Рішення № 10027064, 25.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 8/020-10/17          

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна”

про стягнення 824243,12грн. та повернення транспортного засобу

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша

лізингова компанія”

про зобов’язання виконати умови договору

За участю представників:

від позивача Морозов О.О. (довір. № 11 від 09.09.2009р.);

від відповідача Бураковський Д.Р. (довір. від 17.02.2010р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” (далі - відповідач) про стягнення 824243,12грн. та повернення транспортного засобу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за лізинговою угодою № ВМ50105/03 від 13.10.2005р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010р. (суддя Чорна Л.В.) порушено провадження у справі № 8/020-10, розгляд справи призначено на 23.02.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2010р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010р.

В судовому засіданні 30.03.2010р. оголошено перерву до 13.04.2010р.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 06.04.2010р. на підставі ст. 24 Закону „Про судоустрій України”, справу № 8/020-10 із провадження судді Чорної Л.В. передано до провадження судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 8/020-10 прийнято до провадження та присвоєно їй № 8/020-10/17, судове засідання призначено на 23.04.2010р.

29.03.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником відповідача подано зустрічну позовну заяву (Вх. № 3483 від 29.03.2010р.) про зобов’язання позивача видати на ім’я відповідача довіреності на право управління і керування транспортним засобом –автомобілем марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ.

13.04.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником позивача подано відзив на зустрічну позовну заяву (Вх. № 4142 від 13.04.2010р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2010р. прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” про зобов’язання виконати умови договору для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 17.05.2010р.

В судовому засіданні 17.05.2010р. оголошено перерву до 25.05.2010р.

В судовому засіданні 25.05.2010р. представник позивача підтримав первісний позов, зустрічний позов не визнав повністю. Водночас представник відповідача за первісним позовом зустрічний позов підтримав повністю, первісний позов не визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „УГБ” (Лізингоодержувач) укладено лізингову угоду № BM50105/03, за умовами якої лізингодавець зобов’язався передати транспортний засіб у користування лізингоодержувачу, а лізингоодержувач –прийняти даний транспортний засіб у користування, сплачувати лізингові платежі та повернути транспортний засіб по закінченню терміну лізингу.

13.10.2005р. між лізингодавцем та лізингоодержувачем укладено додаток №1 до угоди –лізинговий протокол, п. 1 якого визначено, що транспортним засобом є ВМW 530Хd (E60).

Строк лізингу становить 36 календарних місяців. Датою повернення транспортного засобу є дата, що визначена в акті прийому-передачі (п. 2 лізингового протоколу).

13.02.2006р. між сторонами договору складено додаток № 3 до угоди –акт прийому-передачі (а.с. 44-45), який підписаний та скріплений печатками сторін, за умовами якого лізингодавець надав лізингоодержувачу транспортний засіб –BMW 530, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ, а представник ЗАТ „Торговий дім „УГБ” Гевко С.М., що діяв на підставі довіреності ЯКБ № 597899 (а.с. 46) прийняв зазначений транспортний засіб.

Дата отримання транспортного засобу: 13.02.2006р. Дата повернення транспортного засобу: 12.02.2009р. (п.п. 3, 4 акту прийому-передачі).

24.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю „Каріна” (Поручитель) та Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „УГБ” (Боржник) укладено договір поруки № 24/12-07, за умовами якого поручитель поручається сплатити на користь кредитора за його першою вимогою лізингові платежі та зобов’язується сплатити на користь кредитора заборгованість за лізинговими платежами.

28.12.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „УГБ” (Первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю „Каріна” (Новий лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (Лізингодавець) укладено договір № 1 про заміну сторони за лізинговою угодою № ВМ50105/03 від 13.12.2005р., за умовами якого первісний лізингоодержувач передав, а новий лізингоодержувач взяв на себе право вимоги, що належить первісному лізингоодержувачу і став кредитором за лізинговою угодою, укладеною між первісним лізингоодержувачем і лізингодавцем.

Суд встановив, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином - 01.01.2008р. передав відповідачу у користування транспортний засіб - ВМW 530Хd (E60) реєстраційний номер АА 4207 АІ, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками первісного лізингоодержувача, нового лізингоодержувача та лізингодавця актом прийому-передачі (а.с. 51).

Про належне виконання позивачем зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договору.

Відповідач, в свою чергу, обов’язки за договором в частині, зокрема, сплати лізингового платежу за січень 2009р. в сумі 19594,54грн. не виконав, чим істотно порушив умови договору, транспортний засіб - ВМW 530Хd (E60) реєстраційний номер АА 4207 АІ після закінчення дії договору у строк обумовлений сторонами у п. 4 акту прийому-передачі позивачу не повернув.

08.12.2009р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов’язання по оплаті суми боргу в розмірі 19594,54грн. (а.с. 54) та письмову вимогу про сплату неустойки та повернення транспортного засобу (а.с. 58), а також рахунки –фактури № ПЛ –0000455 та № ПЛ –0013390 (а.с. 55, 58), що підтверджується описами вкладення у цінний лист на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” та фіскальними чеками № 5808 та № 5809 від 08.12.2009р. (а.с. 56, 57, 59, 60).

Відповідач про результати розгляду вимоги позивача не повідомив, вимогу про сплату лізингового платежу в розмірі 19594,54грн. за січень 2009р. та неустойки в розмірі 431079,88грн. не виконав, транспортний засіб не повернув.

Факт несплати відповідачем 19594,54грн. заборгованості по лізинговому платежу за січень 2009р. та 431079,88грн. неустойки за прострочення повернення об’єкта лізингу підтверджується довідкою ПАТ „ІНГ Банк України” № 43564 від 05.05.2010р. (а.с. 118-121), а також актом звірки платежів за період з 01.01.2008р. по 28.02.2009р. між позивачем та відповідачем (а.с. 129-131), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Предметом первісного позову є вимога позивача про стягнення 19594,54грн. заборгованості по лізинговому платежу, 431079,88грн. неустойки за прострочення повернення об’єкта лізингу та про зобов’язання відповідача повернути ТОВ позивачу транспортний засіб –автомобіль марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” (далі –Закон) лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частиною першою ст. 16 Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 8.2.b. лізингової угоди сторони погодили, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за лізинговою угодою, які мають бути сплачені протягом трьох днів із дня отримання лізингоодержувачем відповідних рахунків згідно графіком здійснення платежів (лізинговим протоколом).

Відповідно до п. 8.3. лізингової угоди сторони домовились, що лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання Додатку 1 (Лізинговий протокол). В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та зараховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до ЄВРО на дату виставлення такого рахунку.

Аналогічну позицію сторони визначили при підписанні додатку 1 до лізингової угоди –лізингового протоколу від 13.12.2005р. (п. 5 лізингового протоколу) та в Додатку 1.1 від 13.02.2006р. –Угода про зміну розміру платежів.

Відповідно до додатку № 1.1 від 13.02.2006р. сторони визначили, що сума лізингового платежу за січень 2009р. становить 10300,43грн., при цьому офіційний курс НБУ до ЄВРО на дату підписання цього додатку становив 6,04485грн./ЄВРО.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач свої обов’язки за договором в частині сплати лізингового платежу в сумі 19594,54грн. за січень 2009р. не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19594,54грн. лізингового платежу є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання за договором в частині повернення транспортного засобу, позивачем, за період з 13.02.2009р. по 12.01.2010р., нарахована неустойка в сумі 431079,88,грн.: 39189,08грн. за період з 13.02.2009 по 12.03.2009р.; 39189,08грн. за період з 13.03.2009 по 12.04.2009р.; 39189,08грн. за період з 13.04.2009р. по 12.05.2009р., 39189,08грн. за період з 13.05.2009р. по 12.06.2009р., 39189,08грн. за період з 13.06.2009р. по 12.07.2009р., 39189,08грн. за період з 13.07.2009р. по 12.08.2009р., 39189,08грн. за період з 13.09.2009р. по 12.10.2009р., 39189,08грн. за період з 13.10.2009р. по 12.11.2009р., 39189,08грн. за період з 13.11.2009р. по 12.12.2009р., 39189,08грн. за період з 13.12.2009р. по 12.01.2010р. Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути йому транспортний засіб –автомобіль марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Частиною 2 ст. 11 Закону встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу –повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 2.4 лізингової угоди строк чинності угоди розпочинається датою підписання даної угоди та закінчується датою викупу або повернення транспортного засобу згідно розділу 12 лізингової угоди.

Дата повернення транспортного засобу: 12.02.2009р. (п. 4 акту прийому-передачі).

Пунктом 12.2. лізингової угоди передбачено обов’язок відповідача після закінчення дії лізингової угоди повернути транспортний засіб (об’єкт лізингу) лізингодавцеві.

Суд встановив, що пунктом 4 акту прийому-передачі від 13.02.2006р. сторони погодили дату повернення транспортного засобу - автомобіля марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ: 12.02.2009р.; відповідач даний транспортний засіб 12.02.2009р. не повернув та користувався ним після 12.02.2009р., про що свідчать: фотографія (а.с. 99), яка зроблена інспектором роти ДПС м. Вінниця Гончаруком Анатолієм Івановичем 29.03.2009р., постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2009р. (а.с. 100) та пояснення представника відповідача в судовому засіданні 25.05.2010р.; 08.12.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення транспортного засобу, що підтверджується описами вкладення у цінний лист на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” (а.с. 59) та фіскальними чеками № 5808 та № 5809 від 08.12.2009р. (а.с. 60); на момент судового розгляду справи відповідач транспортний засіб позивачу не повернув.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 431079,88грн. неустойки за прострочення повернення об’єкта лізингу та повернення відповідачем позивачу транспортного засобу –автомобіля марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно також підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, кризові явища у вітчизняній економіці, а також те, що відповідач за період з 01.01.2008р. по 01.01.2009р. належним чином виконував зобов’язання за договором, суд вирішив зменшити розмір штрафної санкції (неустойки за неповернення майна) до 215539,94грн.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2005р. у справі № 14/298.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” (позивача за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (відповідача за зустрічним позовом) про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” видати на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” довіреність на право управління і керування транспортним засобом –автомобілем марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ суд вирішив відмовити виходячи з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом, після закінчення строку дії лізингової угоди, не повернув транспортний засіб - автомобіль марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ відповідачу за зустрічним позовом та безпідставно ним користувався, про що свідчить фотографія про фіксацію перевищення швидкості автомобілем марки BMW 530Xd, державний номер АА 4207 АІ (а.с. 99), яка зроблена інспектором роти ДПС м. Вінниця Гончаруком Анатолієм Івановичем 29.03.2009р., постановою у справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2009р. (а.с. 100) та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні 25.05.2010р.

Суд встановив, що 14.08.2009р. відповідач за зустрічним позовом надав представнику позивача за зустрічним позовом два підписані та скріплені печаткою ТОВ „Перша лізингова компанія” примірники проекту додаткової угоди № 1.1.1. якою планувалось продовжити строк дії Лізингової угоди № ВМ50105/0 до 13.08.2010р. Дані примірники були надані позивачу за зустрічним позовом для розгляду і у випадку згоди підписання, проставляння печатки та надіслання одного підписаного екземпляру відповідачу за зустрічним позовом, як підтвердження досягнення домовленості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Приписами ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого заковом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно частин 1, 2, 3 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладений як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Частинами 2, 3 ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до законодавства України договір фінансового лізингу обов'язково повинен бути укладений в письмовій формі, а додатковою угодою № 1.1.1 пропонувалось внести зміни до лізингової угоди, а саме, продовжити строк її дії та змінити розмір лізингових платежів, та враховуючи положення ст. 638 ЦК України, надання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом 2 екземплярів підписаного лише з боку відповідача за зустрічним позовом проекту додаткової угоди № 1.1.1. від 14.08.2009р. є офертою, тобто пропозицією укласти дану додаткову угоду і внести зміни до лізингової угоди. Відповідно до ст. 638 ЦК України ТОВ „Каріна” мало надати ТОВ „Перша лізингова компанія” один примірник додаткової угоди № 1.1.1 підписаний та з печаткою ТОВ „Каріна” для того, щоб додаткова угода № 1.1.1 набрала законної сили, тобто акцептувати оферту ТОВ „Перша лізингова компанія”. ТОВ „Каріна” не надало ТОВ „Перша лізингова компанія” підписаного примірника додаткової угоди № 1.1.1, а відтак, не акцептувало оферту позивача за первісним позовом, що додатково підтверджується листом № 29/10-09 від 29.10.2009р., яким ТОВ „Каріна” повідомило ТОВ „Перша лізингова компанія”, що строк дії лізингової угоди № ВМ50105/03 від 13.10.2005 року закінчився 12.02.2009р. Приймаючи до уваги вищезазначене та те, що задоволення первісного позову у даній справі виключає задоволення зустрічного, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ „Каріна” щодо зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” видати на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” довіреність на право управління і керування транспортним засобом –автомобілем марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ є безпідставними і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

                    Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Каріна” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 8; код ЄДРПОУ 16294498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (01001, м. Київ, пров. Музейний, 4; код ЄДРПОУ 30436756) 19594 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто чотири гривні) 54 коп. заборгованості по лізинговому платежу, 215 539 (двісті п’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять дев’ять гривень) 94 коп. неустойки за прострочення повернення об’єкта лізингу, 8242 (вісім тисяч двісті сорок дві гривні) 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Каріна” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 8; код ЄДРПОУ 16294498) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Перша лізингова компанія” (01001, м. Київ, пров. Музейний, 4; код ЄДРПОУ 30436756) транспортний засіб –автомобіль марки BMW 530Xd, 2005 року випуску, державний номер АА 4207 АІ.

4. У задоволенні зустрічного позову –відмовити повністю.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 28.05.2010р.