Рішення № 10025255, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/8715.06.10 За позовом Державного підприємства "Київпассервіс "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Медіа"

про стягнення 82 537,18 грн. та розірвання договору

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Виловата Н.Ю. (дов. №1/06-14/455 від 10.06.2010р.)

Від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Київпассервіс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Медіа" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 82537,18 грн. заборгованості за договором про надання рекламних послуг №29ДР/07 від 14.09.2007р., з яких 74308,41 грн. основного боргу, 1551,21 грн. інфляційних втрат, 6677,56 грн. пені та розірвання договору №29ДР/07 від 14.09.2007 року про надання рекламних послуг.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про надання рекламних послуг №29ДР/07 від 14.09.2007р. у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/87, розгляд справи призначено на 28.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2010 року розгляд справи був відкладений на 15.06.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, вимог суду, викладених в ухвалах від 26.04.2010 року та 28.05.2010 року не виконав, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання рекламних послуг №29ДР/07, за яким позивач приймає на себе зобов’язання здійснити розповсюдження реклами відповідача на власних чин на наданих відповідачем носіях та конструкціях, на території та об’єкта позивача, що знаходяться за адресою: проспект Науки 2/1. Відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти і оплатити ці послуги.

Відповідно до п.2.2.7 договору відповідач зобов’язався оплатити послуги позивача.

Згідно з п.2.2.9. договору відповідач зобов’язався прийняти виконані послуги шляхом підписання акту наданих послуг.

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди №3 від 30.01.2008 року вартість послуг відповідача по наданню відповідачу послуг з розповсюдження реклами, визначається з розрахунку 55,05 грн. у тому числі ПДВ становить 9,18 грн. за 1 кв. м. площі, на якій буде розповсюджена реклама в місяць.

Згідно з п.3.1. додаткової угоди №3 від 30.01.2008 року щомісячний розмір плати за послуги становить 27525,00 грн., крім того сплачується вартість ПДВ в розмірі 5505,00 грн. Загальний щомісячний розмір плати за послуги становить 33030,00 коп.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується копіями актів здачі-прийнятті робіт, рахунків-фактур, рахунків на оплату, наявних в матеріалах справи.

15.07.2009 року позивач звернувся до відповідач з листом в якому просив останнього невідкладно перерахувати заборгованість в розмірі 54792,70 грн. разом з пенею.

13.08.2009 року позивач направив відповідачу претензію №1/06-12/855, в якій просить останнього невідкладно перерахувати заборгованість в розмірі 71516,88 грн. разом з пенею.

14.11.2008 року відповідач направив позивачу лист №0811/14-1 в якому просив на період в якій реклама не буде розповсюджуватись, а саме з 01.12.2008 року до початку іншої рекламної компанії у зв’язку загальною кризовою ситуацією, встановити розмір щомісячної оплати на рівні 25% від викладеної у п.2 додаткової угоди №3 до договору 8257,49 грн. з ПДВ. Та гарантував докладення максимальних зусиль, щоб знайти в найкоротші терміни замовника та поновити розповсюдження реклами на фасадній частині Центрального автовокзалу.

18.02.2010 року позивач направив відповідачу претензію №1/06-12/127 в якій просить останнього сплатити заборгованість в розмірі 82537,18 грн. заборгованості разом з пенею.

25.08.2009 року відповідач направив позивачу лист №09/25-08 в якому повідомив позивача про те, що скрутна економічна ситуація вплинула на його можливості виконувати свої зобов’язання за договором в частині щомісячної сплати послуг, наданих позивачем, що призвело до виникнення заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 74308,41 грн.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 74308,41 грн. основного боргу.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.5. договору №29ДР/07 від 14.09.2007р. встановлено, що при порушенні термінів оплати послуг позивача, які обумовлені додатками чи додатковими угодами до договору, відповідач несе відповідальність у формі сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 1551,21 грн. інфляційних втрат та 6677,56 грн. пені.

Щодо позовних вимог про розірвання договору, в зв'язку з його порушенням умов відповідачем, то суд приходить до висновку, що дана позовна вимога також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що судом встановлено порушення зобов'язань відповідачем по оплаті наданих послуг протягом тривалого часу, то позивач у справі у наслідок цього значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а отже має право на застосуванян до відповідача такого виду відповідальності як оперативно-господарська санкція у вигляді розірвання договору.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір №29 ДР/07 від 14.09.2007 року «Про надання рекламних послуг», укладений між Державним підприємством "Київпассервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Медіа".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Медіа" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра,1; код ЄДРПОУ 35386422) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Державним підприємством "Київпассервіс" (04071, м. Київ, вул. Нижній вал, 15А; код ЄДРПОУ 33348385) 74308 (сімдесят чотири тисячі триста вісім) грн. 41 коп. основного боргу, 1551 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 6677 (шість тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 56 коп. пені, 910 (дев’ятсот десять) грн. 37 коп. державного мита та 265 (двісті шістдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Повернути Державному підприємству "Київпассервіс" (04071, м. Київ, вул. Нижній вал,

15А; код ЄДРПОУ 33348385) з Державного бюджету України 79 (сімдесят дев’ять) грн. 00 коп. надлишково сплачених коштів, перерахованих по платіжному дорученню №2478 від 02.10.2009 року.

5.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством України.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 22.06.2010р.