Рішення № 10023873, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/12-31/19710.06.10 За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та звязку України

До1. Одеської залізниці, м. Одеса

2. Підприємства “Укрінвопромінвест”, м. Київ

Про визнання договору недійсним та повернення коштів

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від прокуратуриХейлик Н.М.

Від позивача та відповідачівне зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача про визнання договору недійсним з моменту укладення договору підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 30.04.04р. №ОД/НФ-04-644НЮ, укладеного між відповідачем 1. та відповідачем 2. та застосувати наслідки, передбачені п.2 ч.1 ст. 216 ЦК України, стягнувши з відповідача 2. на користь відповідача 1. 11725 000 грн.

Ухвалою № 23/12 Господарського суду міста Києва від 29.09.2009р. провадження у справі було припинено, відповідно до п. 6 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. касаційне подання Заступника Генерального прокурора України задоволено, ухвалу № 23/12 від 29.09.2009р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010р. справі № 23/12 присвоєно номер № 31/197 та призначено судовий розгляд спору на 26.05.2010р.

В судовому засіданні 26.05.2010р. було оголошено перерву до 10.06.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у 2004 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір підряду, відповідно до якого відповідач-2 зобовязався за дорученням відповідача-1 провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій та обєктів промислового та непромислового призначення відповідача-1, а відповідач-1 зобовязався прийняти та оплатити виконані роботи.

За твердженням заступника Генерального прокурора України зазначений договір не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

У 2004 р. на виконання договору відповідачем-1 було перераховано на користь відповідача-2 грошові кошти у сумі 11 725 000, 00 грн. Проте, надалі відповідачем-2 було передано за актом відповідачу-1 аналітичний звіт про протипожежний стан структурних підрозділів відповідача-1 вартістю 15 000 грн., які не у повній мірі відображали специфіку, реальний протипожежний стан обєктів та виявлених порушень вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, і не могли бути використані у якості оцінки протипожежного стану.

Результати виконаних робіт не містили детального обґрунтування висновку та взагалі не містили пропозицій на забезпечення пожежної безпеки, у зазначених матеріалах відсутні висновки щодо ідентифікації обєктів підвищеної небезпеки.

З огляду на це, заступник Генерального прокурора України просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача - 11 725 000, 00 грн.

У подальшому заступник Генерального прокурора України уточнив свої позовні вимоги, подавши до суду відповідну письмову заяву та просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 кошти у сумі 11 725 000, 00 грн.

У судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник позивача до суду не зявився, про свою відмову від позовних вимог суду не повідомив.

Представник відповідача-1 у попередніх судових засіданнях проти заявлених позовних вимог заперечував та у відповідності до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України подав до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на їхню необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідач-1 вказував на те, що укладений між відповідачами договір був спрямованим на настання реальних правових наслідків, зокрема, сторонами було вчинено дії, направлені на реальне виконання своїх зобовязань за договором. Так, відповідачем-2 було передано відповідачу-1 результати виконаних за договором робіт у вигляді 10 книг, а відповідачем-1 було сплачено на користь відповідача-2 грошові кошти у обумовленому договором розмірі.

Крім того, факт неякісного виконання робіт з боку відповідача-2 на думку відповідача-1 не свідчить та не може свідчити про недійсність договору як такого з моменту його укладення, а вказує лише на неналежне виконання своїх зобовязань відповідачем-2. З зазначеного приводу відповідач-1 свого часу звертався до суду з відповідним позовом до відповідача-2, і рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги відповідача-1 було задоволено та стягнуто з відповідача-2 на його користь грошові кошти у сумі 11 900 000 грн. Справа суду № 44/308 , а рішення від 28.07.2005 р. не оскаржувалося і набрало законної сили .

З огляду на це, відповідач-1 просив суд припинити провадження у справі у частині стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів у зазначеній сумі , а у частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору підряду відмовити.

В судовому засіданні представник прокуратури уточнені вимоги позову підтримав в повному обсязі.

Позивач та відповідачі, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності позивача та відповідачів.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про призначення справи до розгляду надсилалась за юридичною адресою сторін.

Позивач та відповідачі клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомили, що дає підстави визнати причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника прокуратури обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідачів за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між 30.04.2004 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Договір підряду №ОД/НФ-04-644НЮ на проведення оцінки протипожежного стану (надалі «Договір», копія якого є у матеріалах справи). Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач-2 зобовязався за дорученням відповідача-1 провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій та обєктів промислового та непромислового призначення (надалі «протипожежна оцінка»), а відповідач-1 зобовязався прийняти та оплатити виконану роботу. Перелік комплексів, територій і обєктів промислового та непромислового призначення (надалі «обєкти») визначається у додатках до Договору.

П. 1.2. Договору передбачалося, що відповідач-2 зобовязувався провести протипожежну оцінку обєктів у строки, встановлені сторонами у плані-графіку, який визначається у окремих додатках до Договору.

Згідно з п. 1.3, Договору відповідач-2 за завданням відповідача-1 зобовязався здійснити протипожежну оцінку обєктів, яка може включати такі заходи: перевірка дотримання державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки; аналіз передбачених внутрішніми документами координаційних робіт, направлених на передбачення та ліквідацію пожежної безпеки; аналіз заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; аналіз відповідності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють у межах підприємства, нормативним актам з пожежної безпеки; аналіз додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил; оцінка забезпечення засобами протипожежного захисту і звязку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю; інші заходи.

Відповідно до п. 1.4. Договору відповідач-2 у результаті проведення заходів, визначених у п. 1.3. Договору, та проведення досліджень, зобовязаний надати відповідачу-1 обґрунтовані висновки щодо: дотримання державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки; ефективності функціонування системи обліку пожеж; якості координаційних робіт, направлених на передбачення та ліквідацію протипожежної небезпеки; достатності заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; відповідальності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють у межах підприємства, нормативним актам з пожежної безпеки; додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил; стану засобів протипожежного захисту і звязку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю, інші висновки.

Перелік конкретних висновків встановлюється в залежності від обєктів і визначається у додатках до Договору.

Згідно з п. 1.5. Договору відповідач-2 на підставі наданих висновків зобовязаний надати відповідачу-1 пропозиції щодо: підвищення ефективності управління силами і технічними засобами, які залучаються до ліквідації пожеж; запровадження комплексу заходів, направлених на забезпечення пожежної безпеки; запровадження новітніх досягнень науки і техніки в сфері забезпечення протипожежної безпеки; упровадження передового світового досвіду у сфері забезпечення протипожежної безпеки; підвищення якості координаційних робіт, направлених на передбачення та ліквідацію протипожежної безпеки; інші пропозиції.

Перелік конкретних пропозицій може встановлюватися у додатках до Договору.

П. 1.6. Договору встановлено, що відповідач-2 результати проведення протипожежної оцінки оформлює у вигляді окремих томів (книг) документацій у розрізі груп конкретних обєктів, які визначені у додатках до Договору.

Згідно з п. 1.7. Договору відповідач-1 зобовязаний прийняти від відповідача-2 результати виконаної роботи у вигляді томів (книг) документацій у розрізі груп конкретних обєктів, які визначені у додатках до Договору.

П. 2.2.4. Договору встановлено, що відповідач-1 зобовязаний оплатити роботи, здійснення яких передбачено у Договорі, додатках та додаткових угодах до нього, у сумі 11900000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача-2. Оплата робіт за Договором, додатками та додатковими угодами до нього, здійснюється на умовах 100% передоплати.

Надалі у 2004 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Акт приймання-передачі за Договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану №ОД/НФ-04-644-НЮ від 30.04.2004 р., щодо т. 1 Аналітичний звіт; т. 2. Служба сигналізації та звязку; т. 3 Пасажирська служба; т. 4. Служба матеріально-технічного забезпечення; т. 5. Служба будівельно-монтажних робіт; т. 6 Служба локомотивного господарства; т. 7. Служба колії; т. 8. Служба вагонного господарства; т. 9. Служба енергопостачання; т. 10. Служба залізничних перевезень.

05.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСЕТ»(надалі також ТОВ «ВІНСЕТ») та відповідачем-2 було укладено Договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану №7/УПА (надалі «Договір №7/УПА»), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «ВІНСЕТ»за завданням відповідача-2 зобовязався провести аналіз протипожежного стану обєктів, а відповідач-2 прийняти та оплатити виконану роботу.

П. 3.1. Договору №7/УПА встановлювалося, що вартість робіт підлягала визначенню у вигляді протоколу узгодження договірної ціни, який визначається у окремих додатках до Договору №7/УПА.

Додатком №1 до Договору №7/УПА ТОВ «ВІНСЕТ»та відповідачем-2 було затверджено протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого договірна вартість робіт за Договором №7/УПА встановлювалася у розмірі 90000, 00 грн.

Додатком №2 до Договору №7/УПА ТОВ «ВІНСЕТ»та відповідачем-2 було затверджено план-графік виконання робіт за Договором №7/УПА, відповідно до якого відповідні роботи мали бути здійснені за період з 01.07.2004 р. по 12.08.2004 р.

Додатком №3 до Договору №7/УПА ТОВ «ВІНСЕТ»та відповідачем-2 було затверджено перелік обєктів для виконання робіт за Договором №7/УПА, у якому було передбачено виконання робіт ТОВ «ВІНСЕТ», зокрема, на Одеській залізниці.

15.04.2005 р. Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовими особами Державної адміністрації залізничного транспорту та залізницями України за ознаками злочину, передбаченому ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

28.06.2004 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Акт приймання-передачі звіту за Договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану №ОД/НФ-04-644-НЮ від 30.04.2004 р., за яким відповідач-2 передав, а відповідач1 прийняв результати виконаної роботи у вигляді 10 книг документації на паперовому носію, який відповідає вимогам укладеного Договору. Вартість робіт складає 11725000, 00 грн. з ПДВ.

