Рішення № 10024798, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/9421.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві про стягнення 386615,51 грн. за участю представників позивача –Півень Д.О., довіреність № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 355221,22 грн. основного боргу, 16716,26 грн. пені, 12231,75 грн. інфляційної складової боргу, 2446,28 грн. 3% річних, а загалом 386615,51 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 50272 від 15.12.2005 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.04.2010 року.

У судовому засіданні          07.04.2010 року оголошувалася перерва на 21.04.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 21.04. 2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві «Екос»(споживач) 15.12.2005 року укладено договір про постачання електричної енергії № 50272, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Договір набуває чинності з 01.08.2005 року і укладається на термін до 31.12.2005 року. Договір вважається продовженим на наступний календарним рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору в редакції додаткової угоди від 15.12.2005 року).

Згідно з п. 2.1.2 договору постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, вартість якої відповідно до п. 2.2.4 та 2.2.5. договору споживач зобов’язується своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатку №2Д до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця, наступного після розрахункового.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2009р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, яка на станом 01.02.2010р. складає 355221,22 грн.

Поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану електричну енергію, довідки про надходження коштів в погашення боргу за спожиту від АК «Київенерго» КП «Житлосервіс»«Куренівка»за договором №50272, актів прийому-передачі товарної продукції стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вищевказаного періоду електричної енергії вартістю 619167,32 грн. та наявності заборгованості у сумі 355221,22 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої електричної енергії на суму 263946,10 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 50272 у сумі 355221,22 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 355221,22 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 12231,75 грн. інфляційної складової боргу, 2446,28 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 4.2.2 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.4 –2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16716,26 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 500,00 грн. В позові в частині стягнення 16216,26 грн. пені судом відмовлено.

          Державне мито у сумі 3866,16 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, пропорційно задоволених вимог.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві (04212, м. Київ, вул. Попова, буд 1, код 33597216) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 355 221 (триста п’ятдесят п’ять тисяч двісті двадцять одну) грн. 22 коп. основного боргу, 12 231 (дванадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 75 коп. інфляційної складової боргу, 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 28 коп. 3% річних, 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. пені, 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 16 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна