Рішення № 10025683, 26.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 4/053-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "Хлібороб", смт. Козельщина, Полтавська обл.

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 10668,00 грн.

за участю представників сторін:

позивач не зявився;

відповідач не зявився;

Обставини справи:

Фермерським господарством "Хлібороб" (позивач) заявлено позов до господарського суду Київської облаті Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 10668,00 грн., з яких 8822,00 грн. борг, 373,46 грн. пеня, 1472,54 грн. 3% річних та інфляційних в розмірі 1472,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором від 28.04.2009р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

19.04.2010р. відповідач в судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 26.04.2010р.

26.04.2010р. сторони в судове засідання не зявились. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 06.04.2010р. та 19.04.2010р., в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

28 квітня 2009 року між Фермерським господарством "Хлібороб" (продаввець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару (Договір), відповідно умов до якого продавець зобовязується продати, а покупець зобовязується прийняти та оплатити вказаний товар (п.п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата здійснюється по факту поставки у строк через 21 день з моменту підписання накладних.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар (буряк) на загальну суму 8892,00 грн., про що свідчить накладна № 7 від 24.04.2009р., підписана уповноважених представників сторін.

12.01.2010р Фермерське господарство "Хлібороб" направило на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 претензію (оригінал претензії та повідомлення про вручення № 3783 залучено до матеріалів справи), в якій позивач просить відповідача сплатити кошти в сумі 8892,00 грн. Вказана претензія відповідачем не задоволена та залишена без належного реагування.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів сплати заборгованості за договором не надав, доводів позивача не спростував.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання СПД ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором від 28.04.2009р. по передачі сплаті товару на суму 8892,00 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 373,46 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з частиною першою ст. 546, частиною першою ст. 547, частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки договором від 28.04.2009р. сторонами не встановлена відповідальність покупця (відповідача) за несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення 373,46 грн. пені з СПД ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Крім пені, позивач просить стягнути з відповідача 1283,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши вказану вимогу, зазначає наступне:

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці.

Проте, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат з зазначенням періоду їх нарахування з вказівкою з якої дати і по яку розраховані інфляційні втрати, виходячи із суми заборгованості за відповідний період з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували зазначений розрахунок, позивачем не подано.

В звязку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8892,00 грн. боргу. В частині стягнення 373,46 грн. суд відмовляє, в частині стягнення 1283,13 грн. без розгляду.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства "Хлібороб 39100, Полтавська обл., смт Козельщина, вул. Партизанська, 5, код 21059167) 8892 (вісім тисяч вісімсот девяносто дві) грн.. 00 коп. заборгованості, 88 (вісімдесят вісім) грн.. 92 коп. державного мита, 196 (сто девяносто шість) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 373,46 грн. відмовити.

4. В частині стягнення 1283,13 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 19.05.2010р.