Ухвала суду № 100267469, 29.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10912/21

Провадження № 2-з/638/451/21

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2021 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Каленик Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ», треті особи – Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» («ВіЕйБі Банк»), Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, про визнання договорів припиненими, припинення іпотеки, вилучення записів про іпотеку та записів про обтяження,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ», треті особи – Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» («ВіЕйБі Банк»), Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, про визнання договорів припиненими, припинення іпотеки, вилучення записів про іпотеку та записів про обтяження.

27 вересня 2021 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Каленик О.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення в якому просить: вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони іншим особам (в тому числі ТОВ «Фінансова компанія АССІСТО») вчиняти дії щодо предмета спору (в тому числі реєстрацію права власності за кредитором) або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання щодо квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 25.4 кв. м., загальною площею 67,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №44571776300, що належить ОСОБА_1 РНКОКПП НОМЕР_1 на праві власності; заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-якій спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 25.4 кв. м., загальною площею 67,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №44571776300.

Заява мотивована тим, що на адресу позивача у справі від ТОВ «Фінансова компанія АССІСТО» надійшов лист із повідомленням про право і можливість застосувати примусові заходи стягнення в рахунок заборгованості по кредитним договорам, забезпеченим іпотекою третіх осіб.

Позивач - ОСОБА_1 постійно мешкає та його місце мешкання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Саме за вказаною адресою знаходиться майно, яке на думку позивача протиправно знаходиться у іпотеці, а право розпорядження ним обмежено відповідними записами у відповідних ЄДР. Спір право щодо вказано майна відповідає змісту позовних вимог, а майно, що є на теперішній час предметом іпотеки, є спірним.

Зазначене вище житлове приміщення є єдиним місцем проживання особи, тому стягнення на предмет іпотеки як позасудовий спосіб задоволення вимог кредитора призведе до суттєвого погіршення правового становища позивача, призведе до порушення його права на звернення за судовим захистом та його права на справедливий судовий розгляд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без проведення судового засідання в порядку письмового провадження згідно із ч. 7 ст. 13 ЦПК України.

Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, вбачається, що предметом позовних вимог у даній справі є визнання договорів припиненими, припинення іпотеки, вилучення записів про іпотеку та записів про обтяження щодо квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 25.4 кв. м., загальною площею 67,9 кв.м.

З доданих до позовної заяви доказів вбачається, а саме Повідомлення-вимоги від 22.02.2021 ТОВ «ФК АССІСТО» квартира АДРЕСА_1 , обтяжена іпотекою, номер запису про іпотеку 6885296 від 28.12.2009 року, встановлену на підставі договору №14 про зміни та доповнення до договору іпотеки, серія та номер реєстровий № 2328 виданий 28.11.2012 приватним нотаріусом ХМНО Дахно О.А., і кредитор має намір звернути стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Як підставу для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник посилається те, що отримав від ТОВ «ФК «АССІСТО» листа з повідомленням про право і можливість застосувати примусові заходи стягнення в рахунок заборгованості по кредиту, забезпеченим іпотекою. Позивач вважає, що квартира обтяжена іпотекою протиправно.

Тобто реалізація стягнення на спірне майно призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, між позивачем та відповідачем є наявність спору обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 , та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири може ускладнити захист позивачем своїх прав у випадку звернення стягнення на спірне майно ТОВ «ФК «АССІСТО».

В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (в тому числі реєстрацію права власності за кредитором), заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження цієї частки) права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Суд вважає обґрунтованим посилання заявника у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку звернення ТОВ «ФК «АССІСТО» стягнення на зазначену квартиру, яка обтяжена іпотекою, це ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на предмет спору, враховуючи, що обраний вид забезпечення позову, а саме заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій, який позивач просить застосувати, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 201/16142/17.

Суд вважає необхідним зазначити, що заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири обмежує лише право власника та іпотекодержателя на розпорядження майном, і діє до розгляду по суті цивільної справи № 638/10912/21.

Заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири жодним чином не порушить прав відповідача як іпотекодержателя. Вжиття судом таких заходів забезпечення позову запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Застосовувати заходи зустрічного забезпечення суд не вважає за необхідне у зв`язку із відсутністю відомостей про те, що забезпечення позову спричинить збитки для відповідачки.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 – адвоката Каленик Олександра Володимировича про забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити ТОВ «Фінансова компанія АССІСТО» вчиняти дії щодо предмета спору (в тому числі реєстрацію права власності за кредитором) або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання щодо квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 25.4 кв. м., загальною площею 67,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №44571776300, що належить ОСОБА_1 РНКОКПП НОМЕР_1 на праві власності.

Заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (зокрема але не виключно щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-якій спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів) щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 25.4 кв. м., загальною площею 67,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №44571776300, що належить ОСОБА_1 РНКОКПП НОМЕР_1 на праві власності.

Копію ухвали направити для негайного виконання до Регіонального центру послуг Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61000, м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 144; 61000, м. Харків, м-н. Павлівський, 4).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін