Рішення № 10027883, 09.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 14/065-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Кононенко С. О. (довіреність б/н від 18.03.2010 р.);

від відповідача: Олійник С. О. (довіреність № 317 від 29.01.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіфарм”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К”, с. Чайки, Києво-Святошинський район

про стягнення 950 709, 73 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Оксіфарм” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Артур-К” про стягнення 903 989, 12 грн. заборгованості, 24791, 88 грн. пені, 18300, 65 грн. інфляційних збитків, 3628, 08 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 021 від 03.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі № 14/065-10 за позовом ТОВ „Оксіфарм” до ТОВ „Артур-К” про стягнення 950 709, 73 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.04.2010 р.

28.04.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 21.05.2010 р.

21.05.2010 р. перед судовим засіданням до загального відділу суду від позивача надійшла заява б/н від 20.05.2010 р. про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь 839 941, 42 грн. заборгованості, 55081, 64 грн. пені, 18300, 65 грн. інфляційних збитків, 8103, 35 грн. 3 % річних.

21.05.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив б/н від 21.05.2010 р. на позовну заяву, у якому зазначив, що накладні і консигнаційні звіти, які додано до позовної заяви, не містять посилання на договір. Позивач не довів обставин, що підтверджують наявність договірних відносин між позивачем і відповідачем. Наявність лише податкових накладних не підтверджує наявність договірних відносин. У зв’язку із чим відповідач просить суд залишити позовну заяву ТОВ „Оксіфарм” без задоволення.

Заява б/н від 20.05.2010 р. позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

21.05.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.05.2010 р.

31.05.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.06.2010 р.

08.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви б/н від 20.05.2010 р. про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено перерву для виготовлення і оголошення повного тексту рішення до 09.06.2010 р.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007 р. між позивачем та відповідачем будо укладено договір № 021 купівлі-продажу, згідно з умовами п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати товар для продажу, а покупець зобов’язується прийняти товар та проводити його оплату на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою та цінами, зазначеними в накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.3. договору загальна вартість товару, що передається, вказується в накладній.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець зобов’язаний до 8-го числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за товар проводиться протягом 30 днів з моменту звіту про хід реалізації.

Згідно п. 5.1. договору товар ввжається зданим продавцем і прийнятим покупцем за якістю в відповідності з паспортом і іншими документами, наданими продавцем, а закількістю –згідно накладної, після її підписання покупцем.

Відповідно до п. 5.5. договору покупець має право повернути продавцю нереалізовану частину товару.

Пунктом 7.1. договору встановлено строк його дії –з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2008 р.

05.01.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору № 021 від 03.05.2007 р., згідно умов п. 1 якої дія договору подовжується до 31.12.2010 р.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2010 р.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з 2009 р. по лютий 2010 р. (включно) було передано відповідачу для реалізації товар –лікарські засоби і медпрепарати на загальну суму 1369 890, 79 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, виданими відповідачем на своїх представників, зазначеними позивачем в додатку № 1 до позовної заяви та наявними в матеріалах справи, та актом звірення взаєморозрахунків складений та підписаний сторонами станом на 01.02.2010 р.

Протягом періоду з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р. відповідачем було реалізовано третім особам товар –лікарські засоби і медпрепарати, переданий позивачем, на загальну суму 1052306, 41 грн., що підтверджується консигнаційним звітом відповідача за жовтень 2009 р. на суму 173146, 80 грн., консигнаційним звітом відповідача за листопад 2009 р. на суму 353889, 26 грн., консигнаційним звітом відповідача за грудень 2009 р. на суму 330989, 93 грн., консигнаційним звітом відповідача за січень 2010 р. на суму 108328, 12 грн., консигнаційним звітом відповідача за лютий 2010 р. на суму 85952, 30 грн.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 212364, 99 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за 22.03.2010 р. на суму 50000, 00 грн., за 21.04.2010 р. на суму 30000, 00 грн., за 27.04.2010 р. на суму 40000, 00 грн., за 28.04.2010 р. на суму 30000, 00 грн., за 26.01.2010 р. на суму 50000, 00 грн., за 19.02.2010 р. на суму 10000, 00 грн., за 24.02.2010 р. на суму 10000, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

18.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 01/2010 від 18.03.2010 р., у якій просив відповідача оплатити заборгованість за проданий товар за договором № 021 купівлі-продажу від 03.05.2007 р. у розмірі 903898, 12 грн. протягом 7 (семи) днів з моменту отримання цієї претензії. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 9471 від 18.03.2010 р. про відправлення цінного листа № 02574546 і описом вкладення до нього від 18.03.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 11.11.2009 р. відповідач передав позивачу шляхом направлення електронного листа консигнаційний звіт за жовтень 2009 р., 10.12.2009 р. - консигнаційний звіт за листопад 2009 р., 14.01.2010 р. - консигнаційний звіт за грудень 2010 р., 15.02.2010 р. - консигнаційний звіт за січень 2010 р., 12.03.2010 р. - консигнаційний звіт за лютий 2010 р. Копії електронних листів позивача та відповідача наявні в матеріалах справи. Отже, виходячи із вищевказаних норм та положення п. 4.2. договору, обов’язок відповідача щодо оплати товару за консигнаційним звітом за жовтень 2009 р. на суму 173146, 80 грн. виник з 12.12.2009 р., за консигнаційним звітом за листопад 2009 р. на суму 353889, 26 грн. –з 10.01.2010 р., консигнаційним звітом за грудень 2009 р. на суму 330989, 93 грн. –з 14.02.2010 р., консигнаційним звітом відповідача за січень 2010 р. на суму 108328, 12 грн. –з 18.03.2010 р., консигнаційним звітом відповідача за лютий 2010 р. на суму 85952, 30 грн. – з 12.04.2010 р. Вказані обставини були підтвердженні і також представником відповідача у судових засіданнях.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 839941, 42 грн., що підтверджується вищевказаними документами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 839941, 42 грн. за договором № 021 купівлі-продажу від 03.05.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 021 купівлі-продажу від 03.05.2007 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов’язку по оплаті товару у розмірі 55081, 64 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку, якщо покупець не розрахується за товар в строки, обумовлені договором, він зобов’язаний сплатити продавцю штрафну неустойку в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочки.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

110781.8112.12.2009 - 21.03.201010010.2500 %0.056 %*6221.99

110 781, 81 грн. х 10, 25 % х 2 х 100/365 = 6 221, 99 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

60781.8122.03.2010 - 20.04.20103010.2500 %0.056 %*1024.13

60 781, 81 грн. х 10, 25 % х 2 х 30/365 = 1 024, 13 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

30781.8121.04.2010 - 26.04.2010610.2500 %0.056 %*103.73

30 781, 81 грн. х 10, 25 % х 2 х 6/365 = 103, 73 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

353889.2610.01.2010 - 26.04.201010710.2500 %0.056 %*21267.29

353 889, 26 грн. х 10, 25 % х 2 х 107/365 = 21 267, 29 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

314671.0729.04.2010 - 20.05.20102210.2500 %0.056 %*3888.13

314 671, 07 грн. х 10, 25 % х 2 х 22/365 = 3 888, 13 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

330989.9314.02.2010 - 20.05.20109610.2500 %0.056 %*17846.25

330 989, 93 грн. х 10, 25 % х 2 х 96/365 = 17 846, 25 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

108328.1218.03.2010 - 20.05.20106410.2500 %0.056 %*3893.88

108 328, 12 грн. х 10, 25 % х 2 х 64/365 = 3 893, 88 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

85952.312.04.2010 - 20.05.20103910.2500 %0.056 %*1882.71

85 952, 30 грн. х 10, 25 % х 2 х 39/365 = 1 882, 71 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості становить 56128, 11 грн.

Оскільки, розмір пені від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості у розмірі 55081, 64 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті товару за договором № 021 купівлі-продажу від 03.05.2007 р. у розмірі 18300, 65 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

12.12.2009 - 01.03.2010110781.811.0475206.75115988.56

110781, 81 грн. х 1, 047 = 115 988, 56 грн.; 115 988, 56 грн. - 110781, 81 грн. = 5 206, 75 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

10.01.2010 - 01.04.2010353889.261.04716632.80370522.06

353889, 26 грн. х 1, 047 = 370 522, 06 грн.; 370 522, 06 грн. - 353889, 26 грн. = 16 632, 80 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості становить 21839, 55 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості у розмірі 18300, 65 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті товару за договором № 021 купівлі-продажу від 03.05.2007 р. у розмірі 8103, 35 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

110781.8112.12.2009 - 21.03.20101003 %910.54 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

60781.8122.03.2010 - 20.04.2010303 %149.87 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

30781.8121.04.2010 - 26.04.201063 %15.18 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

353889.2610.01.2010 - 26.04.20101073 %3112.29 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

314671.0728.04.2010 - 20.05.2010233 %594.86 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

330989.9314.02.2010 - 20.05.2010963 %2611.65 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

108328.1218.03.2010 - 20.05.2010643 %569.84 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

85952.3012.04.2010 - 20.05.2010393 %275.52

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості становить 8 239, 75 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 8103, 35 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Також, позивач у заяві б/н від 24.03.2010 р., доданій до позовної заяви, просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (ідентифікаційний код 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіфарм” (ідентифікаційний код 34454035) 839941 (вісімсот тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот сорок одна) грн. 42 (сорок дві) коп. заборгованості, 55 081 (п’ятдесят п’ять тисяч вісімдесят одна) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. пені, 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) грн. 65 (шістдесят п’ять) коп. інфляційних збитків, 8 103 (вісім тисяч сто три) грн. 35 (тридцять п’ять) коп. 3 % річних та судові витрати 9 214 (дев’ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 27 (двадцять сім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні заяви б/н від 24.03.2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіфарм” про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца