Рішення № 100276356, 11.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4198/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління про визнання протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Луганська область Дмитра Гриньова, про застосування адміністративно-господарського штрафу № 222743 від 06 липня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.06.2021 позивач рухався на вантажному автомобілі VOLVO з причепом по автодорозі в Харківській області і був зупинений працівниками Укртрансбезпеки, які зважили транспортний засіб і повідомили про встановлення перевищення допустимої ваги транспортного засобу.

З такими висновками позивач не погодився, а тому вимагав від посадових осіб відповідача надати йому можливість перевірити відповідність пункту вагового контролю вимогам законодавства, зокрема надати документи які підтверджують перевірку (атестацію) вагового обладнання.

У задоволенні вказаних вимог позивачу було відмовлено.

Після цього, з метою уникнення проблемних ситуацій, позивач просив надати йому можливість привести вагу транспортного засобу у відповідність до встановлених параметрів та провести повторне вагове вимірювання.

В цьому позивачу також було відмовлено.

Письмові пояснення не зробив по причині, як позивачу було пояснено, відсутності в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відповідної графи для надання пояснень.

06.06.2021 при розгляді справи у Східному міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки позивач надавав аналогічні пояснення, вказував на порушення посадовими особами порядку здійснення вагового контролю, а саме ненадання можливості приведення ваги у відповідність та повторного зважування; ненадання посадовими особами можливості перевірити наявність сертифікації вагового обладнання та відповідність пункту вагового контролю вимогам чинного законодавства щодо його облаштування.

Окрім цього у довідці про здійснення габаритно-вагового контролю не вказано час його здійснення, посадові особи не вчинили ніяких дій щодо того, щоб заборонити позивачу подальший дорожній проїзд з перевищеними як вони стверджували ваговими параметри транспортного засобу. Наголошував, що всі ці обставини унеможливлюють накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, і вказані обставини може підтвердити свідок.

Доводи позивача не були взяті до уваги і 06 липня 2021 року заступником начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Д. Гриньовим було винесено щодо позивача постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 222743, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно господарський штраф у сумі 34000 грн. за допущення руху великовагових т/з автомобільними дорогами без дозволу, виданого уповноваженим органом; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (далі Постанова № 222743).

Вважає, що вказана постанова є протиправною.

Ухвалою суду від 12.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (арк.спр.15-16).

Відповідач правом на подання відзиву на вищевказаний адміністративний позов не скористався. На виконання ухвали суду щодо надання відповідачем до суду у строк до 11 вересня 2021 року - графік проведення рейдових перевірок, та направлення на перевірку, яка відбулась 08.06.2021 не виконував.

Розглянувши надані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 (арк.спр.4-5,6) є власником транспортного засобу марки VOLVO FH 13.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (арк.спр.7); та є власником транспортного засобу - причепа марки GENERAL TRAILERS, реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (арк.спр.8)

Згідно з матеріалами про порушення 08.06.2021 на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO FH 13.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 та причіп (напівпричіп) GENERAL TRAILERS, реєстраційний номер НОМЕР_4 . За результатами перевірки службовими особами відповідача складено довідку № 050780 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.06.2021. Навантаження на осі, тонн автомобіля склало: 1) - 7,540; 2) 14,320; 3) 9,830; 4) 6,380; 5) 7,690. Повна маса транспортного засобу склала 45,760 тонн (арк.спр.11).

Також службовими особами відповідача складено акт № 0023446 від 08.06.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (арк.спр.10).

В подальшому висновки акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів стали підставою для винесення постанови №222743 від 06.07.2021, якою за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі ч.1 абз.16 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн.(арк.спр.9).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеної постанови та звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 15 Порядку держконтролю під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 16 Порядку держконтролю під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Пунктом 21 Порядку держконтролю передбачено у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт складання посадовою особою (особами), що провела перевірку, акта за формою згідно з додатком 3.

Частинами 14, 17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абз. 54 ст. 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе:

- застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека";

- використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

- здійснення габаритно-вагового контролю;

- використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;

- використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Судом встановлено, що 08.06.2021. контролюючими особами відповідача, проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки VOLVO FH 13.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та причепа марки GENERAL TRAILERS, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, належать ОСОБА_1 , встановлено перевищення вагових параметрів, а саме навантаження на осі автомобіля склало: 1) - 7,540; 2) 14,320; 3) 9,830; 4) 6,380; 5) 7,690. Повна маса транспортного засобу склала 45,760 тонн.

З цього приводу суд зазначає, що під час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 12 серпня 2021 року зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті надати до суду у строк до 11 вересня 2021 рок - графік проведення рейдових перевірок, та направлення на перевірку, яка відбулась 08.06.2021.

Однак будь-яких доказів щодо надання відповідних доказів, відповідно до вимог пунктів 12, 14 Порядку №1567, яким передбачений порядок, рейдових перевірок додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, на підставі щотижневого графіка, на адресу суду відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не надано доказів протилежного, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки водієві автомобіля не було повідомлено про проведення повірки (метрологічної атестації) обладнання (ваг тощо), яким здійснювався габаритноваговий контроль, не було надано для огляду відповідного свідоцтва спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології щодо цього обладнання.

Також, відповідно до п. 222 Порядку 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення.

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачені частиною першою, другою, третьою і четвертою ст. 121, статтями 121-1, 126, ч. 1, 2, 3 і 4 ст.130, статтями 132-1,206-1 цього кодексу працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення) ч. 1. ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З аналізу викладених положень Порядку №879 слідує, що транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд.

Таким чином, встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу позивача, його подальший рух мав би бути заборонений, до внесення плати за його проїзд.

Також відповідно до п. 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який інший спосіб.

Згідно з п. 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритного контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, водієві або власникові транспортного засобу пропонувалось привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами.

З матеріалі справи вбачається, що за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Луганська область 06.07.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №222743, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 3400 грн.

Згідно до частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 1);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 14);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 15);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 16).

Проводячи юридичний аналіз конструкції абз. 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, суд встановив, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

Частиною 3 статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353 - ХІІ (далі Закон - №3353 - ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Дозвіл відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів понад 20 % відсутній.

Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

У зміненій правовій нормі законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу, на перевезення якого дозвіл не вимагається.

У цій справі вбачається, що позивач перевозив вантаж (щебінь), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Резюмуючи викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

Водночас, варто відзначити, що за перевищення габаритно-вагових параметрів подільного вантажу, перевізник повинен нести відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку №879, що і було зроблено в даному випадку.

На думку суду є доцільним звернутися до правової позиції, що була викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 № 814/1460/16.

Так, у цьому рішенні, суд касаційної інстанції відзначив, у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

За таких умов, суд дійшов висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого абз. 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, а відтак оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення від 20.112011 у справі "Рисовський проти України".

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку що постанова в.о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 222743 від 06.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню, оскільки належним чином не підтверджено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт» позивача при здійснення вантажних перевезень та не надано відповідних доказів щодо рейдових перевірок додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 та відповідно до пункту 23 -24 Порядку №879.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845місце знаходження: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14) в особі Східного міжрегіонального управління (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 14) про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 222743 від 06.07.2021 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 908 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Тихонов