Рішення № 100272029, 12.10.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1825/21

Провадження №: 2-о/0343/38/21

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря судового засідання – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Долинська міська рада Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця просить ухвалити рішення, яким встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є її, ОСОБА_1 , чоловіком.

Встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном її чоловіком ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина за законом, заповіту чоловік не складав.

Спадкоємцем першої черги за законом є вона, ОСОБА_1 , дружина померлого.

На день смерті чоловіка залишилося спадкове нерухоме майно, а саме будинковолодіння АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства за даною адресою, які успадковані її чоловіком після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки на день його смерті постійно разом з ним проживала та була зареєстрована за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину, не має. Мати чоловіка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько чоловіка ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто батьки чоловіка померли задовго до відкриття спадщини.

В липні 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Депутат О.З. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця та надала нотаріусу пакет необхідних документів.

На підставі поданої нею заяви відкрита спадкова справа, номер якої в нотаріуса: 33/2021, номер у Спадковому реєстрі: 67970559, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66200077 від 30 серпня 2021 року.

Однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні

ділянки, у зв`язку з тим, що вона не може доказати родинних відносин між її чоловіком та його матір`ю, який успадкував земельні ділянки після смерті мами, а також факт прийняття ним спадщини.

Так, у свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданому Долинським райбюро ЗАГСу Івано-Франківської області 08 квітня 1965 року його батьками записані: батько ОСОБА_4 . мати ОСОБА_2 .

У свідоцтві про смерть матері її чоловіка серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2021 року ім`я та по батькові матері вказані « ОСОБА_5 ». Така невідповідність записів у вказаних документах унеможливлює встановити, що померла ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , який успадкував належне матері спадкове майно, але не оформив своїх спадкових прав.

Враховуючи такі розбіжності нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом із зазначенням родинних відносин між спадкодавцем ( матір`ю) та спадкоємцем ( сином).

Про те, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , свідчить сукупність таких доказів.

Довідка Долинської міської ради за №39-НВ від 06 вересня 2021 року засвідчує, що згідно запису погосподарської книги №2 на 1974 , 1975 , 1976 роки по АДРЕСА_1 проживали як члени однієї сім`ї ОСОБА_2 , яка була головою господарства, її син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_1 та внуки, в довідці зазначаються родинні відносини між матір`ю та сином.

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 вбачається, що в господарстві за однією адресою проживали: ОСОБА_3 , 1948 року народження, ОСОБА_1 , 1951 року народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому дата народження матері чоловіка співпадає з датою народження ОСОБА_2 у свідоцтві про її смерть.

Як доказ родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як між сином та матір`ю, є факт укладення договору дарування будинковолодіння АДРЕСА_2 , в якому проживали мати ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , хоч сторонами за договором дарування є: даритель ОСОБА_2 та обдарований ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_2 , яка проживала по АДРЕСА_3 ) 23 березня 1988 року, склала заповіт, яким належний їй на праві особистої власності житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_3 .

Витягом №11143 Долинської міської ради від 03 серпня 2021 року засвідчується факт реєстрації та проживання ОСОБА_2 в належном ОСОБА_3 житловому будинку по АДРЕСА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, вказані письмові докази свідчать про те, що померла ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В склад спадщини після смерті ОСОБА_2 , входили земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, які належали спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ІФ №018781 від 21 серпня 2000 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №44.

Витяг із Спадкового реєстру №66386681 від 13 вересня 2021 року засвідчує, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не відкривалась, так як інформація стосовно спадкової справи відсутня.

Чоловік прийняв спадщину після смерті своєї матері шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном в порядку, передбаченому ст. 549 ІДК України в редакції 1963 року.

До дня своєї смерті мати чоловіка ОСОБА_2 проживала в житловому будинку свого сина, а її чоловіка - ОСОБА_3 . В житловому будинку знаходилось все належне їй майно, яким чоловік та вона продовжували користуватися після її

смерті. Чоловік здійснив поховання матері, всі витрати, пов`язані з похованням матері, поніс він особисто. В розпорядженні чоловіка після смерті матері знаходився правовставлюючий документ ( державний акт ), який підтверджує право власності спадкодавця на земельні ділянки. Від дня смерті матері її син, а її чоловік, користувався та володів до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 належною їй земельною ділянкою для будівництва , обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований належний чоловіку на праві приватної власності на підставі договору дарування житловий будинок. Також він обробляв земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, садив городину, збирав з неї урожай, сплачував сільськогосподарський податок, заборгованості по вказаних платежах не має.

Для оформлення права на спадщину, отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно їй необхідно доказати факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , сином, після смерті його матері ОСОБА_2 , а отже встановлення даного факту має для неї юридичне значення.

Заявниця ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась,хоч про час та місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник заявниці адвокат Оленин О.Ф. (оред серії ІФ №101474, договір №21 а.с.31-32 ) в судове засідання не з`явилась, подала заяву (а.с.30), в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, вимоги заяви підтримує в повному об`ємі, та просить їх задоволити.

Представник заінтересованої особи, Долинської міської ради, в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав заяву згідно якої просить розгляд проводити у їх відсутності, не заперечують проти задоволення заяви (а.с.33-34).

Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до вимог ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

П.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, встановлено , що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснення , які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо ствердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Копія повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2021 року підтверджує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 08 квітня 1965 року (а.с.13) підтверджує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 . В графі батько записано: ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 .

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2021 року підтверджує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на отримання якої претендує заявниця ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 11.12.1972 року (а.с.14).

Як встановлено в судовому засіданні , через розбіжності в написанні імені по батькові померлої ОСОБА_2 в різних документах, а саме: в повторному свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2021 року (а.с.9) , в свідоцтві про народження НОМЕР_5 від 20 березня 1991 року (а.с.11), в свідоцтві про одруження НОМЕР_6 від 28 червня 1966 року (а.с.12) заявниця не може встановити факт родинних відносин ОСОБА_2 з її сином та чоловіком заявниці ОСОБА_3 .

Той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка значиться у графі "мати" в свідоцтві про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 від 08 квітня 1965 року, є однією і тією ж особою та факт родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 підтверджується, зокрема:

Копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_5 від 20 березня 1991 року (а.с.11), де ім?я по батькові останньої записано « ОСОБА_5 »;

Копією свідоцтва про одруження НОМЕР_6 від 28.06.1966р., з якого вбачається що ОСОБА_6 , 1908р.н., після укладення шлюбу з ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.12);

Копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , НОМЕР_3 від 08 квітня 1965 року (а.с.13), де в графі батько записано: ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 .

Вказані документи вказують на родинні відносини (мати і син) між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, матеріалами справи та дослідженими в судовому засіданні , сукупністю доказів, доводиться факт родинних відносин померлої ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_3 , а тому, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в частині встановлення факту родинних відносин, між ними оскільки це надасть заявниці можливість одержати в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Заявлені вимоги в частині встановлення факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном чоловіком заявниці ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 теж підлягають до задоволення , виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копія повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2021 року (а.с.9).

З довідки №39-НВ виданої Долинською міською радою 06 вересня 2021 року (а.с.18) , вбачається, що згідно запису погосподарської книги №2 (справа №22) на 1974, 1975, 1976 роки головою господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_2 була ОСОБА_2 , в даному господарстві також були зареєстровані:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 – син;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 – невістка;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 – внук;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 – внук.

В склад спадщини після смерті ОСОБА_2 , входили земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, які належали спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ІФ №018781 від 21 серпня 2000 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №44 (а.с.35).

Як встановлено в судовому засіданні, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Депутат О.З. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння ( користування, розпорядження) спадковим майном.

Згідно ч.2 ст.553 ЦК УРСР, спадкоємець за законом чи за заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом 6 місяців з дня її відкриття.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він

фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного Кодексу 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в Постанові «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року (з відповідними змінами, які діяли на час виникнення даних правовідносин), заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.

На час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР (1963 р.) його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Виходячи зі змісту наведеної норми закону прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Станом на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ), ОСОБА_3 проживав разом з нею та здійснював догляд. Після смерті ОСОБА_2 ,. та шість місяців по тому, ОСОБА_3 здійснював догляд за майном померлої та користуючись ним, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому він є таким, що прийняв у спадщину належне спадкодавцю на праві власності земельні ділянки і факт прийняття спадщини знайшли своє підтвердження долученими та дослідженими в судовому засіданні доказами. Встановлення факту прийняття спадщину заявниці необхідно для подальшого оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення заяви в частині встановлення факту прийняття спадщини.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 524, 549 ЦК УРСР, , керуючись статтями 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 256,315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Долинська міська рада Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та прийняття спадщини – задоволити.

Встановити фактщо ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителька АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Долинська міська рада Івано-Франківської області, юридична адреса: 77500 м.Долина пр-т.Незалежності,5 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054317.

Суддя: