Рішення № 10026047, 31.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2010 р. Справа № 14/034-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача (за первісним позовом): П’янова Н. В. (довіреність б/н від 12.01.2010 р.);

від відповідача (за первісним позовом): Холодов О. В. (довіреність б/н від 22.03.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т”, с. Радгоспне, Харківський район, Харківська область

до Приватного підприємства „Світпак”, м. Вишневе

про стягнення 60640, 05 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства „Світпак”, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т”, с. Радгоспне, Харківський район, Харківська область

про зобов’язання прийняти продукцію

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Автосервіс-Т” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Світпак” про стягнення 60640, 05 грн. попередньої оплати за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо поставки товару у встановлений строк згідно договору постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі № 14/034-09 за позовом ТОВ „Автосервіс-Т” до ПП „Світпак” про стягнення 60640, 05 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 27.01.2010 р.

27.01.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.02.2010 р.

17.02.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив б/н від 17.02.2010 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Згідно ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Листом від 09.06.2008 р. ПП „Світпак” проінформувало ТОВ „Автосервіс-Т” про те, що продукція на загальну суму 60640, 05 грн., відповідно до умов договору, готова для передання її замовнику. Отже, свої зобов’язання щодо передачі продукції, відповідно до умов договору, відповідач виконав належним чином. А відтак посилання позивача на прострочення відповідачем виконання зобов’язання щодо передачі продукції є безпідставним.

За наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 10.03.2010 р.

10.03.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.03.2010 р.

23.03.2010 р. до загального відділу суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява б/н від 23.03.2010 р., у якій відповідач просить суд зобов’язати позивача прийняти у відповідача продукцію відповідно до договору поставки продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) невиконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов’язку щодо прийняття продукції згідно договору постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2009 р. прийнято зустрічний позов ПП „Світпак” для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ „Автосервіс-Т” у справі № 14/034-09 і призначено його розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.03.2010 р.

31.03.2010 р. перед судовим засіданням до загального відділу суду від позивача (за первісним позовом) –відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н б/д на зустрічну позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу (за зустрічним позовом) у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти зустрічного позову відповідач (за зустрічним позовом) обґрунтовує наступним.

Належним виконанням за договором постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р. вважається передача продукції, що відповідає погодженому сторонами оригінал-макету та ДСТ і ТУ заводу-виробника, що в даному випадку здійснено не було. Таким чином, відповідачем (за первісним позовом) свої зобов’язання щодо поставки продукції позивачу (за первісним позовом) відповідно до умов договору виконано не було.

31.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Також представник позивача (за первісним позовом) –відповідача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Також представник позивача (за зустрічним позовом) –відповідача (за первісним позовом) надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 р. між ПП „Світпак” та ТОВ „Автосервіс-Т” було укладено договір постачання продукції № 147/04-08, згідно п. 1.1. якого постачальник постачає і передає у власність замовника поліетиленову продукцію, згідно специфікації, що вказується в додаткових угодах на кожну окрему партію продукції, і оригінал-макетові, затвердженому для кожної окремої партії продукції, які є невід’ємними додатками до даного договору.

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов’язується приймати продукцію та проводити розрахунки за неї згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору замовник зобов’язується затвердити оригінал-макет, скоректований постачальником, протягом 1 (одного) дня з моменту надання його постачальником.

Пунтком 2.4. договору термін постачання продукції: протягом 25 робочих днів з моменту підписання додаткової угоди на партію продукції і виконання умов, передбачених п. 2.1. і п. 3.2.1. даного договору.

Згідно п. 3.1. договору ціна продукції виражається в національній валюті України і вказується в додаткових угодах на кожну окрему партію продукції.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата продукції здійснюється в безготівковому порядку: п. 3.2.1. передоплата 75 % вартості продукції протягом п’яти банківських днів з моменту підписання додаткової угоди на партію продукції; п. 3.2.2. сума, що залишилася, підлягає доплаті протягом двох банківських днів з моменту готовності продукції в повному обсязі, про що постачальник повідомляє замовника в письмовому вигляді.

Відповідно до п. 3.3. договору остаточний розрахунок здійснюється за фактично виготовлену кількість продукції.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що при постачанні продукції в кількості більшій, ніж зазначено в специфікації, замовник зобов’язаний прийняти та сплатити надлишкову кількість продукції згідно умов даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати ДСТ і ТУ заводу-виробника, специфікації і затвердженому оригінал-макетові.

Згідно п. 6.4. договору претензії по якості продукції приймаються в триденнйи термін із дня отримання продукції замовником. Претензії обов’язково підтверджуються зразками дефектних виробів і відповідним актом замовника.

Відповідно до п. 6.5. договору у випадках належним чином підтвердженої претензії до якості продукції, за додатковою домовленістю із замовником, постачальник відшкодовує вартість дефектної продукції коштами або іншою продукцією (при цьому повернення дефектної продукції постачальникові обов’язкове) або зменшує вартість дефектної продукції.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 10.4. договору визначено, що договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом календарного року або до повного виконання сторонами своїх обов’язків за даним договором.

25.04.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р., згідно якої сторони погодили специфікацію продукції: три типи пакету, загальний тираж –40000 одиниць, загальна вартість –43500 грн.

08.05.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р., згідно якої сторони погодили специфікацію продукції: один тип пакету, тираж –10000 одиниць, загальна вартість –10800 грн.

25.04.2008 р. замовником було затверджено оригінал-макети на кожну окрему партію продукції.

Після підписання договору сторонами було погоджено та збільшено кількість замовленої продукції до 55655 одиниць і збільшено відповідно вартість продукції до 60640, 05 грн., що підтверджується рахунками-фактурами № 40 від 07.05.2008 р., № 38 від 24.04.2008 р., № 285 від 20.06.2008 р., письмовими поясненнями, викладеними сторонами у позовній заяві і відзиві на позов відповідно, листом б/н від 09.06.2008 р. ПП „Світпак” та іншими листами сторін.

На виконання умов договору у травні –червні 2008 р. позивачем (за первісним позовом) було оплачено відповідачу (за первісним позовом) вартість товару у повному обсязі та перераховано йому грошові кошти у розмірі 60640, 05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3635 від 14.05.2008 р. на суму 10800 грн., платіжним дорученням № 3613 від 14.05.2008 р. на суму 28900 грн., платіжним дорученням № 4541 від 19.06.2008 р. на суму 17992, 73 грн., платіжним дорученням № 4752 від 24.06.2008 р. на суму 2947, 32 грн.

Враховуючи те, що станом на 14.05.2008 р. позивачем (за первісним позовом) було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача (за первісним позовом) грошові кошти у розмірі 39700, 00 грн., то відповідно до п.п. 2.4., 2.1., 3.2.1. договору останній зобов’язаний був поставити продукцію, вказану у додатковій угоді № 1, до 18.06.2008 р. (включно).

А враховуючи те, що станом на 19.06.2008 р. позивачем (за первісним позовом) було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача (за первісним позовом) грошові кошти у розмірі 57692, 73 грн., тобто повністю виконано обов’язок по оплаті передоплати, передбаченої п. 3.2.1. договору, щодо всієї продукції, то відповідно до п.п. 2.4., 2.1., 3.2.1. договору відповідач (за первісним позовом) зобов’язаний був поставити всю продукцію, що є предметом договору, до 24.07.2008 р. (включно).

19.06.2008 р. ПП „Світпак” звернулось до ТОВ „Автосервіс-Т” із листом б/н від 09.06.2008 р., у якому повідомило про готовність продукції у повному обсязі на суму 60640, 05 грн., про отримання попередньої оплати у розмірі 39700 грн. та зазначило про готовність передачі продукції після здійснення позивачем (за первісним позовом) оплати у повному обсязі. Факт направлення відповідачем (за первісним позовом) позивачу (за первісним позовом) листа б/н від 09.06.2008 р. підтверджується копією простого листа із штемпелем від 19.06.2008 р.

27.06.2008 р. ПП „Світпак” запропонувало ТОВ „Автосервіс-Т” прийняти продукцію, визначену договором, однак замовник відмовився прийняти продукцію, у зв’язку із її невідповідністю вимогам щодо якості, встановленої договором.

Після цього ТОВ „Автосервіс-Т” звернулось до ПП „Світпак” із претензією № 433 від 01.07.2008 р., у якому зазначило, що продукція, яку 27.06.2008 р. відповідач (за первісним позовом) запропонував прийняти позивачу (за первісним позовом) є неякісною, в підтвердження чого ТОВ „Автосервіс-Т” було складено акт дефектації № 1 та додано його до претензії № 433 від 01.07.2008 р. У зв’язку із чим, ТОВ „Автосервіс-Т” просило ПП „Світпак” відшкодувати вартість дефектної продукції шляхом повернення передоплати, здійсненої позивачем (за первісним позовом) у розмірі 60640, 05 грн. Вказані претензію та акт дефектації було отримано ПП „Світпак” 08.07.2008 р., про що зазначено останнім у його листі б/н від 09.07.2008 р.

На претензію № 433 від 01.07.2008 р. відповідач (за первісним позовом) звернувся до позивача (за первісним позовом) із листом б/н від 09.07.2008 р., у якому зазначив, що претензія та акт дефектації ним було отримано 08.07.2008 р. і він погоджується із неякістю продукції, вказаної у п. 1 акту дефектації, та не погоджується із зауваженнями щодо іншої продукції.

На лист б/н від 09.07.2008 р. позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача (за первісним позовом) із листом № 444 від 11.07.2008 р., у якому просив останнього в строк до 22.07.2008 р. надати номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів, яким відповідає виготовлена продукція, та копії стандартів, технічних умов, іншої документації на підтвердження якості виготовленої продукції.

У вересні 2008 р. ПП „Світпак” звернулось ТОВ „Автосервіс-Т” із листом № 29 від 16.09.2008 р., у якому зазначило, що 18.07.2008 р. ним було направлено технічну аналітичну картку кінцевої продукції, а також зазначило, що приймає зауваження стосовно продукції з ТМ „АИС” та не приймає зауваження стосовно продукції з ТМ „Geely”, „Chana”, „Ssang Yong”.

У листопаді 2008 р. позивач (за первісним позовом) звернувся до ВАТ „Укрпластик” із листом № 644 від 14.11.2008 р., у якому просив останнього провести експертизу продукції, що є предметом договору, на її відповідність вимогам щодо якості.

У листопаді 2008 р. відповідач (за первісним позовом) двічі звертався до позивача (за первісним позовом) із листом № 40 від 17.11.2008 р. та із листом № 44 від 27.11.2008 р., у яких просив перенести проведення експертизи на іншу дату, у зв’язку із неможливістю забезпечити присутність на ній його представників.

26.03.2009 р. ТОВ „Автосервіс-Т” звернулось до ПП „Світпак” із листом № 733 від 20.03.2009 р., у якому просило останнього повідомити про можливі місце та строки проведення вибірки продукції для проведення експертизи. Факт направлення позивачем (за первісним позовом) відповідачу (за первісним позовом) листа № 733 від 20.03.2009 р. підтверджується фіскальним чеком № 0665 від 25.03.2009 р. про відправлення рекомендованого листа № 06261626 та повідомленням про вручення рекомендованого листа № 06261626.

10.11.2009 р. ТОВ „Автосервіс-Т” звернулось до ПП „Світпак” із вимогою б/н від 10.11.2009 р., у якому зазначило, що станом на 05.11.2009 р. відповідач (за первісним позовом) так і не вирішив питання щодо поставки та передачі позивачу (за первісним позовом) якісної продукції. Крім того, ТОВ „Автосервіс-Т” у вимозі вказало, що у зв’язку із тим, що ПП „Світпак” не виконало зобов’язання, передбачені договором, щодо поставки і передачі якісної продукції, тривалий час ігнорувало пропозиції щодо проведення незалежного експертного дослідження запропонованої до прийняття продукції, ТОВ „Автосервіс-Т” втратило інтерес в виконанні ПП „Світпак” своїх обов’язків за договором, відмовляється від подальшого прийняття продукції, що є предметом договору, і вимагає повернути сплачену передоплату у розмірі 60640, 05 грн. Факт направлення позивачем (за первісним позовом) відповідачу (за первісним позовом) вимоги б/н від 10.11.2009 р. підтверджується фіскальним чеком № 9148 від 10.11.2009 р. про відправлення рекомендованого листа № 06418967 та фіскальним чеком № 9149 від 10.11.2009 р. про відправлення рекомендованого листа № 06418002.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) обов’язок щодо передачі товару позивачу (за первісним позовом) у встановленому законодавством і договором порядку не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаних уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, акту прийому-передачі продукції та переданої позивачу (за первісним позовом) документації, а також наявними у матеріалах справи документами і листами. У зв’язку із тим, що відповідач (за первісним позовом) у встановлений договором строк не виконав обов’язок щодо передачі товару позивачу (за первісним позовом), у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення із відповідача (за первісним позовом) заборгованості у розмірі 60640, 05 грн. за договором постачання продукції № 147/04-08 від 25.04.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог ПП „Світпак” до ТОВ „Автосервіс-Т” про зобов’язання прийняти продукцію, викладених у зустрічній позовній заяві, то необхідно зазначити наступне.

Судом встановлено, що предметом первісного позову є вимога про повернення попередньої оплати за договором, а предметом зустрічного позову є вимога про зобов’язання прийняти продукцію за договором.

Суд дійшов висновку, що вимога за первісним позовом та вимога за зустрічним позовом є взаємовиключними.

Отже, у зв’язку із тим, що задоволення вимоги за первісним позовом повністю виключає задоволення вимоги за зустрічним позовом, такі зустрічні вимоги ПП „Світпак” є безпідставними, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача (за первісним позовом) –позивача (за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Світпак” (ідентифікаційний код 33269309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т” (ідентифікаційний код 34265200) 60640 (шістдесят тисяч шістсот сорок) грн. 05 (п’ять) коп. заборгованості та судові витрати 606 (шістсот шість) грн. 40 (сорок) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

17 травня 2010 р.