Рішення № 10024769, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/21914.06.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»

Простягнення 1459,54 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 26.01.10 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»про стягнення 1459,54 грн. боргу за неналежне виконання зобовязань за договором про надання послуг електрозвязку № 76-71 від 20.10.2004 р., додатками та додатковими угодами до нього.

Ухвалою суду від 26.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/219 та призначено її розгляд на 31.05.10 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 31.05.10 р. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості підготувати довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр станом на день розгляду справи в суді, яке суд задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 31.05.10 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Приймаючи до уваги клопотання позивача, враховуючи необхідність витребувати документи у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 26.04.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/219 на 14.06.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.10 р. надав суду документи на виконання вимог ухвал суду від 26.04.10 р. та 31.05.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 14.06.10 р. повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав. Зокрема, відповідно до повідомлень відділення поштового звязку, адресат за зазначеною адресою не зареєстрований.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2004 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (оператор звязку) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»(споживач) був укладений договір № 76-71 про надання послуг електрозвязку.

Відповідно до умов договору оператор звязку (позивач) проводить встановлення телефонних номерів в кількості 2 (два) за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 23, номери: 467-76-71, 467-76-72; надає споживачу (відповідач) послуги електрозвязку, перераховані в додатку 1, безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2., а споживач здійснює оплату послуг оператора звязку на умовах даного договору та у відповідності з додатками та додатковими угодами до даного договору, які є його невідємною частиною.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації»встановлений обовязок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

У відповідності до п. п. 4.1., 4.2. та 4.3. договору про надання послуг електрозвязку № 76-71 від 20.10.04 р., послуги, які надаються оператором звязку оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; споживач сплачує послуги електрозвязку за спільною погодженою системою оплати з поданням рахунків або квитанцій; споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги, розрахунок абонентської плати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Згідно з п. 4.5. вищезазначеного договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводиться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків від вартості наданих послуг.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання умов договору про надання послуг електрозвязку № 76-71 від 20.10.04 р., додатків та додаткових угод до нього було надано послуги електрозвязку, за які виставлено рахунки-фактури № 76-71П09 за вересень 2008 р. на суму 416,65 грн., № 76-71П11 за листопад 2008 р. на суму 695,90 грн. та № 76-71П12 за грудень 2008 р. на суму 346,99 грн. Однак відповідач належним чином не виконав свої зобовязання щодо оплати наданих послуг електрозвязку, в звязку з чим у нього за період з вересня 2008 року до грудня 2008 року виникла заборгованість в розмірі 1459,54 грн.

За таких обставин Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»1459,54 грн. боргу, у звязку з неналежним виконанням зобовязань щодо оплати отриманих послуг електрозвязку за договором № 76-71 від 20.10.04 р., додатками та додатковими угодами до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до частини 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо надання послуг електрозвязку від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором про надання послуг електрозвязку № 76-71 від 20.10.04 р. додатками та додатковими угодами до нього строк оплату за отримані послуги електрозвязку не здійснив.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1459,54 грн. боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»суми боргу за договором про надання послуг електрозвязку № 76-71 від 20.10.04 р., додатками та додатковими угодами до нього у розмірі 1459,54 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ІТАЛКЕРАМІКА»(01021, м. Київ, Кловський узвіз , 20, кв. 147, код ЄДРПОУ 30305113) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 459 (одна тисяча чотириста пятдесят девять) грн. 54 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Гавриловська