Ухвала суду № 100253613, 07.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8860/21

Провадження №1-кп/127/367/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Шмирової О.М.,

за участю:

прокурора Шестопала Д.А.,

захисника Верещака В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021020020000172, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12021020020000172 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 ряду кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1, п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити дії, а саме:

- переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності та у разі доведеності вини обвинуваченого, останньому загрожує реальна міра покарання до 6 років позбавлення волі, у зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість і буде уникати явки до суду з метою ухиленні від кримінальної відповідальності.

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 є особою яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, і хоча судимість на даний час погашена, однак є всі підстави вважати що обвинувачений на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_1 27.11.2020 повідомлено про підозру СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві за ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12019100090009617, в рамках якого обвинувачений оголошений в розшук. Також обвинувачений офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, стійких соціальних зв`язків вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень та про його антисоціальну поведінку та може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Також доповнив, що обставинами, що дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_1 у вчиненні ряду вказаних кримінальних правопорушень є докази зібрані у ході досудового розслідування, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування доданого до обвинувального акту та, які будуть досліджені в ході судового слідства. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та міру можливого покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його репутацію та соціальні зв`язки, зазначені обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв`язку із цим, існує необхідність в продовженні застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечив щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки має намір влаштуватися на роботі, вести нормальний спосіб життя.

Захисник Верещак В.М. заперечив щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки в клопотанні прокурора не визначені та не обґрунтовані ризики, на які посилається прокурор. Ризики лише перераховані та не підтверджені, просив суд відмовити в клопотанні прокурора. Крім того, звертає увагу суду, що з минулої судимості пройшло більше 15 років, за цей час обвинувачений жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, у нього не було жодного приводу, він вів нормальний спосіб життя. Також доповнив, що у обвинуваченого є малолітній син, бажання працювати, немає наміру переховуватись від суду, в разі зміни йому запобіжного заходу буде з`являтися на виклики, просив суд повірити обвинуваченому та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово був продовжений.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв`язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК(абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв`язки, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Верещака В.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання - відмовити.

Клопотання прокурора Шестопала Д.А. про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 07 жовтня 2021 року по 05 грудня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утримуватись від спілкування з особами, які являються свідками у кримінальному провадженні;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Виконання ухвали суду доручити прокурору Шестопалу Д.А. та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: