Рішення № 10023807, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/2601.06.10 За позовом Фізичної особи-підприємця Демченко Олександр Васильович до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

про повернення строкового депозитного вкладу, стягнення штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: Зубрицька І.М., довіреність № 10/00-27 від 27.04.2009 року;

В судовому засіданні 01.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Фізична особа-підприємець Демченко Олександр Васильович (надалі ФОП Демченко О.В., позивач) звернулось до суду з позовом стягнення з Акціонерного комерційного банку «Форум»(надалі АКБ «Форум», відповідач) 873,00 грн., з яких 780,00 грн. сума основного боргу, 93,00 грн. упущена вигода.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв’язку з неявкою стрін та ненаднням витребуваних судом документів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було безпідставно стягнуто з позивача суму коштів в розмірі 780,00 грн. за обслуговування рахунку, згідно договору банківського рахунку та стартового пакету послуг від 15.09.2008 року.

Додатково позивач також просив стягнути суму упущеної вигоди в розмірі 93,00 грн., які позивач міг би отримати у період з 26.03.2009 року до 26.01.2010 року у випадку розміщення коштів в розмірі 780,00 грн. на депозитному рахунку в банку «Форум».

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно п. 3.1.4. банк має право встановлювати індивідуальні тарифи на банківські послуги та з власної ініціативи змінювати тарифи. При цьому, відповідач стверджував, що повідомляв позивача про зміну тарифів на банківські послуги, шляхом розміщення повідомлення на дошці оголошень та біля каси, також дана інформація надавалась позивачу разом з виписками про рух коштів по рахунку.

Клопотанням поданим відповідачем до справи повідомлено про зміну назви банку у зв’язку із прийняттям Закону «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Форум»зареєстровано за одним кодом в державному реєстрі підприємств та організацій, що відповідно є підставою для заміни відповідача його правонаступником.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2008 року між АКБ «Форум»та Фізичною особою-підприємцем Демченко Олександром Васильовичем, був укладений договір банківського рахунку та стартового пакету послуг, у відповідності з п. 1.1 якого, банк відкриває клієнту поточні рахунки у національній та іноземній валюті (далі - рахунок) відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в тому числі здійснює функції розрахункової палати відповідно до Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу, та отримує плату за обслуговування клієнта згідно з тарифами на операції та послуги АКБ «Форум».

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦК України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Клієнт бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати оплату послуг банку за розрахункове-касове обслуговування згідно тарифами: «Стандартний»- 10,00 грн. за місяць для юридичних осіб-підприємців (п.3.4.10 договору).

Згідно п. 3.1.4. договору, банк має право встановлювати індивідуальні тарифи на банківські послуги. З власної ініціативи змінювати Тарифи на банківські послуги з направленням повідомлення клієнту про новий розмір вартості послуг із зазначенням дати, з якої вони встановлюються, одним чи декількома із наступних способів (на вибір банку): електронними засобами зв'язку; поштовим повідомленням (за адресою, що вказана в цьому договорі); інформаційним повідомленням в приміщенні банку (дошка оголошень).

В якості доказів повідомлення позивача про новий розмір вартості послуг із зазначенням дати, з якої вони встановлюються (п. 3.1.4. договору) відповідач надав копії фотографій щодо розміщення вказаного повідомлення у приміщенні банку. Проте вказані докази на підтвердження наданих відповідачем заперечень не можуть вважатись належними, так як з наданої відповідачем копії фотографії не вбачається, що інформаційне повідомлення було розміщено в приміщенні банку до зміни тарифу на банківські послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Будь-яких інших доказів в підтвердження та обгрунтування заперечень, відповідачем суду не представлено.

Положеннями ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач звертався з запитом до відповідача з проханням надати роз’яснення щодо зміни тарифу. У відповідь позивачем було отримано лист, в якому було вказано що надмірне стягнення коштів пов’язане з підвищенням тарифів на банківські послуги, можливість якого передбачена п. 3.1.4. договору. У поверненні стягнутих коштів банк відмовив.

Враховуючи той факт, що відповідачем, без належного повідомлення позивача про зміну тарифу на банківські послуги щомісячно списувались з рахунку клієнта (позивача) 80,00 грн. кожен місяць, починаючи з березня 2009 року по січень 2010 року, позовні вимоги щодо повернення 780,00 грн. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

          Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 93,00 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Сума збитків у вказаному розмірі позивачем обґрунтовується можливістю позивачем отримання доходу в періоді з 26.03.2009 року до 26.01.2010 року у випадку розміщення депозиту в банку «Форум».

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені дані про можливість розміщення позивачем безпідставно стягнутих банком сум на депозитний рахунок не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий товариством в періоді 26.03.2009 року до 26.01.2010 року прибуток (упущену вигоду). Так як вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, якби відповідачем не було безпідставно стягнуто кошти, що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Позивачем не доведено обґрунтованість своїх вимог в частині стягнення з відповідача збитків, завданих порушенням зобов'язання, у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди).

З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9,00 грн. поштових витрат, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 308,83 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»»(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, кор/рахунок 32008184801 в Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, ідент. код 21574573) на користь Фізичної особи-підприємця Демченко Олександра Васильовича (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 15б, кв. 52, ідент. код 2604602494) 780,00 грн. (сімсот вісімдесят гривень) надмірно стягнутих коштів та 308,83 грн. (триста вісім гривень 83 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 15.06.2010р.