Рішення № 10023714, 08.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/17908.06.10 За позовомПриватного підприємства «Роса» доВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»

простягнення 66889,34 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Наконечний О.М. –представник за довіреністю № 34 від 11.01.2010 року;

від відповідача:Дурицький О.П. –представник за довіреністю № 794-1/14 від 26.03.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне підприємство «Роса»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»про стягнення страхового відшкодування у розмірі 66889,34 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не виплатив особі, транспортний засіб якої було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхове відшкодування, у зв’язку з чим, на підставі судового рішення за позовом особи, потерпілої внаслідок такої пригоди, сума відшкодування була стягнута з позивача.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2010 року.

          Представники сторін у судовому засіданні 18.05.2010 року подали докази, витребувані ухвалою суду від 16.04.2010 року, заявили клопотання про продовження строку вирішення спору та надали усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 08.06.2010 року та витребувано від Дніпровського районного суду м. Києва відомості щодо того, чи набрало рішення даного суду від 18.03.2010 року у справі № 2-1963/10 за позовом Тимошенка Г.А. до ПП «Роса»та Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, законної сили.

          02.06.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Дніпровського районного суду м. Києва надійшла копія названого рішення з відміткою про набрання останнім законної сили.

          Представники сторін у судовому засіданні 08.06.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з наданим суду полісом № ВВ/4368477, 19.09.2008 року між Приватним підприємством «Роса»(надалі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті» (надалі –відповідач) укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), строк дії якого –з 19.09.2008 року по 18.09.2009 року, відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність позивача, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль Hyundai H-1, номерний знак АА7435ЕС, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 125500,00 грн. на одного потерпілого, франшизу не встановлено.

          Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

          Згідно з пунктом 15.1 статті 15 цього Закону договором І типу є договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

          18.03.2010 року Дніпровським районний суду м. Києва ухвалено рішення у справі № 2-1963/10 за позовом Тимошенка Г.А. до ПП «Роса»та Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

          Зазначене рішення набрало законної сили.

          Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

          Отже, факти, встановлені під час розгляду справи № 2-1963/10 рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2010 року, є преюдиційними для даної справи.

          Відповідним рішенням у справі № 2-1963/10 судом встановлено, що 03.10.2008 року о 10 год. 10 хв. Ківало Р.Л., керуючи автомобілем Hyundai H-1, номерний знак АА7435ЕС, по просп. Возз’єднання в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем Toyota, номерний знак АА2162СА, яким керував Тимошенко Г.А. та автомобілем Skoda, номерний знак АІ8837АА, яким керував Куценко М.О.

          Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota, номерний знак АА2162СА, отримав пошкодження.

          Розмір шкоди, заподіяної пошкодженнями транспортного засобу, склав 66899,34 грн.

          Ухваленим у справі № 2-1963/10 рішенням стягнуто з Приватного підприємства «Роса»на користь Тимошенка Г.А. 66899,34 грн. матеріальної шкоди, 3029,72 грн. витрат на послуги адвоката, 1094,88 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно з наявною в матеріалах даної справи випискою банку по особовому рахунку за 25.11.2009 року, проведено повне виконання названого рішення.

          З наданих суду матеріалів також вбачається, що 06.10.2008 року позивач звертався до відповідача з заявою про страховий випадок, обставини якого встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва, проте, відповідач, в порушення умов договору, не відшкодував Тимошенко Г.А. заподіяної шкоди.

          Частина 1 статті 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (частина 1 статті 173 ГК України).

          Абзац 2 частини 1 статті 144 ГК України визначає, що майнові права та майнові обов’язки суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

          Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

          Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання за договором щодо відшкодування оціненої шкоди відповідач не подав, проти позовних вимог не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 66889,34 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 193 ГК України, статтями 525, 526, 979 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 35; ідентифікаційний код 24580961) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Роса» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17/10; ідентифікаційний код 32704590) страхове відшкодування у розмірі 66889 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 34 коп., 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 89 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –17.06.2010 року.