Рішення № 10025613, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/16926.05.10 За позовом Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»

про стягнення 399 074,80 грн. та розірвання договору

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Горденок Я.В. –предст.,

Від Відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне видавництво «Преса України»Державного управління справами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 за період з жовтеня 2007 року по лютий 2010 року у сумі 399 074,80 грн.; розірвати Договір на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 та зобов’язати Відповідача звільнити територію Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами від транспортних засобів, розміщених на ній.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 в частині оплати наданих послуг за вказаним Договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2007 між Державним видавництвом «Преса України»Державного управління справами (далі –Позивач, Видавництво) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»(далі –Відповідач, Товариство) укладено Договір на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 (далі –Договір), відповідно до умов якого Видавництво надає Товариству послуги з розміщення на умовах Договору транспортних засобів Товариства на території Видавництва (п. 1.1 Договору).

За своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 є договором про надання послуг.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За вказаним Договором Відповідач мав право на розміщення на території Позивача 36 автомобілів категорії В (легкові автомобілі). Автомобілі розміщуються на огородженому майданчику на площі 750 кв.м за адресою: м. Київ, вул. А.Барбюса, 51/2 (Друкарня № 2) (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору Сторони обумовили, що вартість послуг, які надаються за Договором по розміщенню всіх автомобілів протягом 1 місяця відповідно до п. 1 Договору, становить 14122,51 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору на Відповідача покладений обов’язок оплачувати Видавництву відповідно до умов Договору послуги, які надаються Позивачем за цим Договором.

Грошова сума, що становить місячну вартість послуг, які надаються за Договором (п. 3.1 Договору) перераховується Товариством на банківський рахунок Видавництва авансом до 1-го числа кожного місяця, протягом якого будуть надаватись послуги (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору строк дії останнього встановлено з 24.10.2007 по 23.10.2012.

Так, на виконання Договору № 1/215 від 24.10.2007 Позивачем надавались Відповідачу відповідні послуги з розміщення автомобілів, про що складено відповідні акти, копії яких долучено до матеріалів справи.

Зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг Відповідачем не здійснені. Відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання в частині своєчасної та в повному обсязі оплати наданих йому послуг належним чином не виконав, в результаті чого за ним виник борг перед Позивачем за період з жовтня 2007 року по лютий 2010 року в сумі 399074,31 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем неодноразово направлялись Відповідачу претензії щодо сплати заборгованості за Договором на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007, на які Відповідач у відповідях визнавав заборгованість за Договором та зобов’язувався її погасити.

Однак, станом на час розгляду спору заборгованість Відповідача за Договором на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 перед Позивачем не погашена. Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 399074,31 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 399074,31 грн.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Так, на виконання зазначених норм Позивачем було передано Відповідачу лист № 103-934-к від 01.09.2009 з пропозицією достроково розірвати Договір на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007 у зв’язку з систематичним невиконанням Відповідачем грошових зобов’язань за Договором та звільнити територію Позивача від транспортних засобів Відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Станом на час розгляду спору Відповідач відповіді на лист Позивача № 103-934-к від 01.09.2009 не направив, доказів протилежного до суду не надав.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

З урахуванням викладеного, вимоги про розірвання Договору на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007, укладеного між Державним видавництвом «Преса України»Державного управління справами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто», підлягають задоволенню.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 51/2, код 32982981) на користь Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, код 05905668) 399074,31 грн. заборгованості.

Розірвати Договір на надання послуг з розміщення автомобілів № 1/215 від 24.10.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 51/2, код 32982981) та Державним видавництвом «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, код 05905668).

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 51/2, код 32982981) звільнити територію Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, код 05905668) за адресою: м. Київ, вул. А.Барбюса, 51/2 (Друкарня № 2) від транспортних засобів, розміщених на ній.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Авто»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 51/2, код 32982981) на користь Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, код 05905668) 4075,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.06.2010