Рішення № 10027876, 20.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2010 р. Справа № 10/038-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/038-10

за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації, м. Київ;

до Макарівської селищної ради Київської області, смт. Макарів;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Київської обласної спілки споживчих товариств, м. Київ;

2) Підприємства споживчої кооперації «Макарівський

ринок»Київської регіональної спілки споживчої

кооперації, смт. Макарів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Макарівської райспоживспілки, смт. Макарів;

про визнання права власності на цілісний майновий комплекс.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Гайдамаченко О.О., довіреність № 9 від 20.05.2010р.

від третьої особи 1:не з’явився

від третьої особи 2:не з’явився

від третьої особи 3:Проніна Г.Т., керівник, довідка з ЄДРПОУ АА № 282151. обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулась з позовом Київська регіональна спілка споживчої кооперації (далі –позивач) до Макарівської селищної ради Київської області (далі –відповідач) про визнання права власності на цілісний майновий комплекс.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідач відмовив позивачу в оформленні права власності та видачі свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Макарівського ринку, розташованого за адресами: смт. Макарів, Київської області, вул. Шевченка, 16 та вул. Гагаріна, 1, у відповідності з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок оформлення права власності на нерухоме майно, тому позивач вважає, що такі дії відповідача свідчать про невизнання його права власності на зазначений цілісний майновий комплекс.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2010р. порушено провадження у справі № 10/038-10 та призначено її розгляд на 23.03.2010р.

Присутнім у судовому засіданні 23.03.2010р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та надано витребувані судом докази.

Ухвалою від 23.03.2010 р. Господарський суд Київської області, виходячи з обставин справи та вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Київську обласну спілку споживчих товариств (далі – третя особа 1) та Підприємство споживчої кооперації «Макарівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі –третя особа 2) та відклав розгляд справи на 13.04.2010р., а також у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та витребуванням нових доказів у справі.

У судовому засіданні 13.04.2010р. повноважним представником позивача на виконання вимог ухвали від 23.03.2010р. надано частину витребуваних судом документів.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, витребувані судом документи на надав. Проте, через канцелярію господарського суду 13.04.2010р. надійшло клопотання № 242 від 12.04.2010р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відсутністю юриста.

Треті особи в судове засідання не з’явились, вимоги, викладені в ухвалі суду від 23.03.2010р., не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відтиском штампу на зворотньому боці ухвали суду від 23.03.2010 р.

Ухвалою від 13.04.2010 р. Господарський суд Київської області відклав розгляд справи на 22.04.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача та третіх осіб, неподанням витребуваних доказів та витребуванням нових доказів у справі.

На адресу господарського суду до початку судового засідання 22.04.2010р. надійшло клопотання Макарівської райспоживспілки за вих. № 27 від 22.04.2010р. про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Присутній в засіданні суду 22.04.2010 р. представник позивача подав всі витребувані в ухвалі від 23.03.2010р. та від 13.04.2010р. документи, необхідні для вирішення спору по суті.

Представник відповідача у судове засідання черговий раз не з’явився та витребувані судом документи не подав. Проте, через канцелярію господарського суду 22.04.2010р. надійшло клопотання за вих. № 279 від 22.04.2010р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відсутністю юриста.

Треті особи вимоги суду не виконали та не подали документи, витребувані ухвалами від 23.03.2010р. та від 13.04.2010р.

Представник третьої особи 2 у судове засідання вдруге не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Крім того, представники позивача та третьої особи 1 заперечили проти задоволення клопотання Макарівської райспоживспілки щодо залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 22.04.2010р. Господарський суд Київської області, виходячи з обставин справи та приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Макарівську районну спілку споживчих товариств (далі –третя особа 3) та відклав розгляд справи на 20.05.2010р., а також у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, третьої особи 2, залученням третьої особи 3 неподанням витребуваних доказів та витребуванням нових доказів у справі.

Крім того, ухвалою Голови Господарського суду Київської області від 22.04.2010р. продовжено строк вирішення спору у справі на один місяць.

На адресу господарського суду до початку судового засідання 20.05.2010р. надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 385 від 20.05.2010 р. від Макарівської селищної ради та відзив на позовну заяву за вих. № 27 від 19.05.2010 р. від Макарівської районної спілки споживчих товариств.

В судове засідання 20.05.2010 р. позивач, третя особа 1 та третя особа 2 не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що, по-перше, Макарівська районна спілка споживчих товариств займалась виконанням заходів, зазначених в рішенні виконкому Макарівської районної ради народних депутатів № 91 від 18.06.87 р. «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків», а, по-друге, реєстрація права власності на Макарівський ринок за Київською облспожвспілкою проведено з грубим порушенням чинного законодавства.

Повноважний представник Макарівської районної спілки споживчих товариств, також просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки в постійному користуванні у Макарівської районної спілки споживчих товариств знаходиться земельна ділянка, на якій розташовані ряд підприємств, в тому числі і колгоспний ринок по вул. Шевченка, площею 1,47 га та по вул. Гагаріна, площею 0,12 га, що посвідчується державним актом ІІ-КВ № 002097 від 23.04.97 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 118. Крім того, третя особа 3 вказує на те, що власність споживчої кооперації, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію»є однією з форм колективної власності. Здійснення права власності, тобто володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її вищі органи управління (ч. 2 ст. 10 Закону, ч. 5 ст. 111 ГК України). Конференція Макарівської райспоживспілки як вищий орган її управління не передавала майновий комплекс ринку (і по вул. Шевченка, і по вул. Гагаріна) нікому, в т. ч. і Київській облспоживспілці та регіонспілці.

На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача, третіх осіб 1 та 2, яких достатньо для винесення рішення по суті.

У судовому засіданні 20.05.2010р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників відповідача і третьої особи 3 в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи 3, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою ради Київської обласної спілки споживчих товариств (протокол засідання № 03, п. 8) від 11.07.2007р. прийнято рішення про передачу до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації (позивача) цілісного майнового комплексу Макарівського ринку, розташованого за адресою: смт. Макарів, Київської області, вул. Шевченка, 16 та вул. Гагаріна, 1.

В подальшому, згідно Акту № 08/1 від 01.08.2007р. передачі-приймання основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд Київської регіональної спілки споживчої кооперації в обмін на емітовані корпоративні права зазначений цілісний майновий комплекс Макарівського ринку було передано до статутного фонду позивача, у складі: магазин «Продукти», магазин «Продукти», шашлична, кафе-бар, лар «М’ясо», магазин «Пасічники», Будівля ринку, магазин «Кот», магазин «Стимул», магазин «Хліб», молочний лар, м’ясний лар, мясоконтрольна, туалет, камера схову, м’ясний лар, торгові ряди, критий ринок, забор залізобетонний, павільйон «М’ясний», туалет цегляний, торговий ряд, а також філія ринку «Мрія»у складі: павільйон «М’ясний», туалет цегляний, торговий ряд.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Постанова ради Київської обласної спілки споживчих товариств № 03, п. 8 від 11.07.2007р. у розумінні норм Цивільного кодексу України є правочином, на підставі якого позивач має набути право власності на цілісний майновий комплекс Макарівського ринку.

Зазначена постанова у встановленому законом порядку не скасовувалась та не визнавалась недійсною.

Правомірність передачі цілісного майнового комплексу Макарівського ринку Київською обласною спілкою споживчих товариств у статутний фонд Київської регіональної спілки споживчої кооперації підтверджується наступним.

На виконання постанови Центрального комітету Компартії України і Ради міністрів Української РСР від 14.04.1987р. № 124 виконкомом Київської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення № 143 від 05.05.1987р., відповідно до п. 2 якого було доручено управлінню торгівлі передати протягом ІІ кварталу 1987 року Київській облспоживспілці об'єднану дирекцію колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які входять до її складу. Прийняття і передачу провести з балансу на баланс з проведенням інвентаризації фактичного стану цінностей.

На виконання даного рішення була прийнята спільна постанова колегії управління торгівлі Київського облвиконкому та правління Київської облспоживспілки № 51 від 21.05.1987р. «Про передачу у підпорядкування Київській облспоживспілці».

Таким чином, цілісний майновий комплекс Макарівського ринку, розташованого за адресою: смт. Макарів, Київської області, вул. Шевченка, 16 та вул. Гагаріна, 1 передавався у власність саме Київській облспоживспілці, тобто вже з існуючою інфраструктурою відповідно до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради від 05.05.1987р. № 143 та з оформленням акту прийому-передачі майна.

Підтвердженням безкоштовної передачі ринку облспоживспілці є акт приймання-передачі від 20.07.1987р., підписаний управлінням торгівлі Київського облвиконкому та Київською облспоживспілкою.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004р. № 16-рп/2004 встановлено, що колгоспні ринки у 1987 році передавалися не як майновий об'єкт, а разом з організаційною та функціональною структурами їх управління.

Таким чином, безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України «Про власність»набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

Передача колгоспних ринків із залишенням їх у державній власності не породжує обов'язку кооператорів самостійно та за рахунок своїх коштів безвідплатно відновлювати, реконструювати, оснащувати, розвивати колгоспні ринки, оскільки це призведе до порушення конституційного принципу, згідно з яким державне керівництво економікою здійснювалося з активним використанням господарського розрахунку, прибутку, собівартості, інших економічних стимулів (частина друга статті 16 Конституції Української РСР 1978 року).

У вищезазначеному рішенні Конституційний Суд України також дійшов висновку, що принцип недоторканності власності кооперативних організацій, закріплений у положеннях частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію», пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», згідно з якими власність кооперативних організацій перебуває під захистом держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчуження власності може мати місце лише за умов і на підставах, визначених законом.

Надання споживчим товариствам права безпосереднього володіння, користування і розпорядження належним їм майном виключає втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність організацій споживчої кооперації, крім випадків, прямо передбачених законом (частина шоста статті 37 Закону України «Про кооперацію», пункт 7 статті 17 Закону України «Про споживчу кооперацію»).

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Судом також встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Макарівської селищної ради Київської області № 71 від 27.05.1999р. Об’єднанню ринків Київської облспоживспіки видано свідоцтво про право власності на ринок, який розташований в м. Макарів, вул. Шевченка, 16, зареєстроване в Макарівському бюро технічної інвентаризації 02.06.1999р., про що зроблено запис у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 150.

На підставі рішення виконавчого комітету Макарівської селищної ради Київської області №199 від 27.12.1999 р. Київській обласній споживчій спілці видано свідоцтво про право власності на магазин «М’ясо», який розташований в м. Макарів, вул. Гагаріна, 1, зареєстроване в Макарівському бюро технічної інвентаризації 20.01.2000 р., про що зроблено запис у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 26.

Крім того, в інвентаризаційній справі № 2613 на будинок № 16 по вул. Шевченка, м. Макарова та інвентаризаційній справі б/н на будинок № 1 по вул. Гагаріна, м. Макарова значиться власником Макарівський ринок Київської облспоживіспілки та Макарівський ринок відповідно.

Рішенням Макарівської селищної ради Київської області № 2 від 27.03.1997р., земельні ділянки загальною площею 1,59 га було надано у постійне землекористування підприємству «Макарівський ринок»Київської обласної спілки споживчих товариств та видано Державний акт на постійне користування землею серії ІІ-КВ № 000363 від 13.12.2001р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 314.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона передбачає спосіб захисту права, яке виникло у Київської регіональної спілки споживчої кооперації, але оспорюється або не визнається певною особою тощо. З огляду на таке при вирішенні даного спору суттєвим є встановлення обставин виникнення у Київської регіональної спілки споживчої кооперації права власності на цілісний майновий комплекс Макарівського ринку, як підстави для визнання його власником, право якого підлягає захисту; а також особи, що порушує таке право шляхом його оспорення або невизнання, або ж втрати позивачем відповідного документа.

Відповідно до пп. а п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за № 66/7387, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Позивачем на підтвердження порушення (оспорення або невизнання) його прав саме Макарівською селищною радою Київської області надано відповідь останньої про відмову в оформленні права власності на цілісний майновий комплекс, розташований на земельній ділянці 1,47 га по вул. Шевченка, 16 в смт. Макарів Київської області та магазин/лар «М’ясо»по вул. Гагаріна, 1 в смт. Макарів, Київської області на підставі рішення виконавчого комітету Макарівської селищної ради Київської області від 01.10.2009р. № 118.

Частиною 2 статті 19 Конституції України на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законом.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та іншими нормативно-правовими актами не наділено органи місцевого самоврядування повноваженнями у будь-який спосіб позбавляти права власності.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 зазначеної статті визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, одними з яких є визнання права та примусове виконання обов’язку в натурі.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача та третьої особи 3, наведені у відзивах на позовну заяву, оскільки покладення на директора Районного споживчого товариства відповідальності за виконання заходів з питання дотримання чинного законодавства на ринках селища, відповідно до рішення виконкому Макарівської селищної ради № 58 від 12.08.1997р. та обов’язку по забезпеченню використання коштів на Районне споживче товариство, відповідно рішення виконавчого комітету Макарівської районної ради народних депутатів № 91 від 18.06.1987 р., не є доказами, що підтверджують набуття права власності на цілісний майновий комплекс Макарівського ринку Районним споживчим товариством та не спростовують набуття права власності на зазначений цілісний майновий комплекс Київською регіональною спілкою споживчої кооперації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, відповідачем та третьою особою 3 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження протиправності та такої, що проведена з грубим порушенням чинного законодавства реєстрації права власності на Макарівський ринок за Київською облспоживспілкою.

Також, судом не приймається до уваги твердження відповідача про безпідставність видачі позивачу Державного акту на постійне користування землею серії ІІ-КВ № 000363 від 13.12.2001р., з огляду на той факт, що даний державний акт не визнавався у встановленому порядку недійсним та/або не скасовувався.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем та третьою особою не доведено належними доказами безпідставність вимог, заявлених Київською регіональною спілкою споживчої кооперації.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21; код 31924756) право власності на об’єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Макарівського ринку, що розташований у смт. Макарів, Київська область, вул. Шевченка, 16 та вул. Гагаріна, 1, до складу якого входять: магазин «Продукти», магазин «Продукти», шашлична, кафе-бар, лар «М’ясо», магазин «Пасічники», Будівля ринку, магазин «Кот», магазин «Стимул», магазин «Хліб», молочний лар, м’ясний лар, мясоконтрольна, туалет, камера схову, м’ясний лар, торгові ряди, критий ринок, забор залізобетонний, павільйон «М’ясний», туалет цегляний, торговий ряд, а також філія ринку «Мрія»у складі: павільйон «М’ясний», туалет цегляний, торговий ряд.

3.          Стягнути з Макарівської селищної ради Київської області (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 44 код ЄДРПОУ 04360913) на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21; код 31924756) 1754,00 (одну тисячу сімсот п’ятдесят чотири) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –07.06.2010 р.