Рішення № 100277282, 16.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5946/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.

представника позивача - Питулько А.В.

представника відповідача - Лазоренко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нафтабудсервіс" до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язати вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 "Про надання відмови в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок";

- зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області надати згоду на поділ земельної ділянки площею 2051 кв.м кадастровий номер 5310436100:02:003:0275 по вул. Героїв Крут, 2А в м. Кременчуці, на 23 земельні ділянки:

№1 площею 69 кв.м; №2 площею 56 кв.м; №3 площею 56 кв.м; №4 площею 56 кв.м; №5 площею 56 кв.м; №6 площею 56 кв.м; №7 площею 56 кв.м; №8 площею 56 кв.м; №9 площею 56 кв.м; №10 площею 55 кв.м; №11 площею 69 кв.м; №12 площею 70 кв.м; №13 площею 56 кв.м; №14 площею 56 кв.м; №15 площею 56 кв.м; №16 площею 56 кв.м; №17 площею 56 кв.м; №18 площею 56 кв.м; №19 площею 56 кв.м; №20 площею 56 кв.м; №21 площею 56 кв.м; №22 площею 70 кв.м; №23 площею 765 кв.м.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

07.06.2021 Приватне підприємство "Нафтабудсервіс" (надалі - позивач; ПП "Нафтабудсервіс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - відповідач; Кременчуцька МР) про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.08.2021 року, постановленою протокольно, підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

Представник "Нафтабудсервіс" в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПП "Нафтабудсервіс" на праві оренди належить земельна ділянка комунальної власності площею 2051 кв.м, кадастровий №5310436100:02:003:0275, для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць, що знаходиться по вул. 60 років СРСР (на сьогодні - вул. Героїв Крут) в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №213040854 від 18.06.2020 про реєстрацію іншого речового права №213040854 від 18.06.2020, відповідно до якого реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (Земельної ділянки): 178254453104, номер запису про інше речове право: 2832308.

Позивачем на земельній ділянці з дотриманням вимог законодавства було збудовано, введено в експлуатацію та 26.12.2015 зареєстровано право власності на гаражі боксового типу в кількості 22 (двадцять два) шт. загальною площею 571,4 кв.м, та будівлю контрольно-пропускного пункту загальною площею 16,8 кв.м. Об`єктам нерухомого майна було присвоєно поштову адресу: вул. Героїв Крут, 2-А (свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: 51421247, виданий 05.01.2016, видавник: Кременчуцьке міське управління юстиції Полтавської області).

На підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених нотаріально, до фізичних осіб від позивача перейшло право власності на гаражі, розташовані на спірній земельній ділянці. У зв"язку з цим виникла потреба виділити окремо кожному власнику гаража земельну ділянку, а якій перебуває нерухоме майно такого власника.

10.07.2020 через Центр надання адміністративних послуг у місті Кременчуці, Позивач звернувся до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зі заявою №10-12/64217 для отримання рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем. До заяви були додані всі передбачені цією адміністративною послугою документи. Відповідно до п. 1 рішення Відповідача від 03 вересня 2020 року "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці", позивачу було відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки.

Позивач вказував, що підприємством враховано зауваження ради. У подальшому 26.02.2021 через Департамент "Центр надання адміністративних послуг" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Позивач повторно звернувся до відповідача з новою заявою №10-12/20797 для отримання адміністративної рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем. До заяви були додані виправлені позивачем всі передбачені документи. 09.04.2021 позивачем був отриманий лист Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №10-12/20797 від 05.04.2021.

Позивач не погоджувався з висновками відповідача, викладеними у цьому листі, про те, що ПП "Нафтабудсервіс" не враховано зауважень рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці" від 03.09.2020, а саме те що необхідно здійснити поділ земельної ділянки з виокремленням території для земель загального користування з наступною передачею їх до земель запасу міста. В рішенні Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці" від 03.09.2020 про виокремлення території для земель загального користування з наступною передачею їх до земель запасу міста взагалі не йшло мови, а тому відповідачем було висунуто додаткові вимоги до позивача.

12.04.2021 позивачем було направлено відповідь на лист №10-12/20797 від 05.04.2021 з аргументованою відповіддю, що Позивачем було враховано всі зауваження рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці" від 03 вересня 2020 року і на графічних матеріалах Проектної пропозиції "Обґрунтування щодо поділу земельної ділянки площею 2051 кв.м (кадастровий №5310436100:02:003:0275), для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць шляхом поділу земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№ 1-22 по вул. Героїв Крут, 2-А в м. Кременчуці, Полтавської області " доданих до заяви "Про надання Рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем" №10-12/20797 від 26.02.2021, було зазначено і нанесено межі проїзду загального користування.

Позивач наголошував, що проектна пропозиція, виготовлена на замовлення Позивача, не змінює функціональне призначення земельних ділянок, не впливає на існуючий стан генерального плану міста, не вносить зміни в існуючі шляхи сполучення, не перешкоджає доступу до інших земельних ділянок та будівель, розташованих на них, не перешкоджає доступу для обслуговування інженерних мереж міста.

Не дивлячись на це, відповідно до п. 7 рішення Відповідача від 25 травня 2021 року "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок", позивачу було вдруге відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки, вже з нових підстав. А тому позивач вважав, що пунктом 7 рішення відповідача порушено права та законні інтереси ПП "Нафтабудсервіс", як користувача земельної ділянки.

У наданому до суду відзиві представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначала, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03 вересня 2020 року "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці" ПП "Нафтабудсервіс" було відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки у зв`язку з неврахуванням прав власників об`єктів нерухомого майна - гаражів щодо забезпечення проїзду загального користування до земельних ділянок №№ 1-22 та відсутністю графічних матеріалів зі зазначенням місця розташування та розміру, утворених за результатами поділу земельних ділянок з нанесенням меж та розмірів попереднього землекористування, підготовлених проектною організацією у відповідності до державних будівельних норм. На виправлення вказаних недоліків позивачем надано пояснювальну записку до проектної пропозиції "Обґрунтування щодо поділу земельної ділянки площею 2051 кв.м (кадастровий № 5310436100:02:003:0275), для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць шляхом поділу земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№1-22 по вул. Героїв Крут, 2-А, в м. Кременчуці Полтавської області ", розробленої сертифікованим суб`єктом господарювання, де не чітко визначено як будуть використовуватися кожна із 23 виділених земельних ділянок, на яких розташовані гаражі.

Відповідач наголошував на тому, що з метою врахування прав власників нерухомого майна - індивідуальних гаражів по вул. Героїв Крут , розміщених на спірній земельній ділянці, недоцільно формувати земельні ділянки під індивідуальними гаражами разом зі сервітутом на право проходу, проїзду через них. Включення земель загального користування унеможливлює використання власниками нерухомого майна права безоплатної приватизації земельної ділянки під належним їм на праві власності нерухомим майном. А для проїзду до свого гаража кожному власнику потрібно укласти договір сервітуту з усіма іншими власниками.

Тому Кременчуцькою міською радою прийнято рішення від 25.05.2021 "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок", яким відмовлено ПП "Нафтабудсервіс" в наданні згоди на поділ земельної ділянки площею 2051 кв.м (кадастровий № 5310436100:02:003:0275) для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць по вул. Героїв Крут, 2-А на двадцять три земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю окремого проїзду загального користування, необхідного для доступу до всіх об`єктів нерухомого майна, розміщеного в межах земельної ділянки площею 2051 кв.м з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275, що в подальшому буде зарахований до земель запасу міста без накладення на нього обтяжень - прав проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельних ділянок №№1-23.

09.08.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначав, що чинним законодавством не передбачено таких підстав відмови у поділі земельної ділянки, що були наведені відповідачем у своїх рішеннях від 03.09.2021 та від 25.05.2021.

17.08.2021 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначав, що позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів на підтвердження його порушеного права зі сторони відповідача, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке на праві власності належить іншим громадянам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ПП "Нафтабудсервіс" на праві оренди належить земельна ділянка комунальної власності площею 2051 кв.м, кадастровий №5310436100:02:003:0275, для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць, що знаходиться по вул. 60 років СРСР (вул. Героїв Крут) в м. Кременчуці Полтавської області , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №213040854 від 18.06.2020 про реєстрацію іншого речового права №213040854 від 18.06.2020, відповідно до якого реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 178254453104, номер запису про інше речове право: 2832308 /а.с. 37/.

