Рішення № 10024572, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/21017.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сімнадцять", м. Київ ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд", м. Київ

Простягнення заборгованості 123 112,72 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаЗолозецька Ю.В. пред. по довір.

Від відповідачаУсенко О.О. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 123 112,72 грн. заборгованості за Договором поставки № 24/09 від 24.06.2009 р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, договірних умов щодо оплати за поставлений товар та збитки від інфляції ,3% річних і пені за прострочення розрахунків .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р., розгляд справи було відкладено на 17.06.2010р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд у позові відмовити посилаючись на те, що докази, які надані позивачем, як підтвердження факту поставки та передачі відповідачу товару, є неналежними .

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2009 року між позивачем, як постачальник, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки № 24/09, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує поставлену продукцію.

У грудні 2009 року на виконання Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 120 166,45 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 17-00002693 від 04.12.2009р., № 17-00002673 від 09.12.2009р., № 17-00002672 від 09.12.2009р., № 17-00002673 від 09.12.2009р., № 17-00002681 від 09.12.2009р., № 17-00002737 від 15.12.2009р., які підписані повноважними представниками сторін без зауважень та приймаються судом.

Також, факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товару: № 019 від 28.11.2009р. та № 72 від 09.12.2009р., які видані юридичною особою відповідача уповноваженій ним особі та засвідчені печаткою діючої юридичної особи відповідача. Довіреності мають відповідні дані про реєстрацію бланку суворої звітності та визначений термін їх дійсності ,що робить їх відповідними типовій формі та ці докази визнаються судом як належні .

Суд приймає до уваги доводи відповідача щодо оформлення довіреностей з посиланням на рахунки-фактури, але не погоджується із викладеним відповідачем висновком.

В довіреностях є посилання на рахунки-фактури, які були виставлені відповідачу, видаткові накладні оформлені належним чином та містять посилання на вказані вище рахунки-фактури. Таким чином, суд приймає довіреності та видаткові накладні, як належні докази виконання позивачем договірних зобовязань та здійснення факту поставки будматеріалів .

Відповідно до п. 6.4. Договору відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар на протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Станом на 22 лютого 2010р. відповідач не оплатив поставлений йому товар і має заборгованість перед позивачем у розмірі 120 166,45 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 195,82 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені доведеною і обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 587,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2163 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти позову .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»(юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 16, поштова адреса: 01015, м. київ, вул. Лейпцігська, 3-А, код ЄДРПОУ 33744655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімнадцять»(02094, м. Київ, пров. Карельський, 5, код ЄДРПОУ 32913588), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 120166 (сто двадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 2163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн., три відсотка річних у розмірі 587 (пятсот вісімдесят сім) грн. 45 коп., пеню у розмірі 195 (сто девяносто пять) грн. 82 коп., 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 13 коп. витрат на оплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання 21 червня 2010 року.