Рішення № 10025570, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/10116.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка-Д»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдінг»про стягнення 337095,59 грн. за участю представників позивача –Абліцова Д.В. –директор, відповідача - не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 247675,56 грн. основного боргу, 13393,54 грн. інфляційної складової боргу, 26461,38 грн. пені, 49535,11 грн. штрафу, а загалом 337095,59 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором №170701 від 17.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.04.2010 року.

У судових засіданнях 14.04.2010 року, 28.04.2010 року та 20.05.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 28.04.2010 року, 20.05.2010 року та 16.06.2010 року.

У судовому засіданні 28.04.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 261069,10 грн. суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 25520,49 грн. пені та 49535,11 грн. штрафу.

У судовому засіданні 16.06.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 247675,56 грн. основного боргу, 2546,10 грн. пені та 49535,11 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2010року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2009 року між Приватним науково-виробничим підприємством «Техніка-Д»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг»(покупець) був укладений договір поставки №170701, за умовами якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2009 року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п.8.1 договору).

У разі якщо жодна сторона за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не відмовиться від цього договору, термін дії вважається продовженим на наступний рік з антологічною пролонгацією.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п. 2.1 договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця, що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов’язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару на таких умовах: 100% від суми договору з відстрочкою платежу терміном 120 банківських дгнів з моменту підписання акту прийому-передачі шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 397675,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000028 від 21.07.2009 року на суму 397675,56 грн., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 17.07.2009 року (НБЄ № 811516) та актом приймання-передачі за договором поставки № 170701 від 17.07.2009 року підписаного сторонами 26.04.2010 року, та не заперечується сторонами.

Проте, відповідач виконав своє зобов’язання частково, сплативши грошові кошти за поставлений товар лише у сумі 150000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 26.10.2009 року на суму 50000,00 грн., №9 від 11.11.2009 року на суму 50000,00 грн., №10 від 16.11.2009 року на суму 50000,00 грн., та має заборгованість перед останнім у сумі 247675,56 грн.

Доказів сплати відповідачем суми боргу в розмірі 247675,56 грн. суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 247675,56 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 247675,56 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п 7.3 договору за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими пунктами 6.1 та 6.2 цього договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов’язання, від суми боргу за кожен день прострочки.

В разі порушення грошових зобов’язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених постачальником протягом строку дії даного договору, а в разі порушення грошових зобов’язань більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів (п.7.4 договору).

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 2546,10 грн. пені та 49535,11 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 2546,10 грн. та штрафу в розмірі 49535,11 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 2997,57 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхолдинг»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 42/32, оф. 3, код 35459170) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка-Д»(49050, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 74А, код 30744940) 247675 (двісті сорок сім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 56 коп. основного боргу, 2546 (дві тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 10 коп. пені, 49535 (сорок дев’ять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн. 11 коп. штрафу, 2 997 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 57 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна