Рішення № 100239992, 30.09.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/665/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", м. Черкаси,

до: Військової частини 2161, м. Херсон,

про стягнення 110599,04грн

у с т а н о в и в:

Обґрунтування позову

Правовими підставами позову ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (позивач) до Військової частини 2161 (відповідач) про стягнення 110599,04грн основного боргу за електричну енергію вказано ст.193 Господарського та ст.ст.525, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електроенергії, в частині оплати спожитої електроенергії у встановлені договором строки.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та разом з нею подано до суду копії таких документів: договір від 11.02.2020 №Е/296/20/1-23-20 про постачання електроенергії, з додатками та додатковими угодами до нього; рахунки-фактури № СФ-0008315 від 23.12.2020, № СФ-0008874 без дати, № СФ-0009136 від 09.02.2021, № СФ-0010196 та № СФ-0010273 від 12.03.2021, № СФ-0010693 від 08.04.2021; акти прийому-передачі електроенергії від 24.12.2020 № РН-0007797 на суму 55680грн, від 11.01.2021 № РН-0008324 на суму 17406,96грн, від 12.03.2021 № РН-0000483 на суму 59327,04грн, від 12.03.2021 № 0001420 на суму 30266,72грн, від 12.03.2021 № РН-0001486 на суму 27120,80грн, від 08.04.2021 № РН-0001841 на суму 66071,28грн; акт звірки взаєморозрахунків договором станом за період з 01.01.2020 по 15.04.2021, що підписаний лише позивачем; письмова вимога про сплату боргу від 19.04.2021 № 485/05-21, з доказами її направлення відповідачу поштою.

За відповіддю на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, стверджуючи про наступне:

1) акти прийому-передачі електроенергії від 11.01.2021 № РН-0008324, від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841 мають всі необхідні реквізити, підпис та печатку установи;

2) відповідно до постанови НКРЕКП "Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії" від 14.03.2018 № 311, позивачем для виставлення платіжних документів споживачам (в даному випадку Військовій частині 2161) позивач керувався даними, які надаються останньому оператором системи розподілу (в даному випадку АТ"Миколаївобленерго"), а саме, у випадку відповідача – лист АТ"Миколаївобленерго" від 22.06.2021 № 01/26-5967, з доданими до нього витягами з звітів щодо фактичного корисного відпуску електроенергії по споживачах позивача за грудень 2020 року, лютий та березень 2021 року, які додано до відповіді на відзив;

3) відповідачем порушено вимоги п.5.6. договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії: "Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії здійснюється на підставі акту приймання-передачі електричної енергії".

До відповіді на відзив додано лист відповідача позивачу від 16.03.2021 № 702/1930.

Позиція та докази відповідача

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає з огляду на наступне:

1) договірні зобов`язання між позивачем та відповідачем за договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії, згідно з первинною редакцією цього договору, були розраховані на обсяг електроенергії 270300Вт х год., з вартістю 509243,80грн, а в подальшому обсяг закупівлі неодноразово зменшувався й, зокрема, остаточно, до 221388 кВт х год., з вартістю 447974,72грн (додаткова угода №6/20 від 14.12.2020 до договору), й, відповідно, даний договорів, дію якого було продовжено до 31.03.2021 припинив свою дію після постачання позивачем відповідачеві у 2021 році електроенергії вартістю 89593,76грн., що відповідає 20% від 447974,72грн.

2) щодо вимог про сплату 17406,96грн заборгованості за грудень:

- акт прийому-передачі електроенергії від 11.01.2021 № РН-0008324 на суму 17406,96грн підписаний не уповноваженою посадовою особою відповідача;

- акт прийому-передачі електроенергії від 24.12.2020 № РН-0007797 не підписано будь-якою уповноваженою особою відповідача;

- за обліком позивача (у відповідності до актів від 24.12.2020 № РН-0007797 та від 11.01.2021 № РН-0008324 прийому-передачі електроенергії, з рахунками-фактурами №СФ-0008315 від 23.12.2020 та № СФ-0008874 без дати) відповідач повинен був сплатити на умовах договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії 73086,96грн., разом з тим, за даними бухгалтерського обліку відповідача у грудні 2020 року відповідач перерахував на користь позивача 108313,28грн, а саме 52633,28грн 08.12.2020 на підставі акту прийому-передачі електроенергії від 08.12.2020 № РН-0007093 (платіжне доручення № 3980 від 10.12.2020) та 55680грн 24.12.2020 на підставі акту прийому-передачі електроенергії від 24.12.2020 № РН-0007797 (платіжне доручення №4425 від 24.12.2020), тобто заборгованість за грудень 2020 року у відповідача відсутня;

3) акти прийому-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841 укладено поза межами договірних зобов`язань за договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії;

4) акти прийому-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 №РН-0001841 не є правочинами, на підставі цих актів між позивачем та відповідачем не виникли договірні відносини щодо купівлі-продажу електроенергії;

5) акти приймання-передачі електроенергії за січень 2021 року та лютий 2021 року, складені в один день, а саме, 12.03.2021, що є порушенням п.5.4. договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії;

6) акти прийому-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841 помилково підписані уповноваженою особою відповідача як акти до договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електроенергії;

7) за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість перед позивачем за вказаним договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20, й, тому у відповідача не було підстав для задоволення претензія позивача від 19.04.2021 з вимогою про сплату 110599,04грн заборгованості за цим договором.

Разом з відзивом до суду надано: довідку бухгалтерської служби відповідача щодо стану розрахунків за договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електроенергії, а також акт звіряння взаєморозрахунків за цим договором за станом на 01.04.2021, що підписаний лише з боку відповідача; платіжні доручення № 3980 від 10.12.2020, № 4425 від 24.12.2020, № 853 від 17.03.2021, № 871 від 17.03.2021; акти приймання-передачі електроенергії № РН-0007797 від 24.12.2020, № РН-0008324 від 11.01.2021, № РН-0000483, з виправленням від руки на 17.03.2021 дати складання цього акту, № РН-0001420 від 12.03.2021.

Доводи заперечень на відповідь на відзив відповідають позиції відповідача згідно з відзивом на позовну заяву.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення та виклику учасників справи, та встановлено відповідачу строк 10.06.2021 для надання відзиву на позов, а позивачу 22.06.2021 - для надання відповіді на відзив.

Відзив надійшов до суду у встановлений строк - 10.06.2021.

Відповідь на відзив, що датована 22.06.2021, надійшла до суду 24.06.2021 поштою, а була здана 22.06.2021 на пошту до відправлення, й за ч.7 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, є такою, що подана у встановлений судом строк.

14.07.2021 надійшли та прийняті до справи заперечення на відповідь на відзив.

Сторонами дотримано вимоги ч.2 та ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви та відзиву, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою та відзивом на неї прийнято судом до розгляду. Заяв та клопотань процесуального характеру сторонами не подано.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (надалі – позивач), як постачальник, та Військова частина 2161 (надалі – відповідач), як споживач, за результатами закупівлі товару за бюджетні кошти, уклали 11.02.2020 між собою договір на постачання електричної енергії № Е/296/20/1-23-20, на умовах якого позивач зобов`язався поставити відповідачу електроенергію в обсязі 270 300 кВт х год., з вартістю 509243,80грн., з урахуванням податку на додану вартість, до 31.12.2020 з метою забезпечення електроенергією об`єктів споживача у Миколаївській області, за переліком таких об`єктів згідно з додатком № 2 до договору, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити таку кількість електричної енергії.

Згідно з п.5.5. даного договору розрахунковим періодом є календарний місяць, рахунок за розрахунковий період грудня місяця виставляється постачальником до 22-го грудня поточного року на підставі даних прогнозованого обсягу споживання електроенергії та оплачується споживачем до 28-го грудня поточного року, з наступним перерахунком у відповідності до фактичного обсягу спожитої електроенергії.

Згідно з п.5.6. даного договору споживач здійснює оплату за фактично спожиту електроенергію за фактичними показами засобів обліку електроенергії по закінченні розрахункового періоду.

Згідно з п.п.1 п.6.2. даного договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами договору.

Згідно з п.12.2. даного договору умови даного договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціна за одиницю). Зміна ціни за одиницю електричної енергії може відбуватися відповідно до ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п.12.2.1.); зміни ціни в бік збільшення за одиницю електроенергії не більше ніж на 10% у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі (п.12.2.2.); зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в цьому договорі, у разі встановлення в цьому договорі порядку зміни ціни, при цьому, зміни ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінної Т(п) на підставі відповідних постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які встановлюють тариф на послугу з передачі електричної енергії, й зміна регульованих тарифів відповідними компетентними органами, нові тарифи є обов`язковими для сторін договору з моменту вступу в дію нормативних актів, відповідні зміни до договору вносяться шляхом укладання додаткової угоди (п.12.2.7.).

Згідно з п.12.2.8. даного договору дію договору може бути продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому законом порядку.

В подальшому до договору було укладено низку додаткових угод, зокрема:

- № 2/20 від 27.04.2020, за якою загальна вартість договору зменшена до 508164,00грн, з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), у зв`язку з зменшенням ціни на електроенергію;

- № 3/20 від 26.10.2020, за якою обсяг закупівлі зменшено до 259741 кВт х год., вартість яких становить 508162,84грн, з ПДВ (відповідно зменшена загальна вартість договору);

- № 4/20 від 28.10.2020, за якою обсяг закупівлі зменшено до 249114 кВт х год., вартість яких становить 508160,96грн, з ПДВ (відповідно зменшена загальна вартість договору);

- № 5/20 від 11.12.2020, за якою обсяг закупівлі зменшено до 247330,34 кВт х год., вартість яких становить 508160,95грн, з ПДВ (відповідно зменшена загальна вартість договору);

- № 6/20 від 14.12.2020, за якою обсяг закупівлі зменшено до 221388 кВт х год., вартість яких становить 447974,72грн, з ПДВ (відповідно зменшена загальна вартість договору);

- № 7-20 від 29.12.2020, за якою сторони договору домовилися у відповідності до положень ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" продовжити строк дії договору до 31.03.2021;

- № 1-21 від 04.02.2021, за якою сторони договору домовилися у відповідності до положень ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, чинній на момент укладання договору, продовжити строк дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, в межах затверджених видатків, а також встановили, що вартість цієї додаткової угоди складає 89593,76грн., з ПДВ, обсяг електроенергії складає 38618 кВт х год., ціна за 1 кВт х год. – 2,32грн., з ПДВ.

Позивач виставив відповідачеві, серед інших, наступні рахунки-фактури на оплату електроенергії за договором від 11.02.2021 №Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії на загальну суму 255872,80грн, з ПДВ, а саме: рахунок-фактуру № СФ-0008315 від 23.12.2020 на суму 55680,00грн, № СФ-0008874 без дати на суму 17406,96грн, № СФ-0009136 від 09.02.2021 на суму 59327,04грн, № СФ-0010196 від 12.03.2021 на суму 30266,72грн, № СФ-0010273 від 12.03.2021 на суму 27120,80грн, № СФ-0010693 від 08.04.2021 на суму 66071,28грн. Також, між позивачем та відповідачем було складено акти приймання-передачі електроенергії загальною вартістю 255872,80грн, з ПДВ до договору від 11.02.2021 №Е/296/20/1-23-20 на постачання електричної енергії, а саме:

- акт № РН-0007797 від 24.12.2020 за грудень 2020 року на приймання-передачу 24000кВт х год. електроенергії вартістю 55680,00грн, з ПДВ;

- акт № РН-0008324 від 11.01.2021 за грудень 2020 року на приймання-передачу 7503кВт х год. електроенергії вартістю 17406,96грн, з ПДВ;

- акт № РН-0000483 від 12.03.2021 за січень 2021 року на приймання-передачу 25572кВт х год. електроенергії вартістю 59327,04грн;

- акт № РН-0001420 від 12.03.2021 за лютий 2021 року на приймання-передачу 13046кВт х год. електроенергії вартістю 30266,72грн;

- акт № РН-0001486 від 12.03.2021 за лютий 2021 року на приймання-передачу 11690кВт х год. електроенергії вартістю 27120,80грн;

- акт № РН-0001841 від 08.04.2021 за березень 2021 року на приймання-передачу 28479кВт х год. електроенергії вартістю 66071,28грн.

За обліком позивача залишилися несплаченими рахунки за грудень 2020 року в сумі 17406,96грн (не сплачений рахунок № СФ-0008874 без дати), за лютий 2021 року в сумі 27120,80грн (не сплачений рахунок № СФ-0010273 від 12.03.2021), за березень 2021 року в сумі 66071,28грн., а всього на суму 110599,04грн.

19.04.2021 позивачем на адресу відповідача листом з описом вкладення направлена вимога про сплату 110599,04грн. зазначеної заборгованості, проте ця вимога залишилася без відповіді та без задоволення.

Дотепер відповідачем не сплачено на користь позивача 110599,04грн вартості електроенергії, що відповідає загальній вартості електроенергії за актами № РН-0008324 від 11.01.2021 за грудень 2020 року, № РН-0001486 від 12.03.2021 за лютий 2021 року та № РН-0001841 від 08.04.2021 за березень 2021 року.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей визначених цим Законом (за частиною 1 цієї статті);

- дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% (двадцять відсотків) суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (за частиною 5 цієї статті).

Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1212 Глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Наявність укладеного між сторонами справи договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 про постачання електроенергії, з додатками та додатковими угодами до нього, свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Позивач належним чином виконав передбачені для нього умовами зазначеного договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 про постачання електроенергії (пункт 2.1.) та нормою закону (за ст.275 Господарського кодексу України), як для енергопостачальника, свої зобов`язання перед відповідачем в частині постачання в грудні 2020 року відповідачу електроенергії на умовах даного договору узгоджених між ними обсягів електроенергії, що підтверджується складеними між позивачем та відповідачем актами прийому-передачі електроенергії від 24.12.2020 № РН-0007797 на суму 55680грн, від 11.01.2021 № РН-0008324 на суму 17406,96грн.

Проте, відповідач не виконав передбачений для нього умовами цього ж договору (п.п.1 пункту.6.2.) та нормою закону (за ч.7 ст.276 Господарського кодексу України, ч.3 ст.58 Закону України “Про ринок електричної енергії”), як для споживача електроенергії, свої зобов`язання перед позивачем в частині здійснення оплати на умовах укладеного між ними договору 17406,96грн вартості спожитої у грудні 2020 року електроенергії. Встановлені договором (пункт 5.5.) строки оплати цієї електроенергії об`єктивно минули.

За таких обставин, відповідач, допустивши неповну оплату вартості спожитої електроенергії у сумі 17406,96грн за грудень 2020 року порушив своє договірне зобов`язання перед позивачем.

Суд відхиляє твердження відповідача за його відзивом про відсутність вказаної, в розмірі 17406,96грн заборгованості відповідача з оплати спожитої електроенергії за грудень 2020 року з огляду на наступне.

1. Твердження відповідача про підписання акту прийому-передачі електроенергії від 11.01.2021 № РН-0008324 на суму 17406,96грн не уповноваженою посадовою особою відповідача, відхиляються оскільки підписи особи, якою від імені відповідача підписано даний акт від 11.01.2021 № РН-0008324, скріплений відбитком печатки відповідача.

2. Твердження відповідача про здійснення відповідачем за платіжними дорученнями №4425 від 24.12.2020 на суму 55680грн та № 3980 від 10.12.2020 на суму 52633,28грн оплати в грудні 2020 року на користь позивача в більшій сумі, ніж вартість електроенергії у відповідності до актів від 24.12.2020 № РН-0007797 та від 11.01.2021 № РН-0008324 прийому-передачі електроенергії, з рахунками-фактурами №СФ-0008315 від 23.12.2020 та № СФ-0008874 без дати, відхиляються оскільки у призначенні платежу за платіжним дорученням № 3980 від 10.12.2020 на суму 52633,28грн вказано, зокрема "Мик. обл. за 11.20;" тобто, за цим платежем здійснювалася оплата електроенергії, що відповідач спожив у одинадцятому місяці 2020 року, тобто, листопаді, а не оплата електроенергії, що відповідач спожив у грудні 2020 року. Докази іншого у справі відсутні. Зокрема, з невідомих суду причин відповідач не надав суду разом з відзивом на позов, копії акту прийому-передачі електроенергії від 08.12.2020 № РН-0007093, на підставі якого, як-то стверджується у відзиві, був здійснений платіж за платіжним дорученням № 3980 від 10.12.2020, а також з тексту якого було б можливим встановити період споживання електроенергії, приймання - передача якої була здійснена за цим актом.

Також, суд констатує, що акт прийому-передачі електроенергії від 24.12.2020 №РН-0007797, про який у відзиві на позов стверджується, що цей акті не підписано будь-якою уповноваженою особою відповідача, як-то слідує з доданої до відзиву на позов копії даного акту підписано представником відповідача, з скріпленням цього підпису відбитком печатки відповідача, та позначкою на зворотному боці даного акту іншої посадової особи відповідача про підтвердження зазначеного у акті обсягу спожитої електроенергії (а.с.69).

Поряд з цим, в силу приписів закону (ч.1 ст.203 Господарського кодексу України, ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі") та умов договору 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 про постачання електроенергії, з додатками та додатковими угодами до нього, зобов`язання сторін за цим договором припинилися внаслідок їхнього належного виконання, після того як позивач поставив відповідачу у 2020 році 221388 кВт х год. електроенергії, вартість яких становить 447974,72грн, з ПДВ (обсяги постачання згідно з додатковою угодою № 6/20 від 14.12.2020 до договору) та у січні 2021 року 38618кВт х год. електроенергії вартістю 89593,76грн., що відповідає 20% від суми договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 за його первісною редакцією, а саме, 509243,80грн, за пунктом 5.2. цієї редакції договору, з урахуванням положень додаткової угоди № 6/20 від 14.12.2020 до договору про зменшення суми договору до 447974,72грн, а відповідач, в свою чергу, оплатив у загальній сумі 537568,48грн вартості 260006 кВт х год. електроенергії.

260006 кВт х год. = 221388 кВт х год. + 38618кВт х год.

537568,48грн = 447974,72грн + 89593,76грн

Відповідно, після вказаного належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором цей договір втратив чинність (дія договору закінчилася).

Тобто, постачання позивачем відповідачеві у лютому 2021 року та березні 2021 року електроенергії вартістю 27120,80грн, про що складений акт приймання-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486, та електроенергії вартістю 66071,28грн, про що складений акт приймання-передачі електроенергії від 08.04.2021 № РН-0001841, мало місце поза межами правовідносин сторін даної справи за договором № Е/296/20/1-23-20 від 11.02.2020 на постачання електричної енергії.

Поряд з цим, даними актами від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841 підтверджений факт приймання відповідачем від позивача електроенергії з вартістю 93192,08грн, з ПДВ, в обсязі 40169 кВт х год. Докази іншого у справі відсутні.

Суд відхиляє та, відповідно, не приймає до уваги при розгляді справи по суті доводи відповідача про помилкове підписання даних актів, оскільки:

- підписи особи, якою від імені відповідача підписані акти прийому-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841, скріплені відбитком печатки відповідача;

- помилкове підписання керівником відповідача або іншою уповноваженою особою відповідача вказаних двох актів від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841, саме, як актів приймання-передачі електроенергії до договору № Е/296/20/1-23-20 від 11.02.2020 на постачання електричної енергії, не спростовує факту передачі позивачем електроенергії з вартістю 93192,08грн, з ПДВ, в обсязі 40169 кВт х год. відповідачеві, та, в свою чергу, прийняття відповідачем від позивача вказаного обсягу електроенергії;

Згідно з п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія є товаром та призначена для купівлі - продажу.

Дотепер відповідачем не сплачено на користь позивача 93192,08грн вартості електроенергії про приймання - передачі якої між сторонами було складено акти прийому-передачі електроенергії від 12.03.2021 № РН-0001486 та від 08.04.2021 № РН-0001841.

Таким чином, у лютому 2021 року та березні 2021 року мало місце споживання відповідачем електроенергії вартістю 93192,08грн, яку відповідач отримав від позивача, без здійснення оплати цієї електроенергії. У зв`язку з чим відповідачем безпідставно збережено грошові кошти в розмірі вказаної, в сумі 93192,08грн вартості електроенергії.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, що містить у собі постанова від 04.09.2019 по справі №265/6582/16-ц Великої Палати Верховного Суду, "згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм".

Висновки суду

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позов про стягнення з відповідача 110599,04грн заборгованості за спожиту електроенергію підлягає задоволенню в повному обсязі, при чому:

- в частині стягнення з відповідача 17406,96грн. вартості електроенергії за актом від 11.01.2021 № РН-0008324 позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем з оплати вказаної вартості електроенергії на умовах договору від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електроенергії;

- а в іншій частині позовних вимог, а саме, про стягнення 93192,08грн несплаченої вартості електроенергії, що спожита відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України та у відповідності до принципу jura novit curia ("суд знає закони").

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 27.04.2021 № 6559 в сумі 2270грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" підлягають стягненню з відповідача, оскільки позов задоволений повністю.

Додатково, суд констатує, що за позовною заявою позивачем зазначений орієнтовний розмір витрат на правову допомоги в сумі 5000грн., проте, будь-яких доказів виникнення у позивача та/або понесення позивачем таких витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини 2161 (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.Гімназична, буд.20; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14321378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд.137; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 36860996) 17406,96грн. заборгованості з оплати електроенергії за договором від 11.02.2020 № Е/296/20/1-23-20 на постачання електроенергії, 93192,08грн безпідставно збережених коштів у розмірі вартості спожитої електричної енергії та 2270грн компенсації витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 07.10.2021.

Суддя К.В. Соловйов