Рішення № 10023663, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/15310.06.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвест", м. Київ До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна

                    компанія", м. Київ

про                    примусове виконання обов'язку в натурі 413 393, 71 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          не з’явились

Від відповідача          Трухванов О.М. –директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 413 393,71 грн. заборгованості, інфляційні втрати, проценти та пеню за Агентським Договором № І АГ від 11.06.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як принципалом, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2010р., розгляд справи було відкладено на 26.05.2010р. для проведення сторонами звірки взаємних розрахунків.

В судовому засіданні 26.05.2010р. було оголошено перерву до 10.06.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення прозову заперечував та надав суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що позивачем невірно визначено суму основного боргу, розмір трьох відсотків річних та інфляційних втрат розраховано з помилкою, стосовно пені вважає ,що строк позовної давності сплинув.

Позивач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Позивач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007р. між сторонами було укладено Агентський договір № І АГ, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого позивач, як агент, зобов'язався надати відповідачеві, як принципалу, послуги по розміщенню на ринку перевезень рухомого складу - універсальних приватних напіввагонів.

Відповідно до п. 2.3. Договору за надані послуги відповідач зобов'язався сплатити позивачеві винагороду в розмірі 50 % вартості кожного укладеного за участі позивача договору з розміщення рухомого складу (універсальних приватних напіввагонів) відповідача.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 28.01.2008 року до Договору розмір винагороди було змінено на 10% від вартості кожного укладеного за участі позивача договору з розміщення рухомого складу (універсальних приватних напіввагонів) відповідача.

Винагорода повинна була виплачуватись протягом 90 днів з моменту оплати контрагентами по відповідним договорам з розміщення рухомого складу (універсальних приватних напіввагонів) відповідача та після підписання позивачем та відповідачем Акта виконаних робіт (наданих послуг).

Позивач, на виконання умов Договору, надав відповідачу ряд послуг по розміщенню на ринку перевезень рухомого складу універсальних, приватних на піввагонів.

30.04.2008р. - на суму 96 709,20 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг). По цьому акту відповідач сплатив Позивачу 11 417,80 грн. Залишок по даному акту складає 85 291,14 грн.

31.05.2008р. - на суму 7 020 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

31.05.2008р.- на суму 27 900 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000015 здачі-прийняття робіт(надання послуг).

31.05.2008р.- на суму 27 900 грн. що підтверджується Актом № ОУ 0000016 здачі-прийняття робіт(надання послуг).

31.05.2008р.- на суму 87 748,20 грн. що підтверджується Актом № ОУ 0000017 здачі-прийняття робіт(надання послуг).

31.05.2008р. - на суму 29 858,40 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

30.06.2008р. - на суму 27 000 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

30.06.2008р. - на суму 27 000 грн., що підтверджується Актом № ОУ 0000024 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи і відповідно засвідчують наведені дії сторін та факти .

Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач зобов'язувався своєчасно та повністю виплатити позивачу винагороду.

          Позивач в позові вказав, що заборгованість відповідача складає 319717,74 грн.

          Відповідач заперечував проти вказаної суми боргу та зазначив, що позивачем при здійсненні розрахунку не були враховані грошові кошти у розмірі –162700 грн., які відповідач перерахував протягом січня-лютого 2010 року. Факт оплати підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

          Таким чином, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем на день судового розгляду даного спору складає –157018 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме, за розрахунком відповідача.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 17942,66 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач заперечував проти стягнення пені та заявив про застосування строків позовної давності, вважаючи спеціальний строк позовної давності таким , що вже сплинув. Одночасно вказав на період з якого у позивача виникло право на нарахування санкцій, інфляційних та 3% річних. Судом прийнято до уваги ці доводи відповідача .

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає, що підстав для застосування позовної давності не має, проте, вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але за розрахунком суду, а саме 58680,26 грн. - інфляційних витрат та 12404,20 грн. - 3% річних (періоди нарахування: з 29.07.2008р. по 10.12.2009р., з 29.08.2008р. по 10.12.2009р., з 29.09.2008р. по 10.12.2009р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б повністю спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія" (юридична адреса: 03151 м. Київ, вул. Волинська, 48/50, поштова адреса: 03056 м. Київ, вул. Борщагівська, 97-Б, код ЄДРПОУ 34964084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвест" (03680, м. Київ, б-р. Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 24932553), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі – 157018 (сто п’ятдесят сім тисяч вісімнадцять) грн., три відсотка річних у розмірі –12404 (дванадцять тисяч чотириста чотири) грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі –58680 (п’ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 26 коп., пеню у розмірі –8971 (вісім тисяч дев’ятсот сімдесят одну) грн. 33 коп., державне мито у розмірі - 2370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 74 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 18 червня 2010 року.