Рішення № 100249939, 04.10.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5613/21

2/296/2834/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Алексеєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк», угоду про надання особистого кредиту № 500813749. Відповідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 96210,39 грн., у строк на 84 місяці. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13.05.2021 року має прострочену заборгованість за кредитом. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 133943,16 грн. з якої: 95740,83 грн. - заборгованості за кредитом; 31602,33 грн. заборгованість по відсотках; 6600,00 грн. - штраф; а також понесені судові витратив сумі 2270,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено ухвалу суду від 04.08.2021 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та копію позовної з додатками за адресою реєстрації, яка повернулась на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, неподання відповідачем відзиву на позов, а також наявну згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Частина 2 статті 274 ЦПК України вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.02.2019 року між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 було підписано кредитний договір у виді Оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500813749, у зв`язку із чим відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит строком на 84 місяці в сумі 96210,39 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в Оферті в розмірі 23,00%, тип ставки - фіксована. Сплату штрафу за невиконання кредитних зобов`язань у вказаній оферті не передбачено.

В підписаній Оферті зазначено, що відповідач згідний із Тарифами банку, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті банку.

В Оферті відсутні відомості про те, які саме тарифи щодо штрафу підлягають до застосування відповідно до укладеного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на13.05.2021 року складає 133943,16 грн. з якої: 95740,83 грн. - заборгованості за кредитом; 31602,33 грн. заборгованість по відсотках; 6600,00 грн. - штраф; а також понесені судові витратив сумі 2270,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Альфа-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «Альфа-Банк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача прострочену суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 95740,83 грн. та заборгованість за відсотками, розмір яких було передбачено Офертою, в сумі 31602,33 грн.

В той же час, у стягненні суми штрафу слід відмовити виходячи з наступного.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Оферті від 15 лютого 2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафу) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та передбачених Офертою процентів, стягнути заборгованість за штрафом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.02.2019 року, посилався на Тарифи, які містяться на сайту банку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень про вказані Тарифи та про те, що саме ці Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500813749.

Крім того, позивачем не надано роздруківка вказаних Умов надання банківських послуг, їх огляд на сайті позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки відповідачу не були відомі Умови надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, які могли бути змінені банком в односторонньому порядку.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови банківських послуг, відсутність у Оферті домовленості сторін про сплату штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, надана банком Публічна пропозиція на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року за № 342/180/17, яка є обов`язковою для виконання судами України.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення суми штрафу слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволеної суми позову, що складає 2158,15 грн.

На підставі ст.ст. 207, 526, 549, 551, 598, 599, 610, 611, 612, 614,626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 127343 (сто двадцять сім тисяч триста сорок три) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2158,15 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Житомирського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Альфа Банк», код ЄДРПОУ 23494714. Юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. номер НОМЕР_1 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Ю. І. Драч