27.07.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСЕТ»та відповідачем-2 було підписано Акт №5 про завершення етапу робіт за Договором №7/УПА від 05.05.2004 р, яким відповідачу-2 було передано аналітичний звіт про протипожежний стан структурних підрозділів відповідача-1 у 10 книгах. Вартість робіт була визначена у сумі 15000, 00 грн.

28.07.2004 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Акт приймання-передачі звіту за Договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану №ОД/НФ-04-644-НЮ від 30.04.2004 р., за яким відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв результати виконаної роботи у вигляді 10 книг документації на паперовому носію, який відповідає вимогам укладеного Договору. Вартість робіт складає 175000, 00 грн. з ПДВ.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення сторін та осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з змісту позовної заяви, предметом позовних вимог є визнання Договору недійсним з моменту укладення з огляду на його невідповідність нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України») підставою недійсності правочину є недодержання сторонами у момент вчинення такого правочину вимог, встановлених частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Нормами зазначеної ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що впиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 227 ЦК України встановлено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»у редакції, чинній на момент укладення Договору (надалі «Закон»), ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Згідно з п. 41 ст. 9 Закону проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про пожежну безпеку»виробництво пожежної техніки, протипожежного устаткування, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюються підприємствами, установами, організаціями та приватними особами, які одержали на це спеціальний дозвіл (ліцензію), що видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, Статутом відповідача-2 не передбачалося здійснення відповідачем-2 будь-якої діяльності в сфері надання послуг чи виконання робіт протипожежного призначення.

Також у матеріалах справи знаходиться лист Державного департаменту пожежної безпеки №21/1/2926 від 20.10.2005 р., у якому зазначено про те, що протягом 2001-2005 р. відповідачу-2 ліцензія на впровадження господарської діяльності з оцінки протипожежного стану обєктів не видавалася.

Так само, актом Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 19.05.2005 р. №08-Р-1411/268 (копія є у матеріалах справи) встановлено, що ТОВ «ВІНСЕТ», з яким відповідачем-2 було укладено договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану обєктів відповідача-1, ліцензію на проведення оцінки протипожежного стану також не отримувало.

Таким чином, відповідачем-2 було укладено з відповідачем-1 Договір, для укладення якого відповідно до вимог п. 41 ст. 9 Закону та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про пожежну безпеку»відповідач-2 повинен був мати відповідну ліцензію, проте такої ліцензії відповідач-2 не мав ані на момент укладення Договору, ані після цього.

З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що відповідачем-2 було здійснено укладення Договору, який він не мав права укладати з огляду на відсутність відповідної ліцензії, і, відповідно до положень ст. 227 ЦК України такий Договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем-1 у справі, а також іншими особами, що приймали участь у справі, не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відповідач-2 станом на момент укладення Договору мав відповідну ліцензію на виконання відповідних видів робіт, а іншими доказами у справі підтверджується факт відсутності такої ліцензії у відповідача-2.

Той факт, що відповідач-1 знав чи повинен був знати про те, що під час укладення Договору відповідач-2 не мав відповідної ліцензії, відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України жодним чином не впливає та не може вплинути на недійсність Договору, оскільки відповідно до вимог зазначеної статті істотне значення для визнання Договору недійсним має саме факт вчинення Договору відповідачем-2 без ліцензії, а не той факт, чи знав, чи повинен був знати про таку відсутність ліцензії відповідач-1.

Тому суд приходить до висновку про те, що, оскільки відповідний Договір було укладено відповідачем-2 без ліцензії встановленого зразку на виконання робіт, обумовлених Договором, то такий Договір підлягає визнанню його недійсним з моменту укладення.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що оспорюваний Договір був укладений сторонами формально , з порушенням діючого на момент їх вчинення порядку укладення таких Договорів.

Таким чином, Договір станом на момент його укладення не відповідав нормам Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, а тому, згідно з ст. 215 ЦК України підлягає визнанню його недійсним.

Таким чином , позовні вимоги в частині визнання недійсним укладеного Договору підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача-2 коштів у сумі 11725000, 00 грн., то суд, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, приходить до висновку про те, що зазначені вимоги стосуються відповідача-2, який, станом на сьогоднішній день, є ліквідованим (припиненим), а тому, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі у цій частині підлягає припиненню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, у звязку з тим, що позов частково задоволено, то судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 11 Закону України «Про пожежну безпеку», ст.ст. 20, 361 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 44, 49, 75, п. 6 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати недійсним Договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 30.04.2004 р. №ОД/НФ-04-644НЮ, укладений між Одеською залізницею та Підприємством «Укрінвопромінвест»з дати його укладення.

3.Провадження у справі у частині майнових позовних вимог Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та звязку України до Підприємства «Укрінвопромінвест»про стягнення на користь Одеської залізниці 11725000 (одинадцяти мільйонів семисот двадцяти пяти тисяч) гривень припинити.

4.Стягнути з Одеської залізниці (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 01071315), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України, 85 (вісімдесят пять) гривень державного мита та 59 (пятдесят девять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В решті позову відмовити.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяН. І. Качан

17.06.2010 р.