Ухвала суду № 100279821, 12.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/303/2021 Справа № 489/1320/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2021 р. Центральний районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

з участю секретаря судового засідання Волошиної Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) , третя особа Центральний відділ ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

15.03.2021 року представник позивача адвокат Сікорський М.М. ( поштовим шляхом 10.03.2021) звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №64 від 02.11.2020 р., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 15 300 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва16.03.2021 року справу передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

19 квітня 2021 року ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва відкрито провадження в даній адміністративній справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 19 квітня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А. заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Зупинити стягнення у виконавчому провадження №63859526 з примусового виконання постанови Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №64 від 02.11.2020 року про накладення штрафу у сумі 30 600 (тридцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №489/1320/21.

08 жовтня 2021 року надійшов відзив на позов від відповідача з додатками.

Представник відповідача надав суду заяву, в якій просять розгляд справи провести без їх участі та відмвити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак 11 жовтня 2021 року подані до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, в ких також просили про задволення позову з підстав недоведеності вини ОСОБА_2 , у скоєнні вкзаного правопорушення та з підстав недопустимості доказів адміністративної справи, наданих відповідачем.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 листопада 2020 року №64 винесеної Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник І.А., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15 300,00 грн. Згідно з постановою, при обстеженні земель сільськогосподарського призначення 22.10.2020 року встановлено, що в межах території Лисогірської сільсьої ради Первомайського району ТОВ СГП "Співдружність" здійснювало випалювання стерні кукурудзи та її природних залишків на землях, які використовуються підприємством на підставі договру оренди землі .Чим позивач, перебуваючи на посаді керівника ТОВ СГП "Співдружність" порушив вимоги ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» та скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст. 77-1 КУпАП.

Частиною 1 статті 77-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Одночасно з подачею позову позивач просив поновити строк для звернення до суду на оскарження вказаної постанови, посилаючись на необізнаність про її винесення. В обгрунтування клопотання посилається на те, що дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 22.02.2021 року при перевірці додатку "ДІЯ" , а до цьог йому було невідомо про існування вказаної постанови. 23.02.2021 року його адвокатом було направлено запит до відповідача та Центрального ВДВС щодо отримання копії цієї постанови. Вказана плстанова складена без його присутності , не була йому вручена та направлена на адаркесу його безпосереднього проживання .Так, він проживає за іншою, ніж адреса реєстрації , адресою, а за місцем своєї реєстрації не навідується значний час. За аткого, вважає, що необхідно поновити строк на оскарження вказаної постанови, який був ним пропущений з поважних причин.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України , позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу місячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 10 березня 2021 року, засобами поштового зв`язку, та просить скасувати постанову про накладення адімністративного стягнення від 02.11.2020 року та закрити справу про адімінстартивне правопорушення.

Проте , в матеріалах адміністартивної справи міститься належним чином завірена копія зворотнього поштового повідомлення , з якого вбачається, що примірник оскаржуваної постанови отримано 11 листопада 2020 року за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач не проживає за адресою реєстрації ( перебування у його власності квартири за іншою адресою не доводить факту, що він втратив зв`язок з місцем реєстрації) , і що на поштовому повідомленні про вручення міститься не його підпис і зазначене не його прізвище "Скарлат" - суду не надано.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відповідно до п. 4.2. Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 N 264 , копія постанови у триденний термін вручається або надсилається поштою особі, щодо якої її винесено. Якщо копія постанови вручатиметься особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата вручення копії і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови висилається рекомендованим листом із поштовим повідомленням, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.

Дані вимоги відповідачем були дотримані та копія оскаржуваної постанови направлена на офіційну зареєстровану адресу місця проживання позиваач, за якою він зареєстрований і по теперішній час.

Таким чином, позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із позовною заявою 10 березня 2021 року.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду - не відповідають дійсності ( адже час отримання ним оскаржуваної постанови 11 листопада 2020 року підтверджено матеріалами справи) та не можуть бути визнані поважними, а на інші підстави для поновлення строку він не посилався - суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку для звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 64 від 02.11.2020 року.

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Гуденко