Рішення № 100242023, 11.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року м.Київ №320/6804/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Броварського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Броварського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварського управління ГУ ДФС у Київській області № 147 від 07 грудня 2018 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку, прийняте відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання (місцезнаходження): АДРЕСА_1 ).

Позов мотивовано тим, що відповідачем безпідставно анульовано позивачу реєстрацію платника єдиного податку з посиланням на п.п. 298.2.3 ст. 298 ПК України. Позивач вважає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). Крім того, вказує, що відповідачем приймалися без зауважень подані позивачем декларації платника єдиного податку, а в подальшому була проведена перевірка своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб, що також свідчить про визнання факту перебування позивача на спрощеній системі оподаткування. Також вказує, що відповідачем не направлялися на адресу позивача ні акт перевірки, ні спірне рішення, що позбавило його права на подання заперечень на акт перевірки. Зауважує, що при винесенні рішення про анулювання реєстрації його платником єдиного податку, відповідачем не дотримано норми ст. 299 ПК України, якою передбачено, що реєстрація анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. А відтак, вважає дії податкового органу протиправними, та такими що не базуються на нормах податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 по справі відкрито провадження та зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До канцелярії Київського окружного адміністративного суду 17.08.2020 надійшов відзив ГУ ДПС у Київській області на адміністративний позов, згідно зі змістом якого представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції ГУ ДПС у Київській області зазначено, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом в рамках наданих повноважень та з суровим дотриманням положень законодавства.

Також, представник позивача надав клопотання до суду про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, за наслідком розгляду якого, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Відповідач, Броварське управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, правом, передбаченим ст.162 КАС України, на подання відзиву не скористалось.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому наголошується на тому, що відповідач, прийнявши рішення про анулювання свідоцтва на наступний день після складення акту перевірки, позбавив його права на подання заперечень, всупереч ст. 86 ПК України. Крім того, вказує, що спірному рішенню має передувати саме документальна перевірка, проте відповідачем проведена камеральна перевірка, що суперечить нормам ПК України. Крім того, вказує на порушення відповідачем положення ст. 299 ПК України, якими передбачено строки, з яких може бути анульована реєстрація платника єдиного податку. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_1 з 17.08.2007 по 31.12.2018 перебував на податковому обліку в Броварській ДПІ та був зареєстрований як платник єдиного податку 3 групи (ставка податку 3 відсотки).

Позивач зареєстрований як фізична особа підприємець 17.08.2007 за №23550000000005799 Броварською районною державною адміністрацією Київської області.

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем було складено «Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування» від 06.12.2018 № 8036/10-36-52, яким встановлено порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, а саме не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань на суму 16938,62 грн.

Згідно даних інформаційного ресурсу ДПС України «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків значився податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: ІІІ , IV квартал 2019 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте оскаржуване Рішення Головного управління ДФС у Київській області від 07.12.2018 №147 «Про анулювання свідоцтва платника єдиного податку».

Контролюючим органом у вказаному рішенні зазначено, що підставою для анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, п. 299.10 ст. 299 ПК України. Відповідно до цього рішення платник єдиного податку виключений із Реєстру з 31.12.2018.

З метою встановлення підстав прийняття відповідачем спірного рішення, з`ясування всіх обставин, отримання інформації та копій документів представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 11.05.2021.

Відповідачем, разом з супровідним листом «Про надання інформації» від 18.05.2021 №20924/6/10-36-24-08, надано наступні копії документів: - копія акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування; - копія рішення про анулювання свідоцтва єдиного податку; - копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; - копія поштового конверту, копія акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки, копії податкових повідомлень-рішень з доказами вручень.

Не погоджуючись з рішенням про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 54.1 статті ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1, пункту 294.2 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст.299 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 по справі №826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом.

Як було встановлено у ході розгляду справи та не спростовано позивачем, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 31.07.2018 обліковувався податковий борг в сумі 203,80 грн., станом на 30.08.2018 203,80 грн., на 30.09.2018 - 12736,18 грн., на 31.10.2018 - 12858,62 грн., на 30.11.2018 - 16938,62 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ..

Тобто, матеріалами справи підтверджується несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання протягом двох послідовних кварталів.

Наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів у платника, що перебуває на спрощеній системі оподаткування створює обов`язок для такого платника перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п.8 п.298.2.3. п.298.2 ст.298 ПК України) та, відповідно, недотримання такої умови є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу. (п.3 ст.299.10 ст.299 ПК України).

Доводи позивача про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, судом не приймаються до уваги як безпідставні, оскільки ст. 299.11 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Тобто, зазначена стаття не покладає на відповідача обов`язку приймати спірне рішення лише за умови проведення виїзної документальної перевірки, що повністю спростовує наведені доводи позивача.

Також не заслуговують на увагу і доводи позивача на те, що відповідачем не направлялися на адресу позивача ні акт перевірки, ні спірне рішення, що позбавило його права на подання заперечень на акт перевірки.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого позивачем особисто отримано зазначені документи 29.12.2018, що спростовує наведені доводи позивача.

У той же час, посилання позивача на те, що візуально видно, що на поштовому повідомленню не його підпис, а тому, працівник поштового відділення повинен був перевіряти документи, що засвідчують особу позивача, судом не приймаються до уваги, оскільки у випадку наявності сумніву щодо вручення поштового відправленні іншій особі, позивач не позбавлений права направити запит до поштового відділення з метою з`ясування цієї обставини та за результатами отриманої відповіді вчинити відповідні дії.

При цьому, відповідач не несе ні дисциплінарної, ні кримінальної відповідальності за належне вручення поштового відправлення службовими особами працівників відділення поштового зв`язку.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем приймалися без зауважень подані позивачем декларації платника єдиного податку, а в подальшому була проведена перевірка своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб, що також свідчить про визнання факту перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, не заслуговують на увагу, оскільки подальші перевірки позивача та винесення за їх наслідками податкових повідомлень-рішень, не є предметом розгляду даної справи.

Щодо посилань позивача на те, що при винесенні рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, відповідачем не дотримано норми ст. 299 ПК України, якою передбачено, що реєстрація анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як встановлено у ході розгляду справи, згідно даних інформаційного ресурсу ДПС України «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків значився податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: ІІІ , IV квартал 2019 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте оскаржуване Рішення Головного управління ДФС у Київській області від 07.12.2018 №147 «Про анулювання свідоцтва платника єдиного податку».

У зазначеному рішенні вказано, що платник єдиного податку виключений із Реєстру з 31.12.2018. Це означає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача є наступним днем після виключення його з реєстру, а саме 01.01.2019.

А тому, саме з 01.01.2019 позивач, у відповідності до ст. 299 ПК України, зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, оскільки контролюючим органом на підставі аналізу даних IТC "Податковий блок" в інтегрованій картці платника та за наслідками камеральної перевірки, встановлена несплата позивачем грошового зобов`язання протягом двох послідовних кварталів, що і було підтверджено наявність податкового боргу в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 07.12.2018 №147 діяв у спосіб та у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.