Позивачем на земельній ділянці було збудовано, введено в експлуатацію та 26.12.2015 за №12891203 зареєстровано право власності на гаражі боксового типу в кількості 22 (двадцять два) шт. загальною площею 571,4 кв.м, та будівлю контрольно-пропускного пункту загальною площею 16,8 кв.м. Об`єктам нерухомого майно було присвоєно поштову адресу: вул. Героїв Крут, 2-А (свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: 51421247, виданий 05.01.2016, видавник: Кременчуцьке міське управління юстиції Полтавської області) /а.с. 30-33/.

На підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених нотаріально, до фізичних осіб від позивача перейшло право власності на гаражі, розташовані на спірній земельній ділянці /а.с. 8-97/.

10.07.2020 через Центр надання адміністративних послуг у місті Кременчуці Позивач звернувся до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з заявою №10-12/64217 для отримання рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем.

Відповідно до пункту 1 рішення Кременчуцької міської ради від 03.09.2020 року "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці", позивачу було відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки.

26.02.2021 через Департамент "Центр надання адміністративних послуг" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, позивач повторно звернувся до відповідача з новою заявою №10-12/20797 для отримання рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем. До заяви були додані виправлені позивачем і передбачені цією адміністративною послугою документи, у тому числі розроблено обґрунтування поділу земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№1-22 та у відповідності до діючих будівельних норм.

Листом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №10-12/20797 від 05.04.2021 позивача повідомлено, що ПП "Нафтабудсервіс" необхідно здійснити поділ земельної ділянки з виокремленням території для земель загального користування з наступною передачею їх до земель запасу міста. Розгляд звернення призупинено до надання необхідних документів.

12.04.2021 ПП "Нафтабудсервіс" було направлено відповідь на лист №10-12/20797 від 05.04.2021 з відповіддю, що позивачем було враховано всі зауваження рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці" від 03 вересня 2020 року і на графічних матеріалах Проектної пропозиції "Обґрунтування щодо поділу земельної ділянки площею 2051 кв.м (кадастровий №5310436100:02:003:0275), для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць шляхом поділу земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№ 1-22 по вул. Героїв Крут, 2-А в м. Кременчуці, Полтавської області " доданих до заяви "Про надання Рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем" №10-12/20797 від 26.02.2021, було зазначено і нанесено межі проїзду загального користування.

Пунктом 7 рішення Відповідача від 25.05.2021 року "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок", позивачу було вдруге відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275, вже з нових підстав, а саме у зв`язку з відсутністю окремого проїзду загального користування, необхідного для доступу до всіх об`єктів нерухомого майна, розміщеного в межах земельної ділянки площею 2051 кв. м., що в подальшому буде зараховано до земель запасу міста без накладення на нього обтяжень - прав проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельних ділянок №№1-23 /а.с. 9/.

ПП "Нафтабудсервіс" вважаючи, що пунктом 7 рішення відповідача порушено його права та законні інтереси, як користувача земельної ділянки, звернулося з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Норми права, що підлягають правозастосуванню

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України.

Частиною першою статті 3 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами частини першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною другою зазначеної норми передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Правилами частин четвертої та шостої статті 79і ЗК України встановлено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно з вимогами частини дванадцятої статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У свою чергу частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Спеціальним Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпеченням сталого розвитку землекористування, є Закон України "Про землеустрій".

Серед видів технічної документації із землеустрою відповідно до пункту "й" статті 25 Закону України "Про землеустрій", значиться технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Законом України "Про землеустрій" передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок визначений статтею 56 вказаного Закону.

Відповідно до вимог пункту "є" статті 56 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок повинна включати згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Отже, виключний перелік документів, який включає технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, міститься у статті 56 Закону. Поділити земельну ділянку може сам власник земельної ділянки або за його згодою землекористувач.

Відповідно до частини дванадцятої статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується:

у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, заставодержателем;

у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, землекористувачем.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

У частині першій статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Право оренди земельної ділянки визначено приписами статті 93 ЗК України, відповідно до частини першої якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частин другої, восьмої, дев`ятої, одинадцятої статті 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З аналізу вищевказаних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, вбачається, що право розпорядження земельною ділянкою (кадастровий номер 5310436100:02:003:0275), яка є об`єктом комунальної власності, належить до виключної компетенції відповідача.

Згідно з частинами першою та другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

За приписами частини дванадцятої статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Спеціальний Закон, який визначає правові та організаційні основи діяльності сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України "Про землеустрій".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Отже, зазначена стаття передбачає виключний перелік документів, який включає технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є пункт 7 рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок".

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності та її розпорядником є Кременчуцька міська рада.

Як пояснив представник позивача, на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275, що перебуває у користуванні ПП "Нафтабудсервіс" на праві оренди /а.с. 37/, з дотриманням вимог законодавства збудовано та введено в експлуатацію гаражі.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджено реєстрацію права власності фізичних осіб на гаражі боксового типу №№1-22 та контрольно-пропускного пункту з 26.12.2015 /а.с. 30-32/.

У подальшому право власності на ці гаражі на підставі договорів купівлі-продажу перейшло від позивача іншим особам /а.с. 8-97/.

Приписами частини другої статті 120 Земельного кодексу України визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

А згідно частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто відмітити, що в силу діючого законодавства, особи, що набули право власності на об`єкт нерухомості, не можуть автоматично стати орендарями земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності. А тому такі земельні ділянки необхідно виокремити та сформувати на підставі статті 791 Земельного кодексу України і укласти договір оренди земельної ділянки із розпорядником земельної ділянки, у даному випадку з Кременчуцької міською радою.

10.07.2021 позивач вперше звернувся до Кременчуцької міської ради зі заявою про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:027510.07.2021.

Відповідно до пункту 1 рішення Кременчуцької міської ради від 03.09.2020 року "Про відмову в наданні згоди на поділ земельної ділянки в м. Кременчуці", ПП "Нафтабудсервіс" було відмовлено в наданні згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275, у зв`язку з неврахуванням прав власників об`єктів нерухомого майна - гаражів щодо забезпечення проїзду загального користування до земельних ділянок №№1-22 та відсутністю графічних матеріалів із зазначенням місця розташування та розміру, утворених за результатами поділу, земельних ділянок з нанесенням меж та розмірів попереднього землекористування, підготовлених проектною організацією у відповідності до державних будівельних норм. Рекомендовано розробити обґрунтування поділу земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№ 1 - 22 та у відповідності до діючих державних будівельних норм.

Позивач, врахувавши такі зауваження у подальшому, 26.02.2021 надав до заяви про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275 обґрунтування поділу спірної земельної ділянки з урахуванням проїзду загального користування до земельних ділянок №№1-22 та у відповідності до діючих державних будівельних норм. У пояснювальній записці позивачем зазначено, що згідно схеми зонування м. Кременчука, ділянка з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275 відноситься до території комунальних підприємств та території промислових та будівельних підприємств, а саме до зони розміщення перспективних промислово-виробничих об`єктів; цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машиномісць.

Однак як вбачається із наявного в матеріалах справи рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021, а саме пункту 7 цього рішення, ПП "Нафтабудсервіс" відмовлено у наданні згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275 у зв`язку з відсутністю окремого проїзду загального користування, необхідного для доступу до всіх об`єктів нерухомого майна, розміщеного в межах земельної ділянки площею 2051 кв. м., що в подальшому буде зараховано до земель запасу міста без накладення на нього обтяжень - прав проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельних ділянок №№1-23.

Таким чином відповідачем повторно відмовлено ПП "Нафтабудвервіс" у наданні згоди на поділ земельної ділянки з кадастром номером 5310436100:02:003:0275, але вже з інших підстав.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Зміст наведених норм права свідчить про те, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації зі землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №640/4182/18.

У справі, що розглядається, суд встановив, що позивач звернувся до Кременчуцької міської ради зі заявою про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем.

На думку суду, земельні ділянки, які бажає виділити з існуючої позивач, обґрунтовано мають бути виділені зі вже сформованої земельної ділянки та їм мають бути присвоєні інші кадастрові номери. Відтак, таке звернення позивача ґрунтується на вимогах закону та спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання дозволу на поділ земельної ділянки відповідно до існуючих прав щодо збудованих на цих земельних ділянках гаражів.

А тому, враховуючи те, що ПП "Нафтабудсервіс" на праві оренди користується земельною ділянкою кадастровий номер 5310436100:02:003:02755310436100:02:003:0275, відмова Кременчуцької міської ради у наданні такої згоди прямо порушує права позивача як користувача земельною ділянкою.

Тому твердження відповідача про відсутність порушеного права ПП "Нафтабудсервіс" суд вважає необґрунтованим.

