Рішення № 100252532, 21.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4954/21

пр. № 2/759/3800/21

21 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Волошин А.О.

за участю представника позивача Возного М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Сіті фінанс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41), Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 115, офіс 1), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович (02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, офіс 31) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис від 18.02.2021 року № 532 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті фінанс» заборгованості за кредитним договором № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року, вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 18.02.2021 року був вчинений виконавчий напис № 532 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті фінанс» заборгованості за кредитним договором № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року» у розмірі 7651,79 грн. Позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис вчинено із порушенням ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.1 глави 16 II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5,оскільки із дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Також позов обґрунтовано порушенням п. 3.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2021 року було відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ТОВ «Сіті фінанс» належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності. На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович до судового засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності та співставленні, суд дійшов наступних висновків.

02.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 був укладений договір № 002-09229-021207 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки з лімітом кредитної лінії в сумі 4000,00 грн.

09.08.2012 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.12.2007 року залишено без розгляду позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02.02.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» направило претензію ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором № № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року у розмірі 7651,79 грн., оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Дельта Банк».

18.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною був вчинений виконавчий напис № 532 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті фінанс», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заборгованості за кредитним договором № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року у розмірі 7651,79 грн.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2021 ВП № 64627480 за виконавчим написом № 532, вчиненим 18.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті фінанс» заборгованості у розмірі 8 151,79 грн. Також винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 815,18 грн. та про визначення розміру мінімальних витрат в сумі 669,00 грн.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22 лютого 2012р. № 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

Статтею 88 цього Закону України визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017р. у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Разом з тим, стороною відповідача не було надано суду в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором. Як і відсутні відомості, що сума заборгованості утворилась за період часу з 07.05.2020 року по 02.02.2021 року, про що зазначено у виконавчому написі.

Крім того, судом встановлено, що укладений кредитний договір № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року з позивачем, нотаріально не посвідчений.

Згідно витребуваних судом матеріалів виконавчого напису вбачається, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті фінанс» не надано доказів правонаступництва усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Так, звертаючись до приватного нотаріуса за таким виконавчим написом, ТОВ «Сіті фінанс» подав лише заяву на вчинення виконавчого напису, претензію боржнику, договір укладений між ОСОБА_1 та Банком "Дельта", виписку з особового рахунка.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1362,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн., яка підтверджена наданими суду доказами, зокрема Актом виконаних робіт від 15.03.2021 року підписаного позивачем з адвокатом та платіжним дорученням від 15.03.2021 року на вказану суму.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Сіті фінанс», Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 18.02.2021 року № 532 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Сіті фінанс» у розмірі 8 151 грн. 79 коп., за кредитним договором № 002-09229-021207 від 02.12.2007 року, вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотарального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Сіті фінанс» на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. та 7000 (сім тисяч) грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Коваль О.А.