Рішення № 100279810, 11.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-о/490/51/2021 Справа № 490/8915/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Волошиній Я.І.,

за участі представника позивача - адвокатки Долгової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миколаївська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом за спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років на час відкриття спадщини, в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ОСОБА_2 був зареєстрований один за адрессою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі ОСОБА_2 проживав з 2014 року та до кінця свого життя самостійно.Він був інвалідом ІІ групи та страждав на захворювання головного мозку, що в подальшому і поступово стало підставою його смерті. ОСОБА_2 потребував стороннього дддогляду, у зв язку із чим, починаючи з березня 2014 року, заявник - ОСОБА_1 та його дружина - ОСОБА_3 , які на той час проживали у квартирі АДРЕСА_2 , забрали ОСОБА_2 до себе і він почав мешкати разом із родиною заявника, так як за словами самого ОСОБА_2 родичів окрім заявника він не мав і про нього фактично нікому було піклуватися. Заявник почав за ним доглядати, забезпечував усім необхідним для комфортного життя, викликав лікарів, купував всі необхідні ліки, оплачував рахунки за комунальні послуги. ОСОБА_2 мав намір подарувати квартиру заявнику, але не встиг. Після смерті ОСОБА_2 заявник та його родина займалися похованнями . Заповіту після смерті ОСОБА_2 залишити не встиг. Інших спадкоємців окрім заявника не мав. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, а саме : квартира АДРЕСА_3 . Заявник звернувся до ПН ММНО ОСОБА_4 , вбачаючи себе спадкоємцем четвертої черги, однак нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не було доведено, що він є спадкоємцем четвертої черги та проживав однією сім єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 .

Ухвалою від 15.12.2020 відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 05.04.2021 року на 10-45 годин.

12.04.2021 від приватного нотаріуса ММНО Пехлак О.В. надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.06.2021 до суду надійшов відзив на заяву від представника Миколаївської міської ради, в якому відповідач просить в задоволенні заявних вимог відмовити в повному обсязі. Обгрунтовує свої заперечення тим, що заявником не доведено факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім єю не менш п яти років до часу відкриття спадщини. Всі додані до заяви докази підтверджують, що заявник займався похованням ОСОБА_2 та допомагав з 2019 року. Те, що померлий мав намір подарувати свою квартиру заявнику не підтверджено жодними долказами. До заяви не додано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які свідчать про проживання ОСОБА_1 з померлим однією сім єю щонайменше п ять років.

01.07.2021 року від представника заявника надішла відповідь на відзив.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з явився, надав суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.04.2020 року.

Згідно довідок № 82 від 24.11.2002 року, довідка від 28.11.2002 року та № 128 від 28.07.2019 року ОСОБА_2 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору міни квартир від 03.03.2000 року, посвідченого Державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого за №1-287 квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_2 набув шляхом обміну квартир з громадянином ОСОБА_5 , в результаті якого, у власність ОСОБА_5 перейшла двокімнатна квартира АДРЕСА_5 , а у власність ОСОБА_2 - однокімнатна квартира АДРЕСА_3 .

Згідно довідки МСЕК від 22.10.2012 року № 984639 ОСОБА_2 був інвалідом ІІ групи та страждав на захворювання головного мозку.

Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 займався його похованням , що підтверджується Договором-замовленням від 08.04.2020 року за № 10/4 щодо організації та проведення поховання, товарний чек про оплату вартості ритуальних послуг до даного договору та Свідоцтвом про поховання від 10.04.2020 року № 28127.

Постановою приватного нотаріуса ММНО Пехлак О.В від 23.10.2020 року за № 126/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки їм не було доведено, що він є спадкоємцем за законом четвертої черги та він мешкав зі спадкодавцем.

Згідно акту ЖКП ММР №1 "Бриз" від 25.06.2020 року № 480 зазначається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з березня 2014 року і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав у квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно довідки ЖКП ММР №1 "Бриз" від 25.06.2020 року № 481 вбачається, що ОСОБА_3 проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 з березня 2014 року по 08.04.2020 року (по момент смерті).

Заявник ОСОБА_1 та його дружина доглядали ОСОБА_2 , купували ліки, оплачували рахунки за комунальні послуги у квартирі ОСОБА_2 , що підтверджується долученими до заяви квитанціями.

Заявник є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , оскільки звернувся до приватного нотаріуса ММНО Пехлак О.В з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №22/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , які були допитані в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 починаючи з березня 2014 року постійно проживав разом із ОСОБА_2 , до дня смерті та вели разом господарство.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення`визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Устатті 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК Українипорядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Встановлення даного факту має юридичне значення, тому що від нього залежить право заявника на отримання спадщини. Визнання даного факту не суперечить правам та інтересам третіх осіб.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З огляду на викладені обставини, оцінивши всі надані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що заявник надав достатньо доказів на підтвердження його проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , протягом останніх п`яти років і до моменту смерті останнього.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 293, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миколаївська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом за спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім єю не менш, як п ять років до часу відкриття спадщини, а саме з березня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_6 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Центрального районного суду

м.Миколаєва Гуденко О.А.