Тим більше, відповідачем не заперечувалось право позивача на звернення до Кременчуцької міської ради зі заявою про надання згоди поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275.

Відповідач стверджував, що ПП "Нафтабудсервіс" не чітко було визначено, як будуть використовуватись утворені земельні ділянки. А саме проїзди загального користування в складі таких ділянок не виокремлювались зі загальної площі новостворених ділянок. До того ж наголошував, що позивачем в графічних матеріалах не зазначено місця розташування та розміру новоутворених земельних ділянок та не враховано забезпечення проїзду загального користування до земельних ділянок.

Суд вважає ці твердження відповідача необгрунтованими.

Відповідно до матеріалів справи, усуваючи недоліки, визначені рішенням ради від 03.09.2020, позивачем в графічних матеріалах щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275 визначено місцерозташування гаражів №№1-22, їх розмір, та біля кожної із новоутворених земельних ділянок визначено місце та право проходу та проїзду через такі земельні ділянки /а.с. 17-29/.

Натомість відповідач повторно 25.05.2021 відмовив позивачу у наданні згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:003:0275, при цьому вже з інших підстав, не визначених чинним законодавством для такої відмови, а саме у зв`язку з відсутністю окремого проїзду загального користування, необхідного для доступу до всіх об`єктів нерухомого майна, розміщеного в межах земельної ділянки площею 2051 кв. м., що в подальшому буде зараховано до земель запасу міста без накладення на нього обтяжень - прав проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельних ділянок №№1-23.

З огляду на те, що позивачем виокремлено території загального користування біля кожного із збудованих на спірній земельній ділянці гаражів та контрольно-пропускного пункту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, передача таких територій земельної ділянки (загального користування - сервітутів) до земель запасу міста не є умовою, що визначена законом як неминуча.

Закон не вимагає саме такого варіанту поділу земельних ділянок. На користь своєї позиції відповідач не зміг навести: з якої норми якого закону чи з яких містобудівних документів, планів, тощо слідує вимога того варіанту поділу земельної ділянки, якого він вимагав від позивача в цьому разі.

Крім того, позивач слушно зауважує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не обґрунтував його жодної з підстав для відмови, що вичерпно визначені у законі.

А тому рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 не ґрунтується на вимогах закону.

Додатково суд зазначає, що, визначаючи причини, чим не влаштовує варіант поділу земельних ділянок Кременчуцьку міську раду, остання стверджувала, що проблемою є забезпечення можливості загального проїзду по території, де розташовані гаражі. Однак шлях вирішення цієї проблеми запропонований позивачем у поданому проекті і він ґрунтується на законі. Кременчуцька міська рада не вправі безпідставно відхиляти варіант землеустрою, що ґрунтується на законі, й довільно нав"язувати позивачу ті варіанти поділу землі, які теж ґрунтуються на законі, однак є іншими за локалізацією меж та режимів використання окремих частин земельної ділянки. Такі повноваження протирічать загальному спеціально-дозвільному принципу правового регулювання діяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено прийняття спірного рішення на підставі документів, наявність яких передбачена вищенаведеними приписами законодавства.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що є підставою для задоволення позову.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати згоду на поділ земельної ділянки площею 2051 кв.м кадастровий номер 5310436100:02:003:0275 по вул. Героїв Крут, 2А в м. Кременчуці суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок в межах мотивів, наведених відповідачем у спірному рішенні. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такої згоди.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу згоду на поділ та об`єднання земельної ділянки площею 2051 кв.м. кадастровий номер 5310436100:02:003:0275 задоволенню не підлягає.

Натомість належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ПП "Нафтабудсервіс" про надання згоди на поділ та об`єднання земельної ділянки площею 2051 кв.м. кадастровий номер 5310436100:02:003:0275, з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Нафтабудсервіс" (вул. Героїв Бреста, 99, кв. 24, м. Кременчука, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 31194258) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) задовольнити частково.

Пункт 7 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 "Про надання відмови в наданні згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок" - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву Приватного підприємства "Нафтабудсервіс" про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 2051 кв.м кадастровий номер 5310436100:02:003:0275 по вул. Героїв Крут, 2А в м. Кременчуці - з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Нафтабудсервіс"за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 2 270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 вересня 2021 року.

Суддя І.С. Шевяков