Рішення № 10025574, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/18603.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Київський Металоцентр»про стягнення 11045,56 грн., за участю представників позивача –Грищук Т.О., довіреність б/н від 03.02.2010р., відповідача –Рябокучки Л. В., довіреність № 06/05-10 від 06.05.2010р., ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 9 426,31 грн. основного боргу, 942,63 грн. штрафу, 360,00 грн. пені, 236,94 грн. інфляційної складової боргу, 52,68 грн. 3% річних, а загалом 11045,56 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором № 1106/09 від 01.12.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2010 року.

У судовому засіданні 03.06.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову не заперечував та просив суд зменшити суму позовних на 3 000,00грн., які сплачені відповідачем в рахунок виконання зобов’язання після порушення провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний Київський Металоцентр» (покупець) укладено договір № 1106/09, за умовами якого постачальник зобов’язується продати та передати у власність покупцеві металопрокат (продукція), а покупець зобов’язується прийняти продукцію від постачальника та оплатити її згідно умов даного договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2009 року. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє кожний наступний рік (п.9.1. договору).

Доказів припинення договору сторонами суду не надано.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції. За домовленістю сторін допускається оплата готівкою (в касу підприємства) або розрахунок банківською платіжною карткою.

Вартість продукції визначається в специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід’ємними частинами договору ( п. 4.2. договору).

Умова оплати продукції : 100% оплата вартості кожної партії продукції на умова відстрочення платежу.

Покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) банківського дня з дати відвантаження продукції, про що свідчить підписана представниками обох сторін видаткова накладна (п. 4.4. договору).

На виконання умов договору позивач у період з грудня 2009 року по лютий 2010 року продав відповідачу товар на загальну суму 96804,57грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН1-000201 від 01.02.2010р. на суму 3683,59грн., № РН1-000200 від 01.02.2010р. на суму 6316,80грн., № РН1-000190 від 26.01.2010р. на суму 9077,76грн., № РН1-000030 від 12.01.2010р. на суму 20478,80грн., № РН1-006605 від 21.12.2009р. на суму 21608,09грн., № РН1-006420 від 09.12.2009р. на суму 28 311, 53грн. № РН1-006371 від 07.12.2009р. на суму 7328,00грн., які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 87378,26 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи, та має заборгованість перед позивачем у сумі 9 426,31 грн.

В судовому засіданні 03.06.2010 р. відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 9 426,31 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження погашено частину заборгованості за отриманий товар у сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 525 від 14.04.2010р. на суму 2000,00грн.; № 656 від 28 04.2010 р. на суму 1000,00грн. та банківськими виписками з рахунку відповідача від 28.04.2010р. та від 14.04.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивачем підтверджено сплату частини основного боргу у сумі 3000,00грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Борг у розмірі 3000,00 грн. відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, що підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи, тому державне мито в цій частині підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 6 426,31 грн.

Доказів сплати відповідачем суми боргу у розмірі 6 426,31 грн. суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6426,31 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 236,94 грн. інфляційних втрат та 52,68 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7.2. договору, у випадку невиконання зобов’язання у термін, зазначений у п. 4.4. договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

Окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п.7.3. договору).

          Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 360,00 грн. пені та 942,63 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 360,00 грн. та штрафу в розмірі 942,63 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 110,46 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Київський Металоцентр» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 35-А, код. 36282956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 11-А, кв. 54, код 31991010) 6426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 31 коп. основного боргу, 236 (двісті тридцять шість) грн. 94 коп. інфляційної складової боргу, 52 (п’ятдесят дві) грн. 68 коп. 3% річних, 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп. пені, 942 (дев’ятсот сорок дві) грн. 63 коп. штрафу, 110 (сто десять) грн. 46 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3000,00 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна