Рішення № 10027893, 26.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 22/061-10          

За позовом державного підприємства «Антонов», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 10701,41 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

Позивача – Устинко Л.В., довіреність № 35/1588 від 02 березня 2010 року,

Відповідача – Шкарівська І.В., довіреність № 1/60 від 06 квітня 2010 року

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось державне підприємство «Антонов»(далі - Позивач) до відкритого акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла»(далі - Відповідач) про стягнення 10701,41 грн., що складає 8044,00 грн. безпідставно сплачених коштів, 446,93 грн. 3% річних та 2210,48 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неповернення Відповідачем безпідставно отриманих грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 березня 2010 року порушено провадження у справі № 22/061-10 та призначено справу до розгляду на 07 квітня 2010 року.

Ухвалами суду від 07 квітня 2010 року та 20 квітня 2010 року розгляд справи відкладався на 20 квітня 2010 року та 18 травня 2010 року відповідно.

В судовому засідання 18 травня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 26 травня 2010 року о 10 год. 15 хв.

Позивач у судовому засіданні 18 травня 2010 року, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву № 35/58-ю від 23 квітня 2010 року, згідно якої зменшує позовні вимоги та заявляє до стягнення з Відповідача 8044,00 грн. безпідставно сплачених коштів, 345,12 грн. 3% річних та 1610,44 грн. інфляційних втрат.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснюється у більш тривалий строк, ніж передбачений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 травня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між державним підприємством Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонов (правонаступником якого є державне підприємство «Антонов»згідно преамбули Статуту державного підприємства «Антонов», затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України № 17 від 22 січня 2010 року та зареєстрованого 05 лютого 2010 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією) та закритим акціонерним товариством «Кранобудівна фірма «Стріла»06 грудня 2007 року укладено договір на здійснення ремонтних робіт № 16/07 (далі –Договір), за умовами якого Відповідач зобов’язався виконати, а Позивач прийняти та оплатити комплекс ремонтних робіт крану автомобільного КС-4574-2; перелік робіт зазначався в кошторисі (додаток № 1 до цього Договру (пункт 1 Договору).

Згідно пункту 2.7. Договору по факту виконаних робіт Відповідач письмово повідомляє Позивача та надає Позивачу акт виконаних робіт.

Вартість робіт зазначається сторонами в Кошторисі, а у випадку необхідності корегування основного Кошторису –і в додатковому Кошторисі, як це зазначено в пункті 5.1. Договору.

Ціна договору визначається сумарно, як загальна вартість робіт по цьому договору, що вказана в Кошторисах (пункт 5.2. Договору).

Сторони погодили в пункті 5.5. Договору, що оплата робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Відповідача, вказаний в цьому Договорі.

Згідно Кошторису по ремонту автокрана, ціна Договору становить 71215,00 грн.

Як вбачається із складеного, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту виконаних робіт від 19 березня 2008 року, Відповідачем проведено ремонт автокрану КС-4574-2 всього на суму 79259,00 грн.; роботи виконані в повному обсязі; Позивач щодо якості та терміну виконання робіт претензій не має.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 87303,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 49 від 18 січня 2008 року на суму 42729,00 грн., № 175 від 18 лютого 2008 року на суму 2360,00 грн., № 263 від 12 березня 2008 року на суму 5364,00 грн., № 292 від 20 березня 2008 року на суму 320,00 грн. та № 294 від 10 квітня 2008 року в сумі 36530,00 грн., копії яких додані до матеріалів справи.

Таким чином, Позивач сплатив Відповідачу 87303,00 грн., що на 8044,00 грн. більше, ніж становить загальна вартість виконаних робіт згідно Договору, що також підтверджується складеним та підписаним сторонами і скріпленим їх печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 25 червня 2008 року.

Позивач направив на адресу Відповідача Претензію № 27/2397 від 26 листопада 2008 року з вимогою протягом 10 днів повернути безпідставно сплачені Позивачем грошові кошти згідно Договору в сумі 8044,00 грн., яку останній отримав 02 грудня 2008 року, однак залишив без відповіді та без задоволення.

Таким чином, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 8044,00 грн. безпідставно перерахованих грошових коштів.

У відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на те, що Відповідач грошові кошти у розмірі 8044,00 грн. Позивачу не повернув, вимога Позивача про стягнення з Відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 8044,00 грн. є правомірною, обґрунтованою і документально підтвердженою.

Також Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 345,12 грн. 3% річних та 1610,44 грн. інфляційних втрат (з урахуванням їх уточнень у бік зменшення).

Зважаючи на те, що Відповідач Претензію з вимогою протягом 10 днів повернути безпідставно сплачені Позивачем кошти в сумі 8044,00 грн. отримав 02 грудня 2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3420600, у Відповідача 12 грудня 2008 року виникло зобов’язання щодо повернення Позивачу грошових коштів в сумі 8044,00 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, як зазначено в частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за період з 12 грудня 2008 року по 18 травня 2010 року на 8044,00 грн. заборгованості в сумі 345,12 грн.

3% річних, за розрахунком суду за вищевказаний період, становить:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8044.0012.12.2008 - 18.05.20105233 %345.78 Оскільки, вірна сума 3% річних за розрахунком суду, складає 345,78 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 345,12 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Інфляційні втрати нараховані Позивачем за період з 12 грудня 2008 року по 18 травня 2010 року включно на 8044,00 грн. заборгованості в сумі 1610,44 грн.

Інфляційні втрати, з урахуванням вимог, викладених в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», за розрахунком суду за вищевказаний період, становлять:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

12.12.2008 - 18.05.20108044.001.1971584.679628.67 Оскільки, вірна сума інфляційних втрат за розрахунком суду складає 1584,67 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1610,44 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 1584,67 грн.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 8044,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 345,12 грн. 3% річних та 1584,67 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1, код 01349495) на користь державного підприємства «Антонов»(03062, м. Київ, вул. Ак. Туполева буд. 1, код 14307529) 8044,00 грн. (вісім тисяч сорок чотири гривні) безпідставно отриманих коштів; 345,12 грн. (триста сорок п’ять гривень дванадцять копійок) 3% річних; 1584,67 грн. (одну тисячу п’ятсот вісімдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) інфляційних втрат; 99,74 грн. (дев’яносто дев’ять гривень сімдесят чотири копійки) державного мита; 219,95 грн. (двісті дев’ятнадцять гривень дев’яносто п’ять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших позовних вимогах у позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 08 червня 2010 року.