Рішення № 100278002, 11.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

11 жовтня 2021 р. справа № 520/13900/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Львівської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2021/000014/2 від 02.06.2021 року та картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209190/2021/09534 від 02.06.2021.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, а тому, підлягають скасуванню. Оскільки, при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням резервного методу - другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів з карткою відмови в прийнятті митної декларації контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Відповідач, Львівська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (правонаступник Галицької митниці Держмитслужби), з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що в спірних правовідносинах митниця діяла з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, оскаржувані рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні. Документи надані позивачем не підтверджували заявлену митну вартість товару та містили розбіжності, а на запит митного органу додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару надано не було.

Період відпустки з 20.09.2021р. по 26.09.2021р. зумовив розгляд справи по суті – 11.10.2021р.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 01.01.2020 між компанією – нерезидентом Rettig-Heating Sp.z.o.o., згідно з додатковою угодою від 14.05.2020 року продавець іменується PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. (продавець) та TOB "ЛЬВІВБРОК" (покупець) укладено контракт № 2/LV, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця панельні радіатори та інше обладнання для систем опалення в подальшому Товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.

Згідно з умовами контракту товар поставляється на умовах “FCA” Франко-завод ul.Przemyslowa 11, 44-203 Rybnik, Poland у відповідності до правил “Інкотермс-2010” (Додаткова угода №1 від 13.10.2020 до контракту № 2/LV від 01.01.2020).

Вказаний контракт скріплений підписами керівників підприємств та печатками цих підприємств.

У відповідності до замовлення ТОВ “ЛЬВІВБРОК” постачальником PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було складено інвойси № SSI/21005758 18.03.21року та SSI/21005759 25.05.21 на загальну суму 26006,67 EURO.

25.05.2021 року PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було відвантажено: Товар № 1: 1.Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, сталеві, без вмонтованних вентиляторів, панельні, прямокутної форми - 541шт.; Товар № 2: Фітінги з пластмасси для пластикових труб, комбіновані та не комбіновані з металом: Кільце гібридне Purmo ф 16 чорне, 10 бар, арт.FAZDH16S16S0PCP0-300шт; Кільце гібридне Purmo ф 20 чорне, 10 бар, арт.FAZDH20S20S000P0-18шт; Кільце гібридне Purmo ф 20 чорне, 10 бар, арт.FAZDH20S20S000P0-182 шт; Трійник Purmo PPSU 20-16-20 чорний, 10; Товар №3: Стрiчки з пластмаси самоклейні, у рулонах за в ширшки не біль як 20см: Ізоляційна стрічка для стикового профілю 100/8 mm - 2 м / уп. PR UHF 0050077, арт.FBSOTHEFB50077P0-300шт; Стрічка для ізоляції крайок 160/8 mm - арт.FBSOTHEFB50220P0-300шт; 30 m / уп. UFH0050220UHF 0050220; Товар №4: Фітінги для труб із корозійностійкої (нержавіючої сталі) з нанесеною різьбою: Колектор 1 "Purmo Premium, з нержавійки з витратомірами, 10 петлі, рт.FBWMSST1040142P0-2шт; Колектор 1 "Purmo Premium, з нержавійки Колектор 1 Purmo Premium, з нержавійки арт.FBWMSST0840142P0-2шт; з витратомірами, 8 петлі, з витратомірами, 9 петлі; Товар №5: Фітинги з мідних спавів які забезпечують з`єднання, для пластикових труб: Євроконус Purmo латунь 20 x 2,95, 10 бар, арт.FAZBS20S34C000P0-5шт;Євроконус Purmo латунь 20 x 2,95, 10 бар, арт.FAZBS20S34C000P0-15шт; Cu, 10 бар, арт.FAZCR16S03C000P0- 30шт; нікелюванню Purmo, довжина 250 мм, 16-15 Коліно для підключення радіаторів Коліно настінне Purmo PPSU / латунь; Товар №6: Крани, капани, терморегулювальні вентилі, регулювальні крани: Вузолпідключення кутовий 3 / 4х1 / 2 urmo,з термостатичним клапаном арт.AZ03TP004001290 SNICK-50шт; Товар №7: Прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування, термостати механічні: термовставка Purmo, арт.AZ02VEO101808000-10шт; Товар №8: Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, сталеві, без вмонтованних вентиляторів: Сушарка для рушників Purmo 500х862 Banga White арт, F5TA008005000300-1шт.

02.06.2021 року декларантом/представником ТОВ “ЛЬВІВБРОК” - сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Галицької митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару з внутрішнім номером 3039 (графа 7 митної декларації), яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA209190/2021/01583.

На підтвердження заявленої у митній декларації UA209190/2021/01583 від 02.06.2021 митної вартості товару, яка становить 892094,65 грн., в тому числі з нарахуванням до ціни договору у сумі 20000,00 грн. транспортно-експедиторських витрат на доставку товару до кордону України, 22.03.2021 до митного органу засобами електронного зв`язку надані наступні документи: Код 0271* Пакувальний лист FS6375788 25/05/21, Код 0271 Пакувальний лист FS6377270 25/05/21, Код 0380* Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SSI/21005758 25/05/21, Код 0380 Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SSI/21005759 25/05/21, Код 0730* Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 26/05/21, Код 0954* Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AR0068004 01/06/21, Код 3004* Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 450 26/05/21, Код 3007* Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 450 26/05/211, Код m3012* Каталог виробника товару б/н 22/08/19, Код 3014* Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б/н 21/05/21, Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 14/05/20, Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец №3 13/04/21, Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 13.10.2020, Код 4104*Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2/LV 01/01/20, Код 4207* Договір про надання послуг митного брокера 23/02 23/01/19, Код 4301* Договір (контракт) про перевезення 13/10-4 13/10/14, Код 5509* Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 7039700, Код 9000* Інші некласифіковані документи Заявка на перевезення б/н 24/05/21, Код 9000*Інші некласифіковані документи Лист Помилка б/н 25/05/21, Код 9610* Копія митної декларації країни відправлення 21PL335010E0524167 26/05/21.

02.06.2021 року у декларанта відповідним повідомленням були запитані додаткові документи необхідні для підтвердження митної вартості товару, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, в повідомленні митним органом було зазначено, що Галицькій митниці наявні відомості щодо ціни на подібні товари, що імпортувалися на митну територію України у максимально наближений час: - 2,26 дол. США за кг.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 МК України: № UA209000/2021/000014/2 від 02.06.2021р.

На підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2021/09534 від 02.06.2021року.

За матеріалами справи судом встановлено, що вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією №UA209190/2021/016409 від 07.06.2021р.

Не погоджуючись із винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/000014/2 від 02.06.2021р. та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2021/09534, підприємство звернулось до суду з даним позовом.

Як встановлено під час розгляду справи, юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень контролюючий орган посилається на положення ст.ст. 54, 55, 57, 58 МК України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ (на підтвердження митної вартості не надано специфікацію на поставку, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, акт виконаних робіт на здійснення перевезення, - виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями).

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень владного суб`єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 57-64 глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі № 826/27058/15.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Як з`ясовано судом з матеріалів справи, митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив наступні причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано:

- у п. 2.1 Договору поставки від 01.01.2020 №2/LV (далі – Контракт, зі змінами, внесеними додатковою угодою 1 від 13.10.2020) вказано, що асортимент, кількість і ціни товару визначаються в специфікаціях до Контракту погоджених сторонами для кожної партії товару. Специфікації формуються на підставі замовлень, що надсилаються Покупцем Продавцеві. До митного оформлення надано специфікацію №3 від 13.04.2021. Однак, перелік товарів у специфікації не відповідає переліку товарів у інвойсах, тобто не стосується оцінюваної партії товару. Наприклад, до замовлення №100120128349 вказано модель F062203018010300 у кількості 2 штук за ціною 39,52 євро. У наданому інвойсі SSI/21005758 за вказаним замовленням такий артикул відсутній, проте наявний за замовленням 100120129967 у кількості 4 штуки за ціною 42,27 євро. Замовлення, на які містяться посилання в специфікації та поданих інвойсах, до митного оформлення не подавалися;

- у графі 44 МД заявлено, що товар постачається за договором з виробником товару. Однак, з відомостей внесених до інвойсу відомо, що товар виготовлявся у різних країнах (в т.ч. Італія, Туреччина), тобто польська фірма за визначенням не могла бути їх виробником;

- у поданому до митного оформлення інвойсі № SSI/21005758 навпроти номеру замовлення наявний запис order discount 3% (знижка на замовлення 3%). Логічним є припустити, що надана знижка від звичайного прайс-листа фірми. Також до митного оформлення надано прайс-лист від 21.05.2021. Ціни у прайс-листі відповідають цінам у інвойсі, що дозволяє зробити висновок, що наданий прайс-лист не є звичайним прайс-листом фірми-продавця;

- документи прайс-лист та специфікація №3 містять підпис та печатку, що є ідентичними між собою (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки). З цього можна зробити висновок, що підпис і печатка з одного з документів були скопійовані на інший, або обидва документи містять підпис і печатку, скопійовані з третього документа;

- відповідно до вимог п. 2.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №13/10-4 від 13.10.2014 (далі – договір транспортування) Заявка на перевезення є додатком до контракту і складає його невід`ємну частину. Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що розмір сплати за послуги Експедитора визначається у Заявці. До митного оформлення надано заявку на перевезення б/н від 24.05.2021 вартість фрахту за маршрутом Рибнік – Краковець вказано як 1950,00 грн. Проте, у рахунку на оплату №450 від 26.05.2021 за цим маршрутом вказано вартість 19500 грн. У договорі №13/10-4 від 13.10.14 п. 5.2 визначено, що разом з рахунком Експедитор надсилає Акт виконаних робіт. Проте, такий документ, який міг би з`ясувати розбіжність між двома документами, до митного оформлення не поданий;

- поданий до митного оформлення CMR б/н від 26.05.2021 містить посилання на інвойс SSI/21005758 та SSI/21005759 із вказаною датою 26.05.2021. Фактично, до митного оформлення подано інвойси з такими ж номерами, однак датовані 25.05.2021. Таким чином, до митного оформлення не подано документ, який визначений Контрактом як такий, що визначає ціну товару (специфікація), а документи, які підтверджують суми транспортних витрат, містять розбіжності.

За твердженням відповідача, на вимогу про надання додаткових документів, декларантом додаткові документи не надсилалися.

Також зазначено, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості з причини відсутності митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209140/2020/53787 від 29.05.2021, де митна вартість товару складала 2,26 дол. США за кг.

Щодо посилань відповідача, що позивачем не надано всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 22 квітня 2019 у справі №815/6242/17, у постанові від 27 червня 2019 у справі №826/9719/16, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний висновок викладено Верховним судом у постанові від 16 липня 2020 у справі №815/6833/17.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що заявником надано до митного органу зовнішньоекономічний договір (контракт), відповідні інвойси та документи, що підтверджують вартість перевезення товару, тобто всі необхідні відомості для підтвердження митної вартості товару.

Щодо не відповідності переліку товарів у специфікації переліку товарів у інвойсах, суд зазначає, що у відповідності до умов додаткової угоди No1 від 13.10.2020 року до зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 No2/LV було внесено зміну та зафіксовано, що ціна на товар вказується в специфікаціях та інвойсах. Інвойси на поставку було надано до митного оформлення.

За твердженням заявника, під час митного оформлення брокером помилково було прикріплено скан специфікації за попередньою поставкою (розмитнення за якою вже проведено).

Разом з тим, при вивченні документів, як і під час розгляду даної справи, митним органом жодних зауважень до специфікації висловлено не було.

Твердження відповідача про невідповідність відомостей інвойсу умовам договору стосовно того, що товар виготовлявся у різних країнах, а за умовами договору товар постачається з виробником товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 No2/LV постачанню підлягає продукція виробника Purmo Group Sp.z.o.o.

При цьому, інвойси не містять інформації про країну виробництва, а лише артикул, кількість, ціну товару за якою його оставляють на адресу заявника.

Твердження митного органу стосовно прайс-листа з приводу наявності у поданому запису order discount3% (знижка на замовлення 3%), суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження суперечать умовами зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 No2/LV.

Висновки митного органу щодо ідентичності підпису та печатки у прайс-листі та специфікації №3, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці висновки є лише власними судженнями та переконаннями митного органу, нічим не обґрунтовані та не доведені належними доказами.

Стосовно не надання заявником акту виконаних робіт за договором на транспортно- експедиційне обслуговування №13/10-4 від 13.10.2014, суд зазначає, що на час подання до митного оформлення митної декларації послуга з перевезення ще не була надана, оскільки товар, ще не доставлено до складу позивача.

Водночас, для підтвердження транспортно-експедиційних витрат, до митного оформлення надано Довідку від Експедитора про вартість його послуг та рахунок – фактуру від 26.05.2021 року №450, якими підтверджено транспортно-експедиційні витрати з перевезення товару, який заявлено до митного оформлення.

Щодо розбіжностей в даті інвойсів від 25.05.2021р., всупереч того, що поданий до митного оформлення CMR б/н від 26.05.2021 містить посилання на інвойс SSI/21005758 та SSI/21005759 із датою 26.05.2021, суд зазначає, що вказані інвойси складені постачальником, товар випущено з країни постачальника, також було оформлено сертифікат EUR-1 від 01.06.2021 року, який містить посилання на номери інвойсів, та вагу товару і статистичні коди товарів.

Суд зазначає, що складання інвойсів є виключно прерогативою продавця PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. і втручатися в їх складання покупець не має права.

З огляду на викладене, доводи митного органу щодо наявності вказаних розбіжностей суд вважає такими, що не спростовують визначену позивачем вартість товару.

В свою чергу, відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті придбаний товар.

Таким чином, з правовідносин заявника та митного органу вбачається, що заявник разом з митною декларацією подав повний пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару.

Отже, враховуючи зазначене, твердження відповідача про ненадання декларантом специфікації на поставку, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, акту виконаних робіт на здійснення перевезення, виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, є необґрунтованими.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновків, що позивачем подано до митниці пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Так, зі змісту спірного рішення вбачається, що при здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів був значно вищим ніж заявлений. При цьому митним органом застосовані дані за МД №UA209140/2020/53787 від 29.05.2021.

Однак, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 “наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку”.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при самостійному визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Факт порушення суб`єктивного права заявника знайшов своє підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу, що заявлено позивачем у позовній заяві, судом буде вирішуватися в порядку передбаченому ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/000014/2 від 02.06.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209190/2021/09534 від 02.06.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" (місто Харків, проїзд Садовий, будинок 12А, код ЄДРПОУ 38325598) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 43971343, адреса: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева