Рішення № 100277284, 28.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/3682/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представників учасників справи:

від позивача - Дроменко Л.В.,

від відповідача - Третяк Н.В.,

від третьої особи - Лебідь С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина 3052 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" (надалі - відповідач, ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області"), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина 3052 Національної гвардії України, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", викладену у свідоцтві про хворобу від 29.05.2019 №48/В, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що під час проходження строкової військової служби у військовій частині 3052 Національної гвардії України позивач отримав травму - розрив селезінки, внаслідок чого йому проведено спленектомію (видалено більшу частині селезінки). Після проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" складено постанову про визначення ступеня придатності солдата ОСОБА_1 до військової служби, у якій визначено: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. На переконання позивача такий висновок не відповідає обставинам фактичної дійсності та вимогам чинного законодавства, а зазначені у свідоцтві про хворобу від 29.05.2019 №48/В діагнози не підтверджені медичними документами.

2. Позиція відповідача та третьої особи.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 99-106/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час складення постанови про придатність ОСОБА_1 до подальшого проходження військової служби М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" діяла у межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства.

Представник третьої особи письмових пояснень на позов та відзив не надав, у ході розгляду справи у суді наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої за клопотанням позивача доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи. Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 провадження у справі поновлено з огляду на повернення матеріалів справи до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 виправлено описку в ухвалі суду від 12.11.2019 у цій справі в частині зазначення назви експертної установи, а провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 провадження у справі поновлено з метою розгляду клопотання експерта про надання додаткових доказів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 клопотання судового експерта про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

28.09.2020 судді передано висновок експерта №032-2-2020 та матеріали адміністративної справи №440/3682/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 провадження у справі поновлено.

У підготовчому засіданні 13.10.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.12.2020 заслухано вступне слово учасників справи, які підтримали раніше висловлені позицію щодо вирішення спору та оголошено перерву для виклику у судове засідання експерта.

У судові засідання 22.12.2020 та 13.01.2021 експерт не з`явився, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні 13.01.2021 заслухано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оголошено перерву для повторного виклику експерта.

У судове засідання 22.02.2021 експерт втретє не з`явився, судом за клопотанням представника позивача оголошено перерву для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 13.04.2021, з огляду на подане представником відповідача клопотання про розгляд справи без їх участі, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" Міністерства оборони України. Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

29.06.2021 до суду надійшов лист Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" Міністерства оборони України, у якому повідомлялось про неможливість виконання ухвали суду від 19.05.2021 у цій справі, оскільки у штаті закладу відсутні лікарі за спеціалізацією з проведення судово-медичної експертизи.

10.08.2021 до суду надійшли матеріали адміністративної справи №440/3682/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 провадження у справі поновлено, а розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

03.09.2021 судом одержано клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за її участі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судово-медичної експертизи.

У судовому засіданні 28.09.2021 проведені судові дебати, у яких представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а представники відповідача та третьої особи наполягали на відмові у задоволенні позовних вимог, після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено скорочене рішення.

Обставини справи

ОСОБА_1 у період з 10.12.2018 по 06.06.2019 проходив строкову військову службу у військовій частині 3052 Національної гвардії України стрільцем 1-го відділення 3-го патрульного взводу патрульної роти.

18.03.2019 позивач отримав травму - тупа травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, внаслідок якої йому видалено більшу частину селезінки.

28.03.2019 ОСОБА_1 направлено для медичного огляду М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" /т. 1, а.с. 107/.

29.05.2019 М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" складено свідоцтво про хворобу №48/В, у якому міститься постанова з висновком про непридатність ОСОБА_1 до військової служби в мирний час та обмежену придатність у воєнний час; висновок складений на основі статей 77-В, 38-В, 64-Г графи І Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 №402 /т. 1, а.с. 28/.

Наказом військовій частині 3052 Національної гвардії України від 06.06.2019 №128 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби достроково у запас за станом здоров`я відповідно до підпункту "б" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" /т. 1, а.с. 29/.

Не погодившись із зазначеною вище постановою М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначає Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (надалі - Положення №285).

У силу підпункту 2 пункту 3 розділу І Положення №285 до основних завдань ВЛК віднесено визначення за станом здоров`я ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 розділу І Положення №285 при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів до вступу до ВВНЗ ВЛК керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ у ЗС України).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення про ВЛЕ у ЗС України військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Як визначено у пункті 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання; медична книжка; посвідчення особи (військовий квиток); фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді; службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі миротворчого персоналу, миротворчого контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов`язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов`язків за станом здоров`я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов`язків, на нижчу посаду тощо; медична характеристика (у медичній характеристиці обов`язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я).

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом абзацу першого пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу /пункт 6.14 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України/.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач оспорює правомірність постанови М(ВЛ)К, викладеної у свідоцтві про хворобу від 29.05.2019 №48/В, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такої постанови критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято цей індивідуальний акт: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що у силу наведених вище положень підзаконних нормативно-правових актів, якими урегульовано питання діяльності медичної (військово-лікарської) комісії територіальних органів МВС та проведення військово-лікарської експертизи, з метою визначення придатності військовослужбовця до подальшого проходження військової служби проводиться військово-лікарська експертиза, що полягає у медичному огляді військовослужбовця та дослідженні медичної документації про стан його здоров`я.

При цьому стан здоров`я військовослужбовця оцінюється лікарями-експертами не як стан цивільного пацієнта, а як стан здоров`я у контексті придатності до строкової військової служби відповідно встановлених критеріїв.

Так, зі змісту свідоцтва про хворобу від 29.05.20149 №48/В судом встановлено, що постанова ВЛК щодо ступеня придатності солдата ОСОБА_1 до військової служби: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час прийнята на основі статей 77-В, 38-В, 64-Г графи І Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 №402, який є додатком до Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Так, у силу статті 77-В за діагнозом "травми внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів тазу, політравма S20, S21, S30, S37, T00-T07 - з незначними порушеннями функцій" військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Цьому діагнозу відповідає встановлений за результатами медичного обстеження діагноз ОСОБА_1 : стан після спленектомії, спленоз внаслідок тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньої кровотечі (18.03.2019).

Відповідно до статті 38-В за діагнозом "некоронарогенні хвороби серця (перикарда, міокарда, ендокарда, клапанного апарату), легеневе серце і порушення легеневого кровообігу (легенева емболія, усі форми легенево-серцевої недостатності, хвороби легеневих судин), усі форми кардіоміопатії, порушення серцевого ритму та провідності, дегенерація (дистрофія) міокарду, пролапс мітрального клапана та інші ураження клапанів серця, наслідки хірургічних втручань з приводу вроджених або набутих вад серця I00-I09, I26-I52, що супроводжуються серцевою недостатністю - із серцевою недостатністю I стадії" військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Цьому діагнозу відповідає встановлений за результатами медичного обстеження діагноз ОСОБА_1 : пролапс мітрального клапану І ст., вегето-судинна дистонія за змішаним типом, виражена синусова аритмія, поодинока супровентрикулярна та шлуночкова екстрасистолія, епізод аV-блокади ІІ ступеня 1 типу 2:1.

За статтею 64-Г на підставі діагнозу "хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії). - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій" військовослужбовці строкової військової служби визнаються придатними до проходження військової служби.

Цьому діагнозу відповідає встановлений за результатами медичного обстеження діагноз ОСОБА_1 : остеохондроз попереково-крижового відділу хребта без порушення функції хребта.

У ході судового розгляду справи судом заслухано свідка - Голову М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні 13.01.2021 пояснила, що висновок про непридатність солдата ОСОБА_1 до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час М(ВЛ)К здійснено на підставі наведених вище положень статей 77-В, 38-В, 64-Г графи І Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, з огляду на отриману позивачем 18.03.2019 травму - тупа травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, внаслідок якої йому видалено більшу частину селезінки. Визначений ОСОБА_1 діагноз "стан після спленектомії, спленоз внаслідок тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньої кровотечі" не визначає можливості повного відновлення пацієнта з огляду на відсутність функції регенерації селезінки (спленектомія буквально у перекладі з давньогрецької означає "вирізання селезінки").

Свідок наголосила, що за вищеописаним діагнозом військовослужбовець строкової військової служби безумовно визнається таким, що непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а тому твердження позивача про задовільний стан здоров`я та нормальне самопочуття після завершення курсу стаціонарного лікування та реабілітації не впливають на висновок ВЛК.

Матеріалами справи підтверджено, що медичний огляд солдата ОСОБА_1 М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" проведений 28.03.2019 після завершення хірургічного лікування у стаціонарі на підставі направлення військової частини 3052 Національної гвардії України, що відповідає наведеним вище вимогам пунктів 6.2, 6.10 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України.

За результатами медичного огляду М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" прийнято постанову (довідка від 28.03.2019 №22/В) - потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, як те передбачено пунктом 6.10 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Заслухані судом як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що на дату огляду 28.03.2019 ОСОБА_1 перебував у гострому періоді після хірургічного оперативного лікування, мав ряд хворобливих проявів, що відображені у діагнозі (довідка від 28.03.2019 №22/В). Так, внаслідок отримання вищеописаної травми позивач втратив багато крові, що призвело до розвитку післягеморагічної анемії.

Рішення про придатність позивача до військової служби у гострому періоді М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" не приймалось, а надання відпустки за станом здоров`я переслідувало мету відновлення функцій та систем організму після перенесеного стресу у зв`язку з травмою та хірургічним втручанням.

Посилання представника позивача на відсутність у довідці від 28.03.2019 №22/В відомостей про встановлення жодних хвороб чи діагнозів, що перешкоджали б подальшому проходженню позивачем строкової військової служби, суд визнає безпідставними, адже у силу наведених вище приписів пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення про ВЛЕ у ЗС України визначення остаточного діагнозу ВЛК відбувається лише після завершення відпустки за станом здоров`я, що, за твердженням відповідача, сприяє об`єктивності встановлення реального стану здоров`я військовослужбовця.

Суд також враховує доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 у період з 15.05.2019 по 23.05.2019 проходив обстеження в умовах стаціонару на підставі направлення М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" (виписний епікриз №674 - т. 1, а.с. 137-138), чим спростовуються доводи позивача про те, що його у цей період було направлено на стаціонарне лікування.

Окрім того, суд враховує, що діагноз за статтею 38-В - "пролапс мітрильного клапана" підтверджений за результатами стаціонарного обстеження позивача ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", а також ехокардіоскопією, проведеною в КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради" 22.05.2019, консультативним висновком кардіолога від 22.05.2019 №3905 /т. 1, а.с. 40/.

Обставини отримання позивачем травми не входять до предмета доказування у цій справі, оскільки не впливають на визначення ступеня його придатності до подальшого проходження військової служби.

З метою з`ясування питання щодо придатності позивача до військової служби судом було призначено комісійну судово-медичну експертизу.

У матеріалах справи наявний висновок експерта №032-2-2020, наданий Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи на ухвалу суду від 12.11.2019 /т. 2, а.с. 7-19/.

Однак, такий висновок не містить відповіді на поставлені судом в ухвалі від 12.11.2019 про призначення експертизи питання, містить суперечливі положення, що не відповідають зібраним у справі письмовим доказам. Зокрема, у пункті 1 висновку зазначено про спростування експертами діагнозу позивача "хронічний панкреатит, стадія загострення", тоді як у свідоцтві про хворобу від 29.05.2019 №48/В (правомірність якого є предметом цього спору) взагалі не йдеться про такий діагноз.

Задля уточнення висновку експерта суд у судові засідання 22.12.2020, 13.01.2021, 22.02.2021 викликав експертів, якими складено висновок, для надання пояснень. Проте жоден з експертів у судові засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

З урахуванням наведеного, на підставі частини другої статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта №032-2-2020 визнаний судом необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності.

На цій підставі та відповідно до клопотання представника позивача від 12.04.2021 ухвалою суду від 19.04.2021 у справі призначалась повторна судово-медична експертиза /т. 2, а.с. 123-124/.

Однак, проведення повторної судово-медичної експертизи експертами Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" Міністерства оборони України виявилось неможливим з огляду на відсутність у штаті названої установи судових експертів за відповідною експертною спеціальністю, про що суд повідомлено листом від 04.06.2021 вих.№2/2980 /т. 2, а.с. 128-130/.

Клопотання представника позивача від 27.03.2021 про призначення у справі повторної судово-медичної експертизи судом залишене без задоволення, оскільки матеріали справи у своїй сукупності з показаннями свідків дають можливість суду достовірно встановити фактичні обставини справи, а визначене заявником експертна установа - Державна спеціалізована установа "Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України" не уповноважена на проведення судових експертиз з питань визначення придатності військовослужбовців до проходження строкової військової служби.

Суд вкотре звертає увагу на те, що за поясненнями свідка ОСОБА_2 визначений ОСОБА_1 діагноз "стан після спленектомії, спленоз внаслідок тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньої кровотечі" не передбачає можливості повного відновлення пацієнта з огляду на відсутність функції регенерації селезінки (спленектомія буквально у перекладі з давньогрецької означає "вирізання селезінки").

Таким чином, за вищеописаним діагнозом військовослужбовець строкової військової служби безумовно визнається таким, що непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а тому твердження позивача про задовільний стан здоров`я та нормальне самопочуття після завершення курсу стаціонарного лікування та реабілітації не впливають на висновок М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" щодо можливості подальшого проходження ним строкової військової служби.

Визначені у свідоцтві про хворобу від 29.05.2019 №48/ІВ супутні діагнози за статтями 38-В, 64-Г лише доповнюють висновок М(ВЛ)К та не є самостійною підставою для визнання солдата ОСОБА_1 непридатним до подальшого проходження строкової військової служби.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що матеріалами справи у їх сукупності підтверджено правомірність висновку М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" про непридатність ОСОБА_1 до проходження військової служби у мирний час, обмежену придатність у військовий час.

Доводи позивача щодо незгоди з цим висновком М(ВЛ)К ґрунтуються на помилковому розумінні норм чинного законодавства та фактичних обставин справи.

А тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн /т. 1, а.с. 5/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /т. 1, а.с. а.с. 6/.

Також позивачем оплачено вартість комісійної судово-медичної експертизи у розмірі 8587,60 грн /т. 2, а.с. 5/.

Відповідачем та третьою особою доказів понесення судових витрат не надано.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем та третьою особою судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина 3052 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2021 року.

Суддя О.О. Кукоба