Рішення № 10023763, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/19315.06.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення неустойки

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Вітковська В.П. - за довіреністю №20 від 25.11.2009р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 1 389,41 грн неустойки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №40/193, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.05.10.

Ухвалою Господарського суду м. Києві від 20.05.10 на підставі наданий відповідачем доказів у відповідності до ст. 25 ГПК України здійснено заміну відповідача на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», яке, в подальшому визначається як відповідач у справі №40/193. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладався до 15.06.10.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли заяви про збільшення позовних вимог. У редакції останньої позивач про сить суд сягнути з відповідача 2 481,08 грн неустойки за період з 01.03.10 по 15.06.10.

У судове засідання 15.06.10 з’явився представник позивача, вимоги суду виконав та надав суду пояснення по суті спору.

Проте, представник відповідача на виклик суду у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, тому, беручи до уваги, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.06.10 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (надалі за текстом –позивач, РВ ФДМУ по Закарпатській області) до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Універсальна»(надалі за текстом –відповідач, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна») про стягнення неустойки у сумі 1389,41 грн. за період з 01.03.10 по 26.03.10 за несвоєчасне повернення об’єкту оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладення між РВ ФДМУ по Закарпатській області та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»договору оренди №260 від 01.08.05, за яким було передано у строкове платне користування індивідуально-визначене майно –вбудовані приміщення другого поверху адміністративної будівлі площею 22,3 кв.м., розміщені за адресою: м. Хуст, вул. Франка, 6, що знаходяться на балансі Головного управління статистики у Закарпатській області. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.07.09 у справі №3/47 вказаний договір продовжувався на 11 місяців, а відтак до 28.02.10. Листами від 29.01.10, від 01.03.10 позивача звертався до відповідача з повідомленням стосовно того, що укладений сторонами договір продовжуватися не буде, а відтак позивач вимагав підписати акти про повернення об’єкту оренди. За твердженням позивача, його вимоги залишені без належного реагування, об’єкт оренди –не звільнено та відповідні акти сторонами не укладені. Листом від 24.03.10 балансоутримувач повідомив позивача, що об’єкт оренди не звільнений, а перебуває у користуванні відповідача, тому з посиланням на ст. 785 ЦКУ, ч.3 ст.509 ЦКУ, ч.1 ст. 193 ГКУ позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у сумі 1389,41 грн за період з 01.03.10 по 26.03.10.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово заявляв про збільшення позовних вимог. В редакції заяви, поданої напередодні судового засідання 15.06.10, позивач з підстав не звільнення відповідачем об’єкту оренди збільшив термін нарахування неустойки, а відтак просить суд стягнути з відповідача 2481,08 грн неустойки, нарахованої ним за період з 01.03.10 по 15.06.10.

В свою чергу відповідач, незважаючи на участь повноваженого представника у судовому засіданні 20.05.10, відзиву на позов не надав, тому суд вирішив розглядати справи за наявними матеріалами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник із дій відповідача щодо невиконання ним договірних зобов’язань щодо повернення речі, що кореспондується із правом наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.08.05 РВ ФДМУ по Закарпатській області (як орендодавець) та Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»уклали договір оренди №260 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування вбудовані приміщення другого поверху адміністративної будівлі площею 22,3 кв.м., що розміщені за адресою: м. Хуст, вул. Франка, 6, що перебувають на балансі Головного управління статистики у Закарпатській області з метою використання під офіс.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно з актом приймання-передачі орендованого майна від 01.08.05 орендодавець передав, при участі балансоутримувача, а орендар прийняв в строкове платне користування вбудовані приміщення другого поверху адміністративної будівлі площею 22,3 кв.м., що розміщені за адресою: м. Хуст, вул. Франка, 6 (надалі - Майно).

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України 2ро оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено з 01.08.05 по 30.06.06.

В подальшому, із врахуванням п. 10.8 договору та ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін дії договору продовжувався до 29.05.07 та 28.04.08 відповідно.

Шляхом укладення Додаткового договору від 11.06.08 сторони прийшли згоди про продовження терміну дії договору №260 від 01.08.05 терміном на 11 місяців з 01.05.08 по 31.03.2009 року.

А рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №3/47 за позовом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна2 про усунення перешкод у користуванні майном від 09.07.09, встановлені факти, що у відповідності до ст. 35 ГПК України не потребують доведення у справі №40/193, зокрема, обставина продовження дії договору оренди №260 від 01.08.05 на наступні одинадцять місяців, а саме до 28.02.10.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 11-06-00547 від 01.03.10 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди №260 від 01.08.05 28 лютого 2010 року, відсутність наміру позивача на його продовження та вимогу повернути майно аналогічно порядку встановленому договором при передачі майна орендарю –за актом приймання-передачі.

Обставини щодо повідомлення відповідача про закінчення дії договору оренди шляхом направлення на його адресу заяви при припинення договору обґрунтовуються позивачем в позовній заяві та поясненнях по справі. До позову додано копію названої заяви. Також, представник позивача в судовому засіданні подав суду оригінали та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи: - фіскального чеку як доказ надання відділенням поштового зв’язку послуг з направлення поштової кореспонденції відповідачу у справі.

Викладене свідчить про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області у визначений законодавством строк належним чином повідомило відповідача про припинення договору оренди.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону про оренду, пункту 10.6 Договору, останній припинив свою дію за наслідком закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне нерухоме майно укладено не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 4.6. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язувався повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За повідомленням балансоутримувача, що викладене у листі 24.03.10 за №07/1-26/131 об’єкт оренди відповідачем не звільнений, а відтак відповідачем чиниться порушення взятих на себе за договором зобов’язань (п. 4.5 договору) щодо негайного повернення об’єкту оренди.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2005 –143,53 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата на перший місяць оренди –серпень 2005 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди за липень, серпень 2005. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату таким чином: 50% орендної плати перераховує на розрахунковий рахунок балансоутримувача, 50% - до державного бюджету на рахунок державного казначейства щомісяця, не пізніше 10 числа, наступного за звітним. В подальшому, Додатковою угодою №1 про внесення змін до Договору оренди, що укладена 31.05.07, та Додатковою угодою №2 про внесення змін до Договору оренди №260 від 01.08.05, що укладена сторонами 31.07.09, змінено редакцію п. 3.1., 3.1.2 розділу «Орендна плата» Договору, за якими розрахунок орендної плати викладено у новій редакції.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2 481,08 грн за період з 01.03.10 по 15.06.10 обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

З огляду на зазначене суд вважає, що вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, Печерський район, вул. Пилипа Орлика, 24/1, код 20113829) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (р/р 31115093700004 ГУДК у Закарпатській області, держбюджет м. Хуст, код ОКПО 22108130, код платежу 22080200, МФО 812016, призначення платежу *;101;;*2208020*33285975*260*01.08.05*22111310*1*) неустойку у розмірі 2 481,08 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня вісім копійок).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, Печерський район, вул. Пилипа Орлика, 24/1, код 20113829) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У відповідності до ст. 116 ГПК України видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 17.06.2010р.