Ухвала суду № 100249724, 01.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21158/13-ц

Провадження № 6/161/530/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВ И В:

Представник заявника ТОВ «ФК Форт» Семченкова Н. С. звернулася в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2014 року у справі № 161/21158/13ц ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 901077/ФО/06 від 23 вересня 2008 року. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2020 року в цій справі замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Морган Кепітал».

30 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ТОВ «ФК Форт» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав №92-Ф, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 901077/ФО/06 від 23 вересня 2008 року, перейшло до ТОВ «ФК Форт».

З огляду на наведене заявник вважає, що наявні правові підстави для заміни стягувача ТОВ «ФК «Морган Кепітал» його правонаступником ТОВ «ФК Форт».

В обґрунтування вимог про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник зазначає, що причиною пропуску процесуального строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в цій справі є перебування первинного кредитора ПАТ КБ «Надра» в процедурі ліквідації, започаткування процедури тимчасової адміністрації. На переконання заявника, вказані причини виключають вину ТОВ «ФК Форт» в пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому є підстави для визнання причини пропуску такого строку поважною та його поновлення.

Таким чином, на підставі ст.ст. 510, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 18, 433, 442 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» ТОВ «ФК Форт» просить замінити стягувача ТОВ «ФК «Морган Кепітал» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт» та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В судове засідання представник заявника ТОВ «ФК Форт» не з`явився, попередньо заявивши про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились. У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд встановив, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 104771 гривню, з них: заборгованість по кредиту 71501,74 грн., нараховані та несплачені відсотки – 19712,12 грн., пеня за прострочення сплати кредиту – 3976,05 грн., штраф за порушення умов кредитного договору – 9012,59 грн., індекс інфляції за порушення умов кредитного договору – 568,14 грн. та судові витрати по справі, а саме: 1047 гривень 71 копійку судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2020 року замінено первісного стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника – ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» у справі № 161/21158/13ц щодо стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 901077/ФО/06 від 23 вересня 2008 року.

Також встановлено, що 30 грудня 2020 року між ТзОВ «ФК «Морган Кепітал» та ТзОВ «ФК Форт» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав №92-Ф, відповідно до умов якого право вимоги та майнові права, які належать первинному кредитору ТзОВ «ФК «Морган Кепітал» на підставі Договору № GL0N014341ПВ260 про відступлення права вимоги переходять до нового кредитора ТзОВ «ФК Форт».

Таким чином, ТзОВ «ФК Форт» є правонаступником права вимоги до ОСОБА_1 , як позичальника за кредитним договором № 901077/ФО/06 від 23 вересня 2008 року.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1 ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1 ст.514 ЦК України.

Відповідно п. 1,2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували па момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно змісту ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява в частині вимог про заміну стягувача його правонаступником підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1,2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Встановлено, що виконавчий лист в цій справі видано судом представнику ПАТ КБ «Надра» 27 травня 2014 року, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання – 18 лютого 2015 року.

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП вбачається, що на виконанні Першого відділу ДВС м. Луцьк перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості, дата відкриття виконавчого провадження – 04 жовтня 2016 року, стан виконавчого провадження – завершено.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилався, як на обґрунтування своїх вимог.

Посилання заявника, як на підставу поважності причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, на те, що первинний стягувач ПАТ КБ «Надра» перебував на стадії ліквідації, на думку суду, не заслуговує на увагу, оскільки заявником не надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які б завадили стягувачу ПАТ КБ «Надра» вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання. Суд також враховує, що заявник не конкретизує чи пред`являвся цей виконавчий документ будь-коли до примусового виконання, хоча така обставина впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Заявляючи вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, ТзОВ «ФК Форт» не зазначає коли саме такий строк для стягувача розпочався та закінчився, що унеможливлює подальше дослідження судом впливу певних причин та обставин на пропуск цього строку.

Разом з тим, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Факт заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні має виключно матеріальну природу правонаступництва, однак сам по собі у процесуальному відношенні не може доводити поважності причин пропуску визначеного законом строку, у тому числі щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» (заява № 14902/04) та у пункті 51 рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 22083/93, 22095/93), котрі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви в частині вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 433, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – задовольнити частково.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» у справі № 161/21158/13ц щодо стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості за кредитним договором № 901077/ФО/06 від 23 вересня 2008 року.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 06 жовтня 2021 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк