Ухвала суду № 100242088, 08.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволені заяви про відстрочення (розтрочення)

виконання судового рішення

08 жовтня 2021 року Справа №810/5147/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Броварської міської ради про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича, Броварської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

На розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича, Броварської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/5147/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправними дії заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича, вчинені під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року та зобов`язано заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року та надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь, з урахуванням всіх висновків суду. В задоволенні іншої частини позовної заяви відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду скасовано в частині відмови щодо відшкодування моральної шкоди. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Броварської міської ради моральну шкоду 5000,00 грн. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду залишено без змін.

18 лютого 2020 року Київський окружний адміністративний суд видав два виконавчі листи №810/5147/18 щодо зобов`язання заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича надати ОСОБА_1 належну, обґрунтовану відповідь відповідно до Закону України "Про звернення громадян" на звернення ОСОБА_1 від 02.07.2018, та щодо стягнення з Броварської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

05.07.2021 до суду надійшла заява від Броварської міської ради про відстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання постанови суду апеляційної інстанції терміном на один рік.

Стаття 1291 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в статті 370 Кодексу: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Разом з тим, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.

Положеннями статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою, третьою цієї ж статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік.

Наведена норма Кодексу адміністративного судочинства України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з цим, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

На підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Броварською міською радою не надано суду будь-яких доказів відсутності коштів на виплату ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. Лист Управління централізованого бухгалтерського обліку виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 №50 не свідчить про те, що з дня набрання законної сили судового рішення у даній справі відповідач не має можливість, у передбачений законом спосіб, виконати рішення суду.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Вказане узгоджується також з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Також у справах "Сук проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на вказану позицію Європейського суду з прав людини, суд критично ставиться до посилання Броварської міської ради на відсутність коштів, як на причину неможливості виконання судового рішення. Також суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Таким чином, зазначені відповідачем у заяві обставини не є підставою для прийняття рішення про відстрочення виконання рішення суду.

Більше того, суд звертає увагу на те, відстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається суддею на основі закону та власних переконань.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Броварської міської ради про відстрочення виконання судового рішення у даній справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Броварської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника міського голови Броварської міської ради Резніка Олександра Вікторовича, Броварської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні ді.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.