Рішення № 100252794, 08.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16014/19 2/760/4112/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 жовтня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді Усатової І.А.

при секретарі Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» суму страхового відшкодування та штрафних санкцій.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.11.2017 по вул. Чернігівська в с. Калинівка Броварського району Київської області, в межах повороту на ТОВ «Асканія Флора», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 , який керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Рапід», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Зазначено, що вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 .

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «СТ «Домінанта» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/ 3922466.

Відповідно до Звіту № 219-ф/17 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_3 , становить 388 485,86 грн., а ринкова вартість транспортного засобу станом на 18.11.2017 складає 234 631,07 грн.

20.11.2017 відповідач був повідомлений про дорожньо-транспортну пригоду, а 05.01.2018 він подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Посилаючись на ті обставини, що страхове відшкодування відповідачем не сплачено, позивач просив стягнути з ТДВ «СТ Домінанта», страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 41 021,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 9 673,92 грн., 3% річних в розмірі 3 484,93 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, положеннями ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Встановлено, що 18.11.2017 по вул. Чернигівська в с. Калинівка Броварського району Київської області, в межах повороту на ТОВ «Асканія Флора», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 , який керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Рапід», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 , що підтверджується постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2018

У результаті дорожньо-транспортної пригоді належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АК/3922466 від 09.03.2017 року страховою компанією ТДВ «СТ «Домінанта».

Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, відповідно до зазначеного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, становила 100 000, 00 гр.

20.11.2017 відповідач був повідомлений про ДТП, що підтверджується повідомленням потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду.

05.01.2018 відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що страхове відшкодування відповідачем йому виплачено не було.

Відповідно до п. 22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту № 219-ф/17 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_3 , становить 388 485,86 грн., а ринкова вартість транспортного засобу станом на 18.11.2017 складає 234 631,07 грн.

Пунктами 35.1 ст. 35 та 36.1, 36.2 ст. 36 Закону встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Встановлено, що 07.06.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, винесла розпорядження №866 про анулювання ліцензії ТДВ «СТ «Домінанта».

Однак, анулювання ліцензії не звільняє ТДВ «СТ «Домінанта» від обов`язку виконати свої зобов`язання за укладеним договором (полісом) страхування.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що, не дивлячись на виконання ним вимог закону, повідомлення відповідача про настання страхового випадку, будь-якого рішення відповідач за його заявою не прийняв і страхове відшкодування йому не виплатив.

Позивач звертався до Нацкомфінпослуг зі скаргою на бездіяльність ТДВ «Страхове товариство Домінанта» щодо здійснення страхового відшкодування та позивачу було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Виходячи з цього, неприйняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Що стосується стягнення з відповідача пені, 3 % річних та суми інфляційних збитків, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові № 6-282 цс17 від 07 червня 2017 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Зі змісту ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України випливає, що грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Враховуючи викладене вище, невиконання відповідачем умов договору, укладеного з винною особою в ДТП, в якій був пошкоджений належний на позивачу автомобіль, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і в цій частині.

З розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, встановлено, що пеню, інфляційні втрати та 3 % річних розраховано за 365 днів прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання становить 41 021,92 грн., інфляційні втрати становлять 9 673,92 грн., 3% річних становлять в розмірі 3 484,93 грн.

Представник відповідача, розрахунок позивача не спростував, своїх розрахунків суду не надав.

Суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, не надавши відзив на позовну заяву, доводів, викладених позивачем у позові, не спростував.

У свою чергу приведені позивачем докази є належними та допустимими доказами з точки зору ст.ст. 77, 78 ЦПК України, сумніватися в об`єктивності яких у суду немає підстав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

На підставі ч.ч. 2-4 ст. 137, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20)) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір розміром 1 661,81 грн. за подання цього позову до суду, а також судові витрати на правничу допомогу адвоката розміром 12 000,00 грн., які відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України не були оспорені відповідачем.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 510, 511, 524, 533-534, 636, ч. 2 ст. 625, 908, 979, 980, 982, 992 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», код ЄДРПОУ 35265086, місцезнаходження: м. Київ, пров. Індустріальний, 23 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , страхового відшкодування у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 41 021 (сорок одна тисячу двадцять одна) грн.. 92 коп., 3% річних у сумі 3 484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 93 коп. та інфляційні втрати в сумі 9 673 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 92 грн., а також судовий збір у сумі 1 661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 81 коп., витрати на правову допомогу 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова