Рішення № 10024945, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/16514.06.10 За позовом Приватного підприємства «Амброзія» до фізичної особи-підприємця Чернюх Наталії Богданівни

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Найєм Масі-Мустафа (довіреність № 25/03/10 від 25.03.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Амброзія»(надалі ПП «Амброзія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чернюх Наталії Богданівни (надалі Чернюх Н.Б., відповідач) суми заборгованості за договором поставки № 96/04 в розмірі 8279, 81 грн., суми пені в розмірі 1362, 53 грн., суми 3% річних за весь строк прострочення зобов’язання у розмірі 199, 39 грн., сумарної інфляції за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 684, 63 грн., що у сукупності становить 10526, 36 грн..

В судовому засіданні позивачем подано розрахунок ціни позову, а також довідку згідно з якими несплачена сума заборгованості відповідача складає 8279, 81 грн., 567, 53 грн. пеня, 83, 02 грн. сума 3% річних, 284, 85 грн. інфляційні збитки, всього 9125, 21 грн..

Зазначений розрахунок розцінюється судом як уточнення позовних вимог в частині, зокрема розміру штрафних санкцій у зв’язку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 96/04 від 23.04.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в судовому порядку нарахувавши також штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться на його розрахунковому рахунку, в обсязі достатньому для сплати заборгованості, пені, річних, а також відшкодування судових витрат за даним позовом, як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємця згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 23.03.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 12.05.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи представлені докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2009р. між ПП «Амброзія»та фізичною особою-підприємцем Чернюх Н.Б. укладено договір № 96/04 за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язувався передати товар у власність покупцеві, згідно накладних, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти товар та здійснити оплату на умовах договору.

На підтвердження виконання договору та наявності зобов’язань відповідача по оплаті поставленого товару позивачем надані видаткові накладні № 4464 від 15.06.2009р. на суму 296, 41 грн., № 4417 від 12.06.2009р. на суму 223, 62 грн., № 4366 від 11.06.2009р. на суму 261, 20 грн., № 4355 від 10.06.2009р. на суму 349, 22 грн., № 4314 від 09.06.2009р. на суму 320, 82 грн., № 4170 від 04.06.2009р. на суму 544, 32 грн., № 4081 від 02.06.2009р. на суму 165, 20 грн., № 3989 від 29.05.2009р. на суму 919, 26 грн., № 3911 від 28.05.2009р. на суму 233, 08 грн., № 3852 від 26.05.2009р. на суму 196, 85 грн., № 3722 від 23.05.2009р. на суму 460, 08 грн., № 3645 від 20.05.2009р. на суму 261, 61 грн., № 3616 від 19.05.2009р. на суму 238 грн., № 3540 від 16.05.2009р. на суму 896, 15 грн., № 3461 від 14.05.2009р. на суму 1183, 50 грн., № 3429 від 13.05.2009р. на суму 239, 06 грн., № 3397 від 12.05.2009р. на суму 195, 70 грн., № 3193 від 05.05.2009р. на суму 366, 36 грн., № 2913 від 23.04.2009р. на суму 2150 грн.. .

Відповідно до п. 9.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 15 січня 2010р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товару з приводу оплати яких виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим надані до справи накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено не у повному обсязі, і за твердженням позивача заборгованість відповідача за товар поставлений згідно договору становить 8279, 81 грн. підтверджується актом звірки і така сума заявлена до стягнення.

Як про те зазначено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В силу положень ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

           Оскільки, первинні документи що підтверджують заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості знаходяться саме у сторін по справі (позивача та відповідача), ухвалою суду від 12.05.2010р. від сторін у зв’язку з необхідністю встановлення обставин про які зазначено у позовній заяві витребувано належні докази, та зокрема зобов’язано позивача надати суду перелік первинних документів (накладних), що підтверджують поставку товару щодо оплати якого виник спір у справі; зобовязано представити накладні до справи у належним чином засвідчених копіях, зазначити які станом на час вирішення спору не є оплаченими, в якій частині;

надати суду банківські виписки на підтвердження сплати товарів поставлених за договором № 96/04 від 23.04.2009р., за весь період дії договору (в разі якщо таке мало місце); надати довідку з банку, що підтверджує ненадходження коштів на рахунок зазначений у претензії від 18.02.2010р. в періоді з 01.07.2009р. від фізичної особи-підприємця Чернюх Наталії Богданівни в рахунок оплати поставленого товару за договором поставки № 96/04 від 23.04.2009р..

Враховуючи, що зазначені вимоги суду, є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, згідно представлених документів, спір вирішується судом на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.5.2 Договору 96/04 від 23.04.2009р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних що надані до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 12 календарних днів.

До матеріалів справи позивачем надано видаткових накладних що підтверджують поставку товару в межах укладеного договору на користь відповідача в періоді з 23.04.2009р. по 15.06.2009р., загальною сумою поставки 9500, 44 грн..

Довідкою з банку за вих. 15-01/940 від 11.06.2010р. підтверджується надходження в рахунок оплати поставленого товару від фізичної особи-підприємця Чернюх Н.Б. в періоді з 23.04.2009р. по 08.06.2010р. платежів на загальну суму 4 200 грн.. Оплаченими є у повному обсязі накладні № 2913 від 23.04.2009р., № 2946 від 24.04.2009р. (в матеріалах справи відсутня, однак за даними позивача така підтверджує поставку товару на суму 1892, 95 грн.) і питання щодо їх оплати не є предметом даного спору.

Таким чином, згідно з наданою довідкою Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»підтверджені платежі в сумі 4200 грн., і такі в свою чергу проведені в оплату товарів поставлених за накладними № 2913 від 23.04.2009р., № 2946 від 24.04.2009р. загальною вартістю поставки 4042, 95 грн.. При цьому суд відзначає, що сума 200 грн. надійшла від відповідача 03.11.2009р., тобто вже після дати на яку складено акт про заборгованість - 01.07.2009р. в сумі 8 279, 81 грн., однак в позовній заяві та наданій суду довідці позивач жодним чином цього не враховує, не надаючи при цьому і доказів поставки на користь відповідача товарів на таку суму (200 грн.) в періоді після 01.07.2009р..

Враховуючи проведену відповідачем оплату, яка в свою чергу згідно накладних № 2913 від 23.04.2009р., № 2946 від 24.04.2009р. є більшою, заборгованість відповідача підлягає зменшенню на суму 157, 05 грн. (4200 грн. проведені оплати за накладними від 23.04.2009р., від 24.04.2009р. –4042, 95 грн. сума поставленого товару за такими накладними).

Заборгованість за представленими до матеріалів справи накладними, що не є сплаченою відповідачем станом на час вирішення спору складає 7193, 39 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.

Сума боргу згідно накладних № 4464 від 15.06.2009р., № 4417 від 12.06.2009р. № 4366 від 11.06.2009р., № 4355 від 10.06.2009р., № 4314 від 09.06.2009р., № 4170 від 04.06.2009р., № 4081 від 02.06.2009р., № 3989 від 29.05.2009р., № 3911 від 28.05.2009р., № 3852 від 26.05.2009р., № 3722 від 23.05.2009р., № 3645 від 20.05.2009р., № 3616 від 19.05.2009р., № 3540 від 16.05.2009р., № 3461 від 14.05.2009р., № 3429 від 13.05.2009р., № 3397 від 12.05.2009р., № 3193 від 05.05.2009р. складає 7350, 44 грн., та з врахуванням оплати на суму 157, 05 грн. є непогашеною в розмірі 7193, 39 грн..

Позовні вимоги у зазначеній частині відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, та з урахуванням представлених суду документів вимоги позивача по сумі основного боргу 8279, 81 грн. є підтвердженими матеріалами справи лише на суму 7193, 39 грн., у зв’язку з чим підлягають задоволенню саме у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2 договору від 23.04.2009р. у разі порушення терміну оплати за поставлений товар покупець за кожний день прострочення сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за період з 30.06.2009р. (від дня коли зобовязання мало бути виконано по останній поставці – 15.06.2009р.) по 30.12.2009р. (протягом встановленого законом строку –шість місяців) у відношенні простроченої суми 7393, 39 грн. (з 30.06.2009р. по 03.11.2009р.) та у відношенні суми боргу в розмірі 7193, 39 грн. (з 04.11.2009р. по 30.12.2009р.), що враховує проведення оплати на суму 200 грн. 03.11.2009р..

Сума пені, що підлягає стягненню з межах заявленого позову, виходячи з дати з якої позивач здійснює обрахування пені (12.08.2009р.) та періоду (122 дні), складає 492, 89 грн.,

7393, 39 грн. х (2х10, 25%) : 365 х 84 (кількість днів прострочення в періоді з 12.08.2009р. по 03.11.2009р.) = 339, 37 грн.;

7193, 39 грн. х (2х10, 25%) : 365 х 38 (кількість днів прострочення в періоді з 04.11.2009р.) = 153, 52 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки позивача за період з липня 2009р. по грудень 2009р. складає: 269, 54 грн.:

7393, 39 грн. х 100, 8% - 7393, 39 грн. = 59, 14 грн.;

7393, 39 грн. х 100, 9% - 7393, 39 грн. = 66, 54 грн.;

7193, 39 грн. х 101, 1% - 7193, 39 грн. = 79, 12 грн.;

7193, 39 грн. х 100, 9% - 7193, 39 грн. = 64, 74 грн.

Сума 3% річних за період прострочення з урахуванням підтвердженої суми заборгованості в періоді до 03.11.2009р. в сумі 7393, 39 грн. та в періоді після 03.11.2009р. –7193, 39 грн. згідно розрахунку за 122 дні прострочення (як те визначено позивачем згідно розрахунку ціни позову) складає 73, 50 грн., та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

7393, 39 грн. х 3% : 365 х 84 (кількість днів прострочення в періоді з 12.08.2009р. по 03.11.2009р.) = 51, 04 грн.;

7193, 39 грн. х 3% : 365 х 38 (кількість днів прострочення в періоді з 04.11.2009р.) = 22, 46 грн..

Розрахунок позивача виконаний невірно, у зв’язку з чим не приймається судом, такий здійснювався позивачем без врахування суми заборгованості у відповідному періоді, без врахування отриманої оплати –03.11.2009р. в рахунок погашення боргу що зменшує суму заборгованості у відповідному періоді.

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Враховуючи представлені суду докази, зокрема первинні документи згідно яких судом встановлені обставини щодо суми заборгованості відповідача про стягнення якої вирішено позов, в іншій частині заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу визнаються недоведеними у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 105, 24 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 259, 34 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чернюх Наталії Богданівни (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна 6-8, к. 72, р/р 26005501606501 в філії АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2585415687) на користь Приватного підприємства «Амброзія»(01103, м. Київ, Військовий проїзд 1/8, р/р 260050010802 в КРБ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 322904, ідент. код 32850778) 7193, 39 грн. (сім тисяч сто дев’яносто три гривні 39 копійок) основного боргу, 492, 89 грн. (чотириста дев’яносто дві гривні 89 копійок) пені, 269, 54 грн. (двісті шістдесят дев’ять гривень 54 копійки) інфляційних збитків, 73, 50 грн. (сімдесят три гривні 50 копійок) 3% річних, 259, 34 грн. (двісті п’ятдесят дев’ять гривень 34 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.06.2010