Ухвала суду № 100265327, 12.10.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53801/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у залі суду заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Разом з позовною заявою до суду подано і заяву про забезпечення позову шляхом заборони роботодавцю ТОВ «Дієса» або будь-яким іншим третім особам здійснювати перешкоди у реалізації права на працю працівнику за робочим місцем (вул. Кільцева дорога, буд. 4, м. Київ, 03170), в обґрунтування якої вказано, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення трудових прав позивача, зокрема, незаконного звільнення шляхом скорочення, що значено ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду по поновленню його на роботі, призведе до того, що позивачу необхідно буде докласти значних зусиль для відновлення порушення прав, та заборонити роботодавцю в особі його керівного органу, директору магазинів або іншим третім особам скорочувати штат працівників магазину, встановлений наказом № Z00/28/09/004 від 28 вересня 2021 року.

У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як обґрунтовує свою заяву позивач, спір у сторін виник у зв`язку із тим, що працедавцем під надуманими підставами було видано наказ про припинення господарської діяльності підприємства № 05/08/2 від 05 серпня 2021 року, оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 09 вересня 2020 року у справі № 910/10900/19 стосується виселення ТОВ «Дієса» за адресою: м. Київ, вул. Кільцева, буд. 4, тоді як припинення діяльності магазину, де розташоване його робоче місце - АДРЕСА_1 . З наказом № 05/08/2 від 05 серпня 2021 року, як стверджує позивач, не було ознайомлено під розпис та не виконано вимоги приписів частини третьої статті 32 КЗпП України щодо завчасного повідомлення про зміну істотних умов праці. Наказ про переміщення № 25/08/3 від 25 серпня 2021 року також є незаконним, оскільки він сформований на підставі незаконного наказу № 05/08/2 від 05 серпня 2021 року та, враховуючи, що позивача не було ознайомлено з даним наказом № 25/08/3 від 25 серпня 2021 року під розпис та завчасно не повідомлено про переміщення, наказ по переміщення виданий із грубими порушеннями. 28 вересня 2021 року роботодавцем видано наказ про звільнення № Z00/28/09/004 від 28 вересня 2021 року, з яким позивача не ознайомили під розпис. Про своє майбутнє звільнення позивач дізнався із усного повідомлення керуючого магазином, який повідомив, що 29 жовтня 2021 року позивача буде звільнено на підставі пункту 6 ст. 36 КЗпП України. Разом з тим, ТОВ «Дієса» 28 вересня 2021 року видано наказ про звільнення позивача на підставі частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки не повідомили про майбутнє звільнення завчасно, не запропонували іншу роботу чи посаду.

Згідно з приписами частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Згідно із частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов`язане з предметом спору, що відповідно до вимог статті 150 ЦПК України є недопустимим.

Відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя І. В. Литвинова