Рішення № 10026883, 18.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 8/046-10/20          

господарський суд київської області

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року                                         Справа № 8/046-10/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до Фізичної особи –підприємця Малека Руслана Алієвича, м. Біла Церква

про стягнення 3741,64 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від прокуратури: Битько Н.М. (посвідчення № 32)

від позивача: Коваль Р.П. (довіреність № 12-1-27/410 від 12.04.2010 р.)

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

Обставини справи:

Прокурор м. Біла Церква (далі –прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі –позивач) до Фізичної особи –підприємця Малека Руслана Алієвича (далі - відповідач) про стягнення 3741,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на укладення між позивачем та відповідачем договору № 384 від 02.06.2008 р. оренди нежитлового приміщення, згідно якого управління комунальної власності Білоцерківської міської ради передало в оренду нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності. Однак платежі за користування приміщенням сплачувалися відповідачем неналежним чином.

У зв’язку з викладеним прокурор просить суд стягнути з відповідача 3412,11 грн. основного боргу з орендної плати, 329,53 грн. пені, а також стягнути 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання 30.04.2010 р. представник прокуратури не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у судовому засіданні 18.05.2010 р. прокурор позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав.

У судових засіданнях 30.04.2010 р. та 18.05.2010 р. позивач позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 30.04.2010 р. та 18.05.2010 р. відповідач не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.06.2008 р. між управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем Малек Русланом Алієвичем (орендар) був укладений договір № 384 оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1 укладеного договору орендодавець передає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 29,40 кв. м, яке розташоване на другому поверсі трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4-а, що знаходиться на балансі орендодавця.

У відповідності з п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 941,76 грн. (в т.ч. ПДВ 156,96 грн.) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Пунктом 3.2 договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційний встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,07 % від суми недоплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки Національного банку України, відповідно змінюється розмір пені.

Згідно акту прийому – передачі до договору оренди № 384 від 02.06.2008 р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 29,40 кв. м, яке розташоване на другому поверсі трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4-а, що знаходиться на балансі орендодавця.

Згідно додаткової угоди № 1 від 02.06.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 384 від 02.06.2008 р., були внесені зміни до вказаного договору оренди, а саме –застосовано фіксовану орендну плату в розмірі 10 грн. за 1 кв. м.

Як слідує з позову, починаючи з лютого 2009 року, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконував належним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість з орендної плати перед управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради, яка підтверджується довідкою № 12-5-23/25 від 29.04.2010 р. управління комунальної власності Білоцерківської міської ради про те, що заборгованість з орендної плати у ФОП Малек Руслана Алієвича станом на 30.04.2010 р. складає 3741, 64 грн., у тому числі –329,53 грн. заборгованості по сплаті пені.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 3412,11 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 329,53 грн. за період з 16.02.2009 р. до 16.07.2009 р.

Однак сума пені, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням зазначених приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить 123,00 грн. за вищевказаний період.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог прокурора м. Біла Церква.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця Малек Руслана Алієвича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд. 46, кв. 306, ідентифікаційний номер 2462315137) на користь управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, код 23570409) –3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 11 коп. основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 00 коп. пені.

3.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця Малек Руслана Алієвича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд. 46, кв. 306, ідентифікаційний номер 2462315137) в доход Державного бюджету України

на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 93 (дев’яносто три) грн. 02 коп.

на р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22050000, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 22 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –25.05.2010 р.