2019 року;

податкову накладну № 2 від 11.01.2019 року зареєструвати 14.06.2019 року;

податкову накладну № 3 від 21.01.2019 року зареєструвати 14.06.2019 року;

податкову накладну № 14 від 22.05.2019 року зареєструвати 07.06.2019 року;

податкову накладну № 15 від 22.05.2019 року зареєструвати 07.06.2019 року;

податкову накладну № 16 від 03.06.2019 року зареєструвати 14.06.2019 року;

податкову накладну № 17 від 12.06.2019 року зареєструвати 27.06.2019 року;

податкову накладну № 18 від 12.06.2019 року зареєструвати 27.06.2019 року;

податкову накладну № 19 від 24.06.2019 року зареєструвати 12.07.2019 року;

податкову накладну № 20 від 03.07.2019 року зареєструвати 30.07.2019 року;

податкову накладну № 21 від 12.07.2019 року зареєструвати 30.07.2019 року;

податкову накладну № 33 від 11.10.2019 року зареєструвати 29.10.2019 року.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Статтею 56 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів, зокрема, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Однак, пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №240/7785/19 зазначав, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Крім того, суддя зазначає, що у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не ст. 56 Податкового кодексу України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств з похідною вимогою про зобов`язання її виключити з такого реєстру, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1250214/42530995, №1250223/42530995, №1250215/42530995, №1250216/42530995, №1250222/42530995, №1250225/42530995, №1250221/42530995, №1250220/42530995, №1250224/42530995, №1250219/42530995, №1250218/42530995 від 09.08.2019 та № 1325335/42530995 від 08.11.2019, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області.

Таким чином, строк на оскарження вказаних рішень збіг 09.02.2020 та 08.05.2020 відповідно.

Позивач звернувся з позовом до суду 07.05.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач до позовної заяви додав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що в період з 12.03.2020 на території України встановлено карантин у зв`язку з епідемією коронавірусу. З 23.03.2020 було зупинено господарську діяльність позивача, внаслідок чого у позивача були відсутні кошти на оплату послуг з надання правової допомоги. У зв`язку з тим, що позивачу у серпні та вересні 2019 року мав проблеми із бухгалтером, керівник позивача зміг ознайомитись з оскаржуваними рішеннями лише після 23.09.2019.

Позивач посилається на ту обставину, що ознайомився із оскаржуваними рішеннями 23.09.2019, проте доказів на підтвердження вказаної обставини до позовної заяви не додає.

Крім цього, позивач не зазначає обставин, які позбавляли його можливості звернутись до суду в період з 23.09.2019 по 23.03.2020.

Посилання позивача на запровадження з 12.03.2021 карантину на всій території України суддя вважає необґрунтованим, оскільки строк звернення до суду з даним позовом закінчився до його запровадження.

Щодо посилань позивача на відсутність у серпні та на початку вересня 2019 року працевлаштованого бухгалтера на підприємстві, який би міг доповісти про стан поданих на реєстрацію податкових накладних, суддя зазначає, що вказане не свідчить про поважність пропуску строків звернення до суду із цим позовом та не може вважатися тими об`єктивними та непереборними обставинами, які впливали на здатність позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.

Враховуючи викладене, строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Енджисі-Транс” до Головного управління ДПС у Черкаській області та Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, викладених в мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Руденко