Ухвала суду № 100253167, 08.10.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2809/21

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши заяву представника позивача згідно з ордером Мишковської Тетяни Миколаївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Вінниця Собчук Валентин Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

07.07.2021 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Вінниця Собчук Валентин Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 подала письмову заяву про забезпечення вищезазначеного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 19.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 48105, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору № P25.223.73270 від 10.11.2017, укладеного з АТ «Ідея Банк», заборгованості в сумі 39071,54 грн, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, доходжу такого висновку.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно з приписами якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду в разі ухвалення такого на користь позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову заявник мотивує для запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Разом з тим, заявником не зазначено доказів на підтвердження своїх вимог, а також не обґрунтовано у своїй заяві, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за наслідками розгляду у майбутньому позову, заявником не наведено жодного обґрунтування з посиланням на конкретні обставини, з якими пов`язувалося б утруднення чи невиконання рішення суду.

Також заявником у своїй заяві про забезпечення позову не зазначено свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, за рахунок якого можливо було б відшкодувати стягувачеві збитки, спричинені забезпеченням позову.

Таким чином, доходжу висновку, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12-13, 81, 89 149, 150, 153, 260-261, 354 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача згідно з ордером Мишковської Тетяни Миколаївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Вінниця Собчук Валентин Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА