Рішення № 10027594, 12.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 3/056-10          

          Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія Смаку", м. Дніпропетровськ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "Віскар", м. Сквира, Київська область

про           стягнення 41441,40 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Магія Смаку" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мясопереробна компанія "Віскар" (далі відповідач) про стягнення 41441,40 грн., з яких 20400,00 грн. борг, 10191,42 грн. пеня, 1401,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором від 20.11.06р. №20 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 08.04.10р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.10р. продовжено строк вирішення даної справи та у зв’язку з неявкою представника відповідача відкладено її розгляд на 12.05.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.05.10р. представником позивача було подано заяву в порядку статті 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 41441,40 грн., з яких 20400,00 грн. борг, 10191,42 грн. пеня, 1401,73 грн. 3% річних, 8840,78 грн. інфляційні втрати, судові витрати, витрати на послуги адвоката та витрати пов’язані з проїздом до суду відповідно до проїзних документів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 01.03.10р., від 08.04.10р. (зокрема вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103222861318), проте в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд,

встановив:

Позивач, як на підставу свої позовних вимог посилається на договір від 20.11.06р. №20, який було укладено між ТОВ "М'ясопереробна компанія "Віскар" (покупець) та ТОВ "Магія Смаку" (постачальник).

Відповідно до п.п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.06р., а в частині взаєморозрахунків сторін, оплати штрафних санкцій та гарантійних зобов’язань – до повного їх здійснення.

Позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №РН-000172 від 05.11.07р. на суму 20400,00 грн. в т.ч. ПДВ. Факт отримання відповідачем –ТОВ "М'ясопереробна компанія "Віскар" товару підтверджується залученою до матеріалів справи копією видаткової накладної №РН-000172 від 05.11.07р., яка підписана повноважними представниками сторін.

Враховуючи той факт, що поставка позивачем відповідачу товару була проведена після закінчення терміну дії договору від 20.11.06р. №20, посилання позивача на останній, як на підставу свої позовних вимог є неогрунтованим та безпідставним.

30.06.09р. між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків з якого вбачається, що станом на 30.06.09р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 24000,00 грн. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

ТОВ "Магія Смаку" направило на адресу ТОВ "М'ясопереробна компанія "Віскар" вимогу від 13.04.10р. №75 (копію вимоги залучено до матеріалів справи), в якій позивач просить відповідача сплатити у строк до 24.04.10р. заборгованість за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 20400,00 грн. –заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають - 8840,78 грн. (за період з листопада 2007р. по грудень 2009р.), а 3% річних складають 2009,20 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1562,30 грн. 3% річних (за період з листопада 2007р. по грудень 2009р. з урахуванням суми боргу в розмірі 24000,00 грн.). Розмір інфляційних втрат судом визнається обґрунтованим.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10191,42 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з частиною першою ст. 546, частиною першою ст. 547, частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту укладення письмового правочину, яким би була встановлена відповідальності покупця (відповідача) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення 10191,42 грн. пені з ТОВ "Магія Смаку" задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що між позивачем та адвокатом Кулаковим О.В. було укладено договір від 01.03.10р. про надання юридичних послуг. На виконання умов згаданого договору ТОВ "Магія Смаку" сплатило 2500,00 грн. – вартість юридичних послуг. На підтвердження вказаного факту господарському суду надано оригінал квитанції прибуткового касового ордеру від 01.03.10р. №582066.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 2500,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов’язані з проїздом до суду відповідно до проїзних документів, проте згадана вимога задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати не мають обов`язкового характеру, їх здійснення не має безпосереднього впливу на відновлення порушеного права в межах підстав позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20400,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1562,30 грн. 3% річних, 8840,78 грн. інфляційних втрат та 2500,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "Віскар" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Богачевського, 9, код ЄДРПОУ 33689610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія Смаку" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 1-К, код ЄДРПОУ 33274696) –20400 (двадцять тисяч чотириста гривень) 00 коп. боргу, 1562 (одну тисячу п’ятсот шістдесят дві гривні) 30 коп. 3% річних, 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок гривень) 78 коп. інфляційних втрат, 2500 (дві тисячі п'ятсот гривень) 00 коп. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг, 333 (триста тридцять три гривні) 02 коп. державного мита та 189 (сто вісімдесят дев'ять гривень) 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    А.В. Лопатін

Дата підписання: 31.05.